ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
06.06.06 Справа № 6/10-102
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого-судді М.Г. Слука
Суддів В.В. Онишкевич
П.Д. Скрутовський
При секретарі Крутько О.В.
розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) „Інтер” за № 43 від 22.02.2006 р.
на рішення господарського суду Тернопільської області від 08.02.2006 р.
у справі № 6/10-102
за позовом Збаразького районного центру зайнятості, м. Збараж
до відповідача: ТзОВ „Інтер”, с. Вишнівець
про стягнення 12333,39 грн.
за участю представників:
від апелянта: Котульська З.М. –довіреність № 21 від 05.06.2006 р.
від позивача: Грещук Н.Г. –довіреність б/н від 21.09.2005 р.
Представникам сторін роз”яснено права та обов”язки, передбачені ст. 49, 51 КАС України та задоволено їх клопотання про відмову від технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, колегією суддів встановлено:
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 08.02.2006 р. у справі № 6/10-102 (суддя Шумський І.П.) позов задоволено повністю –стягнуто з ТзОВ „Інтер” : 12333,39 грн. штрафу на користь Збаразького районного центру зайнятості; 123,33 грн. державного мита в доход Державного бюджету України; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь ДП „Судовий інформаційний центр”
Рішення суду мотивується тим, що: відповідач, всупереч вимог п.5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення” від 01.03.1991 р. № 803-12, у передбачені строки не надав органу державної служби зайнятості інформації щодо наступного та фактичного звільнення, згідно з наказом № 60 від 04.07.2005 р. працівників ТОВ „Інтер” Біляс В.В., Сендецького В.М., Януся В.Д., Кирячка Г.П.. Павленка А.І., у зв”язку із скороченням штату по п.1 ст. 40 КЗпП України; обов”язок надання такої інформації передбачено Законом № 803-12; накладення штрафу за вищевказане порушення передбачено ст. 20 Закону № 803-12; в добровільному порядку спірну суму не сплачено.
Апелянт, в апеляційній скарзі, не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, просить його скасувати та стверджує, що: звільнення працівників проведено з дотриманням встановленого законом порядку; Кухарук А.Р. був переведений на іншу посаду, за його згодою, а іншим працівникам була виплачена компенсація, згідно чинного законодавства; працівники Збаразького центру зайнятості не проінформували відповідача про звітність, яку необхідно подати в Фонд; наказ Державного комітету статистики України від 06.07.1998 р. № 244, яким було затверджено звіт № 4-ПН про вивільнення працівників не було опубліковано в засобах масової інформації; ТзОВ „Інтер”, як платником відрахувань у Фонд загальнообов”язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, було перераховано 12908,13 грн., по направленнях із центру зайнятості було влаштовано на підприємстві за період 2001-2005 рр. –52 чол.
Позивач, у запереченні на апеляційну скаргу, зазначає, що: перевіркою районного центру зайнятості (акт № 2 від 17.10.2005 р.) встановлено порушення п.5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення”, що стверджується журналом вихідної кореспонденції відповідача та накладено штраф в розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника в сумі 12333,39 грн.; відповідач визнав, що не заперечує той факт, що ним не було подано звітності щодо вивільнення працівників; просить залишити апеляційну скаргу по справі № 6/10-102 без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів:
Відповідно до ч.1 п.5 ст. 20 Закону України „Про зайнятість населення” № 803-ХІІ від 01.03.1991 р. за змінами та доповненнями (надалі Закон № 803-ХІІ) в редакції від 01.03.2005 р., при вивільненні працівників у зв”язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці у письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення –списки фактично вивільнених працівників.
Перевіркою діяльності ТзОВ „Інтер”, проведеної Збаразьким районним центром зайнятості, за результатами якої складено акт № 2 від 17.10.2005 р, встановлено факт вивільнення працівників Біляса В.В., Сендецького В.М., Януся В.Д., Кирячок Г.П., Павленка А.І. (дата вивільнення 04.07.2005 р.) у зв”язку із змінами в організації виробництва та праці. В акті перевірки № 2 від 17.10.2005 р. зафіксовано, що ТзОВ „Інтер” не повідомило в письмовій формі про наступне вивільнення 5 працівників, не подало списки фактично вивільнених 5 працівників, чим порушило порядок інформування, передбачений п.5 ст. 20 Закону № 803-ХІІ. Від підпису акту представник ТзОВ „Інтер” відмовився, про що складено акт від 26.10.2005 р. про відмову від підпису акту перевірки № 2 від 17.10.2005 р., однак, зауважень на складений акт не надав. Акт перевірки направлений відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (копію повідомлення долучено до матеріалів справи –а.с.6).
Факт порушення вимог ч.1 п.5 ст. 20 Закону № 803-ХІІ відповідач визнав в апеляційній скарзі та при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.2 п.5 ст. 20 Закону № 803-ХІІ у разі неподання або порушення строків подання зазначених у ч.1 п.5 ст. 20 цього Закону даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.
В акті перевірки № 2 від 7.10.2005 р. запропоновано відповідачу внести в 10-тиденний строк штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника в сумі 12333,39 грн.
В матеріалах справи містяться наказ № 60 від 04.07.2005 р. про звільнення з роботи працівників відповідача - Біляса В.В., Сендецького В.М., Януся В.Д., Кирячок Г.П., Павленка А.І, довідки про їх оплату праці та претензія № 06/494 від 21.11.2005 р. з пропозицією перерахувати Збаразькому районному центру зайнятості суму 12333,39 грн. та докази направлення ТзОВ „Інтер” цієї претензії, з яких вбачається, що Збаразький районний центр зайнятості обґрунтовано звернувся з позовною вимогою до ТзОВ „Інтер” про стягнення штрафу у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника, оскільки, ТзОВ „Інтер” не сплатив спірну суму у добровільному порядку.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про задоволення позову з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Безпідставне посилання апелянта на обов”язок працівників центру зайнятості інформувати страхувальників про необхідність подання відомостей про вивільнення працівників у зв”язку з змінами в організації виробництва та праці, тобто, про норми законодавчого акту, який доступний для ознайомлення. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності (ст. 68 Конституції України)
Рішення господарського суду Тернопільської області від 08.02.2006 р. у справі № 6/10-102 законне та обґрунтоване, тому, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 та п.6 Розділу УІІ КАС України, Львівський апеляційний господарський суд, -
У Х В А Л И В:
Рішення господарського суду Тернопільської області від 08.02.2006 р. у справі № 6/10-102 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Матеріали справи повернути до господарського суду Тернопільської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі одного місяця.
Головуючий суддя Слука М.Г.
Судді Онишкевич В.В.
Скрутовський П.Д.