№ 249/7055/13-к

В И Р О К

Іменем України

м.Шахтарськ

11 січня 2014 року

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

-головуючого -судді Шеметової Н.Г.

-при секретарі -Одьожній Т.В.

За участю прокурора Шахтарської міжрайонної прокуратури Дубрової А.А., обвинуваченої ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, діючого на підставі договору та ордеру ДН № 00006 від 18 грудня 2013 року, потерпілого ОСОБА_4, представника потерпілого адвоката ОСОБА_5, діючого на підставі договору та ордеру, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні залу Шахтарського міськрайонного суду кримінальне провадження № 249/7055/13-к за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Контарне м. Шахтарська Донецької області, громадянки України, із середньою-спеціальною освітою, одруженої, не судимої, яка здійснює догляд за інвалідом, має на утриманні малолітню доньку віком 5 років, зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2,- у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,

В с т а н о в и в :

11 жовтня 2013 року близько 21 години 00 хвилин у приміщенні будинку АДРЕСА_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виник конфлікт, в результаті якого ОСОБА_4 застосував фізичне насильство до ОСОБА_2, після чого, з метою припинення конфлікту вийшов з будинку за поріг. ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп»яннні, діючи на грунті виниклих неприязних відносин, умисно, з метою заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, взяла у кухні будинку кухонний ніж, вийшла на поріг та клинком ножа ззаду завдала потерпілому чотири удари в область шиї та правого плеча, спричинивши ушкодження у вигляді двох колото-різаних ран шиї справа з пошкодженням сонної та мамарної артерії, яремної вени та дві колото-різаних рани правого плеча, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент спричинення.

Таким чином, своїми діями, що виразилися в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, ОСОБА_2 вчинила злочин, передбачений ст.121 ч.1 КК України.

Провина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується сукупністю доказів, які були надані стороною обвинувачення, потерпілим.

Так, сама обвинувачена, провину свою визнала повністю, щиро розлякалася у скоєному та показала, що 11 жовтня 2013 року у вечірній час разом із потерпілим, з яким на той час спів мешкала, вживала спиртні напої у зальній кімнаті, після чого вийшла до кухні. Почувши раптом крик паралізованого батька, увійшла до залу та побачила,що він лежить на полу та з носу йде кров. З цього приводу між нею та ОСОБА_4 виник конфлікт, у ході якого потерпілий вдарив її рукою в обличчя, вона впала та вдарилася головою о підлогу. ОСОБА_4 вийшов на поріг будинку, а вона, піднявшись на ноги, взяла з підставки кухонний ніж сталевого кольору , підійшла до ОСОБА_4 ззаду та нанесла удари ножем в шию та плече. Вона пам»ятає тільки два удари : один в шию, один в плече, та пов»язує це із тим,що була нетвереза та сильно вдарилася головою. Після цього пішла та поклала ніж до ящику у тумбочці, вимила руки, повернулася до потерпілого і, побачивши велику кількість крові, викликала Швидку допомогу та супроводжувала ОСОБА_4 до лікарні, де також придбала перші необхідні ліки для надання йому медичної допомоги. З потерпілим примирилися, вона просила в нього пробачення та відмовилася від його обвинувачення за ст.125 КК України, у зв»язку із чим провадження відносно ОСОБА_4 було закрите.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, о 11 жовтня 2013 року у вечірній час разом із обвинуваченою та її батьком вживав горілку, а потім батько ОСОБА_2 впав та в нього носом пішла кров. ОСОБА_2, вважаючи, що він вдарив батька, а також на грунті ревнощів почала словесну сварку, у ході якої він її вдарив рукою в обличчя та розбив носа. Від удару обвинувачена впала, а він, уникаючи продовження конфлікту, вийшов за поріг. Раптом він відчув два удари ножем, що нанесла йому обвинувачена в шию та плече ззаду, став затискати рукою шию, оскільки дуже сильно йшла кров, та втратив свідомість. Прийшов до тями вже у реанімації. Після спричинення тілесних ушкоджень досі перебуває на лікуванні. Обвинувачена дійсно просила в нього вибачення, він простив її. Був згодний з підставами закриття відносного нього кримінального провадження за ст.125 КК України. Не заперечує, що частково в тому, що з ним сталося, повинен сам.

З протоколу огляду місця події вбачається, що 12 жовтня 2013 року при огляді приміщення та входу до будинку АДРЕСА_2 виявлена значна кількість рідини бурого кольору; в зальній кімнаті в дерев»яній тумбочці виявлений кухонний ніж з металевого сплаву також зі слідами рідини бурого кольору, який вилучений з місця події.

12 жовтня 2013 року ОСОБА_2 добровільно видала працівникам міліції одежу та взуття, в якому знаходлаяс в момент спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4. В ході проведення огляду вказаних речей на джинсах та футболці виявлені плями бурого кольору.

При проведення огляду одягу ОСОБА_4 на куртці у верхній частині з правої сторони в області плечового шва та на верхній частині правого рукава виявлені значні плями бурого кольору та пошкодження у вигляді розривів тканини щелевідної форми.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 426 знайдені у ОСОБА_4 при зверненні за медичною допомогою дві колото-різаних рани шиї справа з пошкодженням сонної та мамарної артерії, яремної вени, а також дві колото-різаних рани правого плеча утворилися від чотирьох травматичних впливів колюче - ріжучого предмета та відносяться відповідно до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення та легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров»я.

З обвинуваченою проводився слідчий експеримент, в ході якого вона вказувала місце спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, а також механізм нанесення нею ударів ножем.

На підставі даних слідчого експерименту та дослідження вилученого ножа проведена судово-медична експертиза № 435 мд, згідно висновку якої знайдені у ОСОБА_4 при зверненні за допомогою різані рани шиї справа з пошкодженням сонної та мамарної артерії, яремної вени та дві колото-різані рани правого плеча утворилися від дії колюче- ріжучого предмету, яким міг бути ніж, наданий на експертизу, при обставинах, вказаних ОСОБА_2 в ходу слідчого експерименту.

Таким чином, усі вищенаведені докази, законність яких не заперечується сторонами кримінального провадження, повністю узгоджуються між собою.

При вивченні доказів стосовно особи обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судима, не працює у зв»язку із здійсненням догляду за паралізованим батьком, має статус одинокої матері та на утриманні має малолітню дитину. За місцем проживання характеризується позитивно, до адміністративної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває; згідно висновку наркологічної експертизи не страждає на синдром залежності від алкоголю.

Проаналізувавши та оцінивши вказані об»єктивні, допустимі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в умисному заподіяння ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення. Кваліфікація її дій за ст.121 ч.1 КК України є вірною.

Між тим, суд вважає необхідним виключити з обвинувачення факт необережного заподіяння обвинуваченою потерпілому легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров»я, оскільки: по-перше, ОСОБА_2 не інкриміновано в вину вчинення цього злочину; по-друге, кримінальним законом не передбачена відповідальність за необережне спричинення легких тілесних ушкоджень.

Призначаючи обвинуваченій покарання в межах санкції статті кримінального закону, суд враховує наступні обставини. ОСОБА_2 вчинила тяжкий злочин, раніше не судима, позитивно характеризується, є одинокою матір»ю, що виховує малолітню дитину, та здійснює соціальні послуги- доглядає за паралізованим батьком, що підтверджено довідкою Управління праці та соціального захисту населення Шахтарської міської Ради, актом обстеження житлово-побутових умов. Обставинами, що пом»якшують її покарання, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, про що свідчить повне визнання вини, критичне ставлення до вчиненого, не приховування жодної обставини злочину; часткове відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 200 гривень; знаходження на утриманні малолітньої дитини. Суд також вважає необхідним, відповідно до п. 2-1 ч.1 ст. 66 КК України, визнати пом»якшуючею обставиною надання обвинуваченою допомоги потерпілому, оскільки судом встановлено, що вона після вчиненого викликала Швидку допомогу, супроводжувала ОСОБА_4 до лікарні, придбала медикаменти, необхідні для надання первинної медичної допомоги. Обставиною, що обтяжує її покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння.

З урахуванням вищенаведеного, наявності декількох обставин(п»яти), що пом»якшують покарання, думки потерпілого, що не наполягав на позбавленні волі ОСОБА_2, а також того факту, що частково злочин був спровокований діями потерпілого, який спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження, а також враховуючи характеристику потерпілої та її життєві умови, суд вважає, що її виправлення та перевиховання ще можливе без ізоляції від суспільства, тому звільняє її від відбування покарання з іспитовим строком.

Цивільний позов прокурора про стягнення з обвинуваченої у доход держави коштів,затрачених на лікування ОСОБА_4 у Шахтарській міській лікарні у розмірі 2387 гр. 83 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки він підтверджений дослідженими вищенаведеними доказами, а також довідкою про вартість утримання та лікування потерпілого у ЦЛБ. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченої компенсації заподіяної моральної шкоди у розмірі 10 тисяч гривень, також підлягає задоволенню у повному обсязі. ОСОБА_2 позов визнала повністю, згідна із тим, що внаслідок її дії потерпілий переніс моральні страждання, фізичний біль, та і зараз приймає додаткові зусилля для організації свого життя. Цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди залишений за його заявою та заявою представника без розгляду.

Речові докази суду не надавалися. Дані про судові витрати у суду відсутні. Запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченої, необхідно залишити колишнім.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 374 КПК України,суд

З а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 ( п»ять) років.

Відповідно до положень ст.ст. 75, 79 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю в 1 ( один ) рік 6 місяців не вчинить новий злочин та виконає покладені на неї судом обов»язки, відповідно до ст.76 КК України:

-не виїжджати за межу України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи та проживання.

До набрання вироком законної чинності залишити обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід колишнім-особисте зобов»язання з покладеними на неї ухвалою слідчого судді обов»язками.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави кошти за лікування потерпілого ОСОБА_4 в Шахтарській міській лікарні у сумі 2 тисячі 387 гр. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 10 (десять) тисяч гривень.

Цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Вирок набирає законної чинності протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно вручити обвинуваченій та прокуророві.

Суддя Н.Г.Шеметова