Справа № 685/1474/13-а

Провадження № 2-а/685/66/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого: Стецюка І. С.

при секретарі КАЗМІРЧУК І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Теофіпольського РВ УМВС України в Хмельницькій області, інспектора ДПС ВДАІ Теофіпольського РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_2 про зміну постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

В С Т А Н О В И В

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Теофіпольського РВ МВС України в Хмельницькій області, інспектора ВДАІ Теофіпольського РВА УМВС України в Хмельницькій області ГЕРАСИМЧУКА Миколи Володимировича про зміну постанови інспектора ГЕРАСИМЧУКА М.В. ВТ 1 № 106828 від 3 грудня 2013 року про накладення на нього по ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення правил дорожнього руху, зокрема за те що він 3 грудня 2013 року о 14 год. 24 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1 в смт. Теофіполі по вул. Заводській перевищив допустиму в населеному пункті швидкість на 29 км., адміністративного стягнення – штрафу в сумі 255 гривень вказуючи, що при її винесенні інспектор не врахував всіх обставин справи і не звільнив його від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням йому.

У судовому засіданні позивач, не заперечуючи факту перевищення допустимої в населеному пункті швидкості пояснив, що він перевищив швидкість не свідомо, сонячні промені заважали йому чітко бачити показник спідометру у зв’язку із чим він і допустив правопорушення. Крім цього інспектор не врахував малозначності вчиненого, того що до адміністративної відповідальності він притягується, працює фахівцем з соціальної роботи у Теофіпольському районному центрі соціальних служб, отримує невелику заробітну плату, більшу частину якої витрачає на оплату комунальних послуг та на проїзд автомобілем у зв’язку із специфікою своєї роботи та необхідністю відвідування проблемних сімей у районі. У зв’язку із чим штраф порушує його право на достатній життєвий рівень.

Тому просив суд змінити постанову та застосувати до нього ст. 22 КУпАП і звільнити від адміністративної відповідальності у зв’язку із малозначністю вчиненого.

Відповідачі вчасно повідомлені про дату час та місце розгляду справи про що свідчать їх розписки про отримання повісток які є у матеріалах справи у судове засідання не з’явилися, про причину неявки та про необхідність розгляду справи за їх присутності суд не повідомили, заперечень проти позову не заявили.          

Виходячи з наведеного, враховуючи що у матеріалах справи є достатньо доказів для її вирішення суд вважає необхідним розглядати справу за відсутності відповідачів.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо звільнення позивача від адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 3 грудня 2013 року інспектор ВДАІ Теофіпольського РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_2 виніс постанову ВТ 1 №106828 якою на позивача ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП а саме за те, що він 3 грудня 2013 року керуючи автомобілем НОМЕР_2 в смт. Теофіполі по вул. Заводській рухався зі швидкістю 89 км/год., тобто перевищив допустиму в населеному пункті швидкість на 29 км..

Позивач ОСОБА_1 не погодився з постановою і оскаржив її до суду.

Викладене свідчить про публічно-правовий спір між сторонами у сфері регулювання дорожнього руху.

Відповідно до ст.. 288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з’ясуванню, зокрема, такі обставини: чи було вчинено правопорушення, чи є обставини, що пом’якшують відповідальність, обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною третьою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно та розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення та своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Із пояснень позивача, досліджених матеріалів справи встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП. Такий висновок суду підтверджується поясненнями самого позивача, який підтвердив факт перевищення допустимої в населеному пункті швидкості на 29 км., протоколом про вчинене адміністративне правопорушення, іншими доказами у справі. Тому підстав для скасування постанови про адміністративне правопорушення немає.

Разом з тим суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо звільнення його від адміністративної відповідальності у зв’язку із малозначністю вчиненого.

При цьому суд враховує що інспектор ВДАІ при винесенні постанови не перевірив всі обставини справи, зокрема щодо особи позивача та щодо підстав для звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст.. 22 КУпАП або ж про застосування до нього ст. 21 КУпАП.

Відповідачі заперечень проти звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.. 22 КУпАП суду не надали.

Судом встановлено, що позивач до адміністративної відповідальності притягується вперше, по місцю роботи характеризується виключно позитивно, вину свою визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, його заробітна плата не перевищує 1500 грн. в місяць.

Викладене приводить суд до висновку про те що стягнення штрафу в сумі 255 грн., а у випадку стягнення його у подвійному розмірі поставить позивача у скрутне матеріальне становище а тому його необхідно від адміністративної відповідальності звільнити.

Відповідно ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності суд приходить до висновку про те, що позивача необхідно звільнити від сплати штрафу.

Керуючись ст.. ст.. 6 – 14, п. 2 ч. 1 ст.. 18, ч. 2 ст. 71, ст. ст. 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Теофіпольського РВ УМВС України в Хмельницькій області, інспектора ДПС ВДАІ Теофіпольського РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_2 про зміну постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Постанову інспектора ВДАІ Теофіпольського РВ УМВС України в Хмельницькій області ГЕРАСИМЧУКА ОСОБА_2 Володимировича ВТ 1 № 106828 від 3 грудня 2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень змінити, на підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності звільнити обмежившись усним зауваженням йому у зв’язку із малозначністю вчиненого, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий