262/8497/13-ц
2/262/142/2014
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.01.2014 року Пролетарський районний суд міста Донецька у складі:
головуючого - Панас Н.Л.
при секретарі - Солодовник О.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Донецькміськводоканал" про визнання недійсним боргу по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що 14 липня 2012 року вона у ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_1. У жовтні 2013 року вона звернулась до відповідача із заявою про переоформлення особового рахунку на квартиру з ОСОБА_4 на її ім"я, але їй було відмовлено через те, що колишній власник мав заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення. Просила списати заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, яка рахується на особовому рахунку квартири АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав і просив задовольнити у повному обсязі. також пояснив, що ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу був зобов"язаний погасити наявну заборгованість, але не погасив через те, що помер.
Представник відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав і просив відмовити у їх задоволенні посилаючись на те, що списання заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення не передбачено діючим законодавством.
Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право:
1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг;
2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством;
6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт;
8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.
3. Споживач зобов'язаний:
1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини;
3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу;
4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини;
5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;
6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм;
7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку;
8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;
9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.
Аналогічні права та обов"язки споживача закріплені і в Правилах надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року.
Відповідно до змісту ст.ст.11, 15 ЦК України цивільні права й обов"язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способом захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст.16 ЦК України.
Зі змісту вказаної норми закону власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним засобом захисту свого права, передбаченим законом або договором.
Із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність нарахування відповідачем плати за використані послуги водопостачання та водовідведення, яку позивач просить списати.
Аналізуючи зміст норм діючого законодавства можна зробити висновок про те, що оскарження наявності боргу на особовому рахунку, який не встановлює для позивача будь-яких обов"язків, не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту порушених прав.
В разі звернення відповідача до суду з позовом про стягнення оскаржуваної суми боргу з позивача, останній має право посилатися на необгрунтованість позовних вимог. До того ж часу списання боргу чи визнання його недійсним не передбачено діючим законодавством, як спосіб захисту прав.
Крім того, суд зазначає, що до компетенції судів не входить списання існуючих боргів по оплаті житлово-комунальних послуг.
На підставі вищевикладеного, ст.ст.11, 15, 16 ЦК України, ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005 року, керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Донецькміськводоканал" про визнання недійсним боргу по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення відмовити.
Рішення може бути оскаржено сторонами повністю або частково до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд міста Донецька.
Апеляційна скарга подається у письмовій формі протягом десяти днів зі дня його проголошення.
Суддя Н.Л.Панас