Судове рішення #34728561

Справа № 261/5608/13-ц

Провадження № 2/261/1927/13


Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и


м. Донецьк 26 грудня 2013 р.


Петровський районний суд м. Донецька в складі: головуючий - суддя Фунжий О.А., при секретарі Рубаковій Г.А., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою


ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Теліос Інвєст" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану щорічну відпустку, відшкодування моральної шкоди, -

В с т а н о в и в :


Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану щорічну відпустку, відшкодування моральної шкоди.


Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 14 червня 2012 р. перебував у трудових правовідносинах з відповідачем, працюючи електрослюсарем підземним. 31 січня 2013 р. позивача звільнено з підприємства за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України. Також, позивач з 19 лютого 2013 р. перебував у трудових правовідносинах з відповідачем, працюючи електрослюсарем підземним. 18 червня 2013 р. позивача звільнено з підприємства за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України. При звільненні йому не виплачена в повному обсязі заробітна плата, заборгованість якої складає за квітень 2013 р. - 4 500 грн. 00 коп., за травень 2013 р. - 4 500 грн. 00 коп. Також, йому не виплачена грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, сума якої складає за період з 14 червня 2012 р. по 31 січня 2013 р. - 4 000 грн. 00 коп., за період з 19 лютого 2013 р. по 18 червня 2013 р. - 3 000 грн. 00 коп. Порушення відповідачем трудових прав позивача, спричинило йому моральні страждання, які полягали у тому, що його родина залишилася без засобів для існування. Порушено його нормальні життєві зв'язки, він повинен докладати додаткових зусиль для організації свого звичного укладу життя. Завдану йому моральну шкоду позивач оцінює у 5 000 грн. 00 коп. З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2013 р. по травень 2013 р. в розмірі 9 000 грн. 00 коп., грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки за період з 14 червня 2012 р. по 31 січня 2013 р. в розмірі 4 000 грн. 00 коп., за період з 19 лютого 2013 р. по 18 червня 2013 р. в розмірі 3 000 грн. 00 коп., та 5 000 грн. 00 коп. в порядку відшкодування моральної шкоди.


В судовому засіданні позивач підтвердив свої позовні вимоги та їх обґрунтування, наполягаючи на задоволенні позову.


В судове засідання відповідач не з’явився, про явку до суду повідомлений належним чином, в зв'язку з чим суд відповідно до ст. 224 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 в період з 14 червня 2012 р. по 31 січня 2013 р. перебував в трудових відносних з Приватним підприємством "Теліос Інвєст", працюючи електрослюсарем підземним (а.с. 3-6).


На підставі наказу № 18-к від 31 січня 2013 р. позивача звільнено з Приватного підприємства "Теліос Інвєст" за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням (а.с. 3-6).


Також, в період з 19 лютого 2013 р. по 18 червня 2013 р. ОСОБА_1 перебував в трудових відносних з Приватним підприємством "Теліос Інвєст", працюючи електрослюсарем підземним (а.с. 3-6, 15).


На підставі наказу № 89-к від 18 червня 2013 р. позивача звільнено з Приватного підприємства "Теліос Інвєст" за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням (а.с. 3-6, 16-17).


Відповідно до ст. 115 ч. 1 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.


У відповідності зі ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.


Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.


Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.


Проте, відповідач, в порушення зазначених вимог, за період з квітня 2013 р. по травень 2013 р. заробітну плату позивачу не сплачував, в зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 9 000 грн. 00 коп.


Крім того, позивачу при звільненні не виплачена грошова компенсація за невикористані ним щорічні відпустки, сума якої за період з 14 червня 2012 р. по 31 січня 2013 р. складає 4 000 грн. 00 коп., за період з 19 лютого 2013 р. по 18 червня 2013 р. - 3 000 грн. 00 коп.


Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ПП "Теліос Інвєст" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 9 000 грн. 00 коп., та компенсацію за невикористані щорічні відпустки в сумі 7 000 грн. 00 коп.


Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.


Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.


Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)" із змінами, внесеними п. 12 постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров’я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов’язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.


Моральна шкода, заподіяна позивачу ОСОБА_1 внаслідок порушення відповідачем його трудових прав, виразилась в тому, що він відчув глибокі моральні страждання, зазнав матеріальних складнощів, порушено його нормальні життєві зв'язки, він повинен докладати додаткових зусиль для організації свого звичного укладу життя, та терпіти інші незручності, які пов’язані з порушенням його прав.


Таким чином, на підставі ст. 237-1 КЗпП України, з врахуванням понесених позивачем моральних страждань, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за заподіяння моральної шкоди в розмірі 5 000 грн. 00 коп.


Постановляючи рішення по даній справі, суд не бере до уваги письмові заперечення відповідача стосовно розміру заборгованості по заробітній платі, та наявності моральної шкоди, з наступних підстав.


Відповідно до ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.


Однак, доводи відповідача, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, ним не доведені, та належними доказами не підтверджені.


Згідно зі ст.ст. 79, 88 ЦПК України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.


На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 47, 83, 115, 116, 237-1 КЗпП України, п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)" із змінами, внесеними п. 12 постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року № 5, ст.ст. 212-215, 224-227 ЦПК України, суд


В и р і ш и в :


Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Теліос Інвєст" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану щорічну відпустку, відшкодування моральної шкоди задовольнити.


Стягнути з Приватного підприємства "Теліос Інвєст" на користь ОСОБА_1:

- 9 000 (дев’ять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2013 р. по травень 2013 р.;

- 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. - компенсація за невикористані щорічні відпустки за періоди з 14 червня 2012 р. по 31 січня 2013 р., з 19 лютого 2013 р. по 18 червня 2013 р;

- 5 000 (п’ять тисяч) грн. 00 коп. - в порядку відшкодування моральної шкоди.


Стягнути з Приватного підприємства "Теліос Інвєст" в дохід держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 40 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.


Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти днів зі дня його проголошення.





Суддя           О.А. Фунжий


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація