Справа № 0110/2600/2012
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
26 вересня 2013 року смт. Кіровське АР Крим
Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого – судді Михайлова Р. В.,
при секретарі – Юрченко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 законного представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, служби у справах дітей та молоді Кіровської районної державної адміністрації АР Крим в інтересах ОСОБА_5, про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 законного представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, служби у справах дітей та молоді Кіровської районної державної адміністрації АР Крим в інтересах ОСОБА_5, про встановлення факту проживання однією сім’єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на ? частину нерухомого майна, мотивуючи позовні вимоги тим, що з початку лютого 2008 року вона почала проживати однією сім’єю сумісно з ОСОБА_6, разом вели господарство, мали сумісний бюджет, проте шлюб не реєстрували. 04.02.2009 року на підставі договору купівлі продажу вони разом придбали домоволодіння № 4 по вул. Виноградній, м. Старий Крим, Кіровського району, АР Крим та земельну ділянку на якому воно знаходиться. 13.06.2009 року позивач та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, але 16.08.2011 року чоловік позивачки загинув, проте від шлюбу залишилась дочка ОСОБА_5. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на зазначене домоволодіння, позивач та відповідачі по справі є спадкоємцями за законом, проте позивач вважає, що спірне домоволодіння та земельна ділянка відповідно до ст 74 СК України є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_3, оскільки було придбане в період фактичних сімейних відносин без реєстрації шлюбу.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідачі та їх представники у судовому засіданні позовні вимоги не визнали.
Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 підтвердили факт спільного проживання позивачки та ОСОБА_3, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу з лютого 2008 року, ведення спільного господарства, бюджету та витрат, придбання спірного нерухомого майна за спільні кошти.
Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16І, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19Б, допитані в судовому засіданні за клопотанням представника відповідача, не зазначали на факт спільного проживання позивачки та ОСОБА_3
Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити з наступних підстав.
Згідно ст. 256 ч. 1 п. 5 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім"єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Судом встановлено, що спадкодавець позивача – ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 04.02.2009 року набув право власності на домоволодіння та земельну ділянку за адресою: вул. Виноградна, 4, м. Старий Крим Кіровського району АР Крим, кадастровий номер 0121610400:01:004:0031 (а.с. 11-14).
Судом також встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_20 уклали шлюб 13.06.2009 року, свідоцтво серії 1-АП № 081951 від 13.06.2009 року, актовий запис № 253, після чого дружині присвоєне прізвище ОСОБА_6 (а.с.8), 16.08.2011 року ОСОБА_6 помер, свідоцтво серії І-АП № 211047 від 18.08.2011 року (а.с.9), 06.02.2012 року народилася дочка ОСОБА_5, свідоцтво серії І-АП № 240185 від 27.02.2012 року, батьком зазначений ОСОБА_6 (а.с.10).
Шлюб між ОСОБА_6 та його першою дружиною – ОСОБА_2 розірвано 06.02.2008 року (а.с.147).
Судом досліджено свідоцтво 1-АП №212362 про народження 06.09.2002 року ОСОБА_3, батьками якого зазначені ОСОБА_6, та ОСОБА_2 (а.с.145).
Відповідно до ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюється положення глави 8 цього Кодексу.
Згідно зі ст.ст. 60, 63 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, придбана за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Статтями 60, 70 СК України законодавець встановлює презумпцію правового статусу майна, що набуто за час шлюбу, як об’єктів права спільної сумісної власності подружжя та рівності часток подружжя у разі поділу такого майна.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що ст. 74 СК України поширюється на правовідносини між чоловіком та жінкою, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, і для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім'ї. Саме до цього зводяться роз'яснення, надані Пленумом Верховного Суду України в п. 20 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя".
Суд вважає встановленим факт проживання позивачки та ОСОБА_6 однією сім'єю без шлюбу, з 07 лютого 2008 року в період придбання спірного нерухомого майна, до часу реєстрації між ними шлюбу, оскільки вони спілкувалися як подружжя, планували своє життя, обговорювали питання фінансового характеру, купували продукти харчування, меблі, предмети побуту, спільни придбали нерухоме майно в інтересах сім’ї, що підтверджується фотокартками, поясненнями свідків, які підтверджували зазначені вище фактичні обставини, довідкою Старокримської міської ради АР Крим (а.с.150), згідно якої позивачка з грудня 2008 року фактично проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтвом про реєстрацію 03.06.2009 року шлюбу між позивачкою та ОСОБА_6
Суд не приймає до уваги свідчення ОСОБА_15 та ОСОБА_16, про те, що позивач не проживала однією сім’єю з ОСОБА_6, тому, що зазначені свідки постійно проживали в Ханти-Мансійському автономному окрузі Російської Федерації та приїздили до м.Старий Крим у 2008 році тільки одного разу на незначний проміжок часу, давали протиречиві показання, та плуталися в поясненнях.
Також суд не може прийняти до уваги показання свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19Б, допитаних за клопотанням представника відповідача, оскільки ОСОБА_17 яка є матір’ю першої дружини ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначила, що побачила позивачку тільки після смерті ОСОБА_6, свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19Б в судовому засіданні лише пояснили, що проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2 та бачили позивачку на вулиці в травні 2009року.
Посилання відповідачів на те, що позивачка з ОСОБА_6 проживали то в м.Старий Крим, то в с.Молодіжне Сімферопольського району, не беруться судом до уваги, оскільки термін "проживання однією сім'єю" не слід розуміти буквально, адже факт реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов'язковою ознакою наявності фактичного шлюбу. Як відзначає Верховний Суд України "при застосуванні ст. 74 СК судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю". За ч. 2 ст. 3 СК сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. З наведеного положення випливає центральна, на думку суду, ознака подружніх відносин: наявність факту ведення спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї.
Правило ч.2 ст.74 СК України є спеціально розрахованим на майнові відносини осіб, які проживають однією сім'єю. Тому у разі наступної реєстрації шлюбу такими особами майно, набуте до реєстрації шлюбу, також вважається об'єктом спільної сумісної власності подружжя згідно ч. 1 ст. 74 СК, а не особистою власністю кожного з подружжя за пунктом першим ч. 1 ст. 57 СК.
Оскільки у судовому засіданні об'єктивно встановлено факт проживання позивачки та ОСОБА_6 як чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд вважає що спірний будинок та земельна ділянка які були придбані за договорами купівлі-продажу за час спільного проживання, належать їм на праві спільної сумісної власності, та вважає за можливе визнати за позивачем право власності на ? частки зазначеного нерухомого майна.
У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 88, 212-215, 218, 256 ЦПК України, ст.ст. 3, 60, 63, 70, 74 СК України, п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суд,-
в и р і ш и в :
Позовні вимоги задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_6 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з 07 лютого 2008 року по 12 червня 2009 року.
Визнати домоволодіння №4 по вул.Виноградній в м.Старий Крим Кіровського району АР Крим та земельну ділянку площею 0,033 га, кадастровий номер 0121610400:01:004:0031, за адресою вул.Виноградна, 4, м.Старий Крим Кіровського району АР Крим спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_6, визнавши за ОСОБА_1 право власності на ? чатсину зазначеного нерухомого майна.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 177,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 177,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя