ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2006 року                                                                         м. Київ

Колегія суддів  Вищого адміністративного суду  України в складі:

  Головуючого    Харченка В.В.

  суддів                 Берднік І.С.

                              Васильченко Н.В.

                              Кравченко О.О.

                              Матолича С.В.

при секретарі: Білій-Грошко О.А.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Буковинський» на  постанову Львівського  апеляційного господарського  суду від 23  грудня 2005 року у справі за позовом Чернівецького обласного відділення фонду України соціального захисту інвалідів до ТОВ «Ресторан «Буковинський» про стягнення штрафних санкцій,-  

                                             в с т а н о в и л а :

У липні  2005 року  Чернівецьке обласне відділення фонду України соціального захисту інвалідів звернулось  до суду з позовом до  ТОВ «Ресторан «Буковинський» про стягнення штрафних санкцій у сумі 4146,44 грн. та 114,44 грн. пені.

Рішенням господарського суду Чернівецької  області від 31 жовтня 2005 року в задоволенні позову Чернівецького обласного відділення фонду України соціального захисту інвалідів відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського  суду від 23 грудня 2005 року рішення господарського суду скасовано та постановлено нове, яким позовні вимоги задоволені частково в сумі 4146,44 грн. штрафних санкцій.

У касаційній скарзі ТОВ «Ресторан «Буковинський»  просить постанову скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Чернівецької  області від 31 жовтня 2005 року, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи  та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"  обов'язок щодо працевлаштування інвалідів покладено на органи Міністерства праці України, міністерства соціального захисту населення України, місцеві ради народних депутатів, громадські організації інвалідів. Підприємства (об'єднання), установи організації    (незалежно    від    форм    власності    і    господарювання),    які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням    індивідуальних   програм    реабілітації    і   забезпечувати    інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 19 цього Закону для підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості 1 робочого місця.

Згідно ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства всіх форм власності і господарювання, на яких працює інвалідів менше, ніж встановлено нормативом, зобов'язані  відраховувати щорічно до відділень Фонду соціального захисту інвалідів цільові кошти на створення робочих місць, для працевлаштування інвалідів і на здійснення заходів щодо їх соціально-трудової та професійної реабілітації.

Судом першої інстанції встановлено, що середньооблікова чисельність працівників на підприємстві у звітному періоді складала 42 чоловік, відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів повинен був становити в 2004 році у кількості 2 інвалідів.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Ресторан «Буковинський» у 2004 році  працевлаштувало двох інвалідів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Законом не передбачено обов'язку підприємств сплачувати штрафні санкції в залежності від тривалості перебування інваліда на відповідній посаді, оскільки роботодавець не може примусити інваліда працювати повний робочий рік. В противному випадку це призвело б до порушення трудового законодавства та грубим порушенням конституційних прав і свобод.

Відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

ТОВ «Ресторан «Буковинський» у 2004 році створив два робочих місця для інвалідів, тому відсутня його вина і причинний зв'язок щодо забезпечення нормативу робочих місць, відповідно відсутні  і підстави для його відповідальності.

Застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання, а тому за відсутності доказів підтвердження вини ТОВ  ресторан « Буковинський» в не працевлаштуванні інвалідів, згідно нормативу, до нього не можуть застосовуватися зазначені вище штрафні санкції.        

З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів вважає,  що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи,  ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування постанови апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                      ухвалила:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ресторан «Буковинський» задовольнити.

Постанову Львівського  апеляційного господарського  суду від 23  грудня 2005 року  скасувати, рішення господарського суду Чернівецької  області від 31 жовтня 2005 року залишити в силі.

Ухвала  є остаточною  і оскарженню не підлягає.

Судді:    (підписи)

З оригіналом згідно

Суддя

Вищого адміністративного суду України                                      Харченко В.В.