УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №280/203/13-к Головуючий у 1-й інст. Шимон Л. С.

Категорія ст.125 ч.2 КК України Доповідач Андрушкевич С. З.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Андрушкевича С.З.

суддів: Гузовського О.Г., Котіка В.П.

з участю прокурора: Науменка І.В.

виправданого : ОСОБА_1

адвоката: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2013 року,

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кропивня Новоград-Волинського району Житомирської області, має на утриманні неповнолітню дитину, приватного підприємця, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимий,-

виправдано за ст. 125 ч.2 КК України за відсутністю складу злочину.

Цивільні позови ОСОБА_3, прокурора Коростишівського району в інтересах Коростишівської ЦРЛ залишити без розгляду.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_1 згідно постанови слідчого від 01.08.2008 р., скасовано.

Речові докази -гладкоствольний самозарядний пістолет «SCHMEISSER» моделі АЕ 790 G серії НОМЕР_1 калібру 9 мм РА передати до НДЕКЦ УМВС України в Житомирській області для використання в натурних цілях, два металеві прути знищити, куртку чорного кольору з сірими вставками, медичну картку залишити власнику ОСОБА_1

Судові витрати віднесено на рахунок держави.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину за наступних обставин. Так, 15.12.2007 року близько 16 год. ОСОБА_1 на грунті виниклих неприязних відносин спрямував у бік ОСОБА_3, який знаходився в цей час у дворі домоволодіння за адресою АДРЕСА_2, гладкоствольний самозарядний пістолет «SCHMEISSER» моделі АЕ 790 G серії НОМЕР_1 калібру 9 мм РА, з якого здійснив декілька пострілів набоями гумових куль. Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді поверхневої забійної рани правої кисті, рани на тильній поверхні лівої кисті з наявністю раневого каналу та стороннього тіла (гумова куля) в ньому, рани передньої поверхні лівого стегна з наявністю раневого каналу та стороннього тіла (гумова куля) в ньому, поверхневу забійну рану задньої поверхні тулубу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я, тобто обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

В апеляції прокурор просить скасувати вирок суду, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, призначити йому покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді 240 годин громадських робіт, та на підставі ст. ст. 49, 74 КК України - звільнити від призначеного покарання, у зв'язку із закінченням строків давності. Витрати в сумі 150 грн. 24 коп. за проведення судово-балістичної експертизи № 1/1002 від 19.09.2008 стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області з ОСОБА_1 Цивільний позов, заявлений потерпілим на суму 200 000 грн. моральної шкоди та 451 грн. 33 коп. матеріальної шкоди задовольнити в повному обсязі. Цивільний позов прокуратури Коростишівського району Житомирської області на суму 1 723 грн. 70 коп. задовольнити в повному обсязі. Речові докази у справі: два металевих прута, які зберігаються в Коростишівському РВ УМВС України в Житомирській області - знищити, гладкоствольний самозарядний пістолет "SCHMEISSER" моделі «АЕ 790»серії НОМЕР_1 калібру 9 мм РА передати до НДЕКЦ УМВС України в Житомирській області для використання в натурних цілях, куртку чорного кольору з сірими вставками, медичну картку на ім'я ОСОБА_1 повернути останньому. Міру запобіжного заходу до набрання рішення законної сили прошу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Апелянт посилається на те, що суд при винесенні вироку невірно оцінив докази по справі, не врахував показання потерпілого ОСОБА_3, його дружини ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_5, які є послідовними та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. Суд послався на показання ОСОБА_1 та його знайомих - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які вказали лише на наявність між засудженим та потерпілим конфлікту внаслідок неприязних відносин, після чого ОСОБА_1 здійснив постріли в потерпілого.

Вказані показання підтвердив і сам ОСОБА_1, не визнавши своєї вини, та вважаючи, що знаходився в стані необхідної оборони.

В мотивувальній частині вироку суд не зазначив про обставини, на які вказав свідок ОСОБА_11, що суттєво впливають на кваліфікацію дій виправданого, а саме те, що під час пострілів ОСОБА_1 в потерпілого, в руках останнього ніяких предметів не було, і він не вчиняв ніяких дій проти ОСОБА_1 Свідок ОСОБА_10 не підтвердив позицію ОСОБА_1 щодо вжиття заходів по самозахисту від неправомірних дій ОСОБА_3

На думку прокурора, судом не враховано висновки судово-медичної експертизи № 1070 від 13.08.2008 р., що підтверджує наявність у потерпілого не менше 4-х травмуючих впливів на тулубі від пострілів ОСОБА_1 з травматичного пістолету, у тому числі по задній поверхні тулубу, що свідчить про умисел ОСОБА_1 на спричинення тілесних ушкоджень. Згідно ж висновку судово-медичної експертизи № 3278 від 26.11.2008 р., у ОСОБА_1 не виявлено тілесних ушкоджень.

Апелянт вказує в апеляції про те, що за ст. 125 КК України були засуджені як ОСОБА_1, так і ОСОБА_3 за вчинення злочинів проти один одного.

Враховуючи молодий вік ОСОБА_1, його спортивну тілобудову, високий зріст та, разом з тим, невисокий зріст ОСОБА_3, його похилий вік, прокурор вважає, що під час конфлікту виправданий не давав зрозуміти про законність своїх намірів копати траншею для відведення води потерпілому, який вживав усіх можливих заходів з метою припинення неправомірних дій ОСОБА_1, за що і отримав тілесні ушкодження від пострілів. Тому, показання виправданого про самозахист не відповідають дійсності та суперечать іншим письмовим доказам, що, на думку прокурора, є намаганням виправданого уникнути кримінальної відповідальності.

Здійснення ОСОБА_1 пострілів із пристрою для відстрілу гумових куль є неправомірним, так як ОСОБА_3, як вважає прокурор, в момент спричинення йому легких тілесних ушкоджень був неозброєним, останній не здійснював протиправне насильницьке вторгнення у житло ОСОБА_1, чи інше його приміщення.

Крім того, судом не усунуте протиріччя в тому, що постріли ОСОБА_1 було здійснено пристроєм для відстрілу гумових куль, чомусь посилається на висновок судово-балістичної експертизи № 1/1002 від 19.09.2008 р., відповідно до якого вилучений у ОСОБА_1 пістолет є коротко ствольною вогнепальною зброєю - гладко ствольним самозарядним пістолетом «SCHMEISSER» моделі «АЕ 790» серії НОМЕР_1 калібру 9 мм. РА, який є справним і придатним для стрільби на ураження.

У змінах до апеляції прокурор просить вирок суду в зв'язку з однобічністю судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. Посилається на те, що суд безпідставно не врахував докази вини, зібрані досудовим слідством, а саме: те, що показання, які дали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час відтворень обстановки та обставин події співпадають з показаннями свідка ОСОБА_11, даними ним на досудовому слідстві, та є важливими для надання мотивованої оцінки зібраним доказам по справі. З невідомих причин ОСОБА_11 змінив свої показання в судовому засіданні.

Судом не надано оцінки очним ставкам між потерпілим та свідками, проведеним під час досудового слідства.

Всупереч вимог ст. 374 ч. 7 КПК України суд не виконав вказівок, викладених в ухвалі апеляційного суду Житомирської області від 22.01.2013 року.

На апеляцію прокурора надійшли заперечення захисника ОСОБА_2, в яких він просить апеляцію як необґрунтовану та необдуману залишити без задоволення, а вирок суду - без зміни. Посилається на те, що в апеляції прокурор не вказав, які самі показання дружини та доньки ОСОБА_3 не врахував суд при винесенні рішення. У вироку суду дана оцінка показанням свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, будучи допитаними в судовому засіданні, повідомили суду не лише про факт конфлікту, а й наявність погроз з боку потерпілого перед діями ОСОБА_1, факт кидання/штовхання потерпілим арматурного прута в ОСОБА_1 та нанесення йому тілесних ушкоджень, наявність попереджувального пострілу з пістолету вгору перед пострілами у ОСОБА_3, наявність факту неприпинення і незмінності поведінки та дій ОСОБА_3 після пострілу, неможливість відступити з боку ОСОБА_1 назад чи зміни місця розташування відносно потерпілого через перебування ним на сміттєвому баку, за яким знаходилась вирита траншея, короткостроковий характер пострілів та дій ОСОБА_3, неможливість спокійно зреагувати на небезпечну ситуацію ОСОБА_1, відсутність пострілу в спину ОСОБА_3.

Посилання прокурора в апеляції на неврахування судом показань свідка ОСОБА_11 є безпідставними.

Також необґрунтованими є посилання прокурора на те, що суд не врахував подій, які передували конфлікту, оскільки судом об'єктивно були встановлені тривалі неприязні відносини між потерпілим та виправданим, отримання ОСОБА_1 30.08.2007 р. від потерпілого тілесних ушкоджень в аналогічній ситуації, коли ОСОБА_3 проткнув наскрізь м'язи руки ОСОБА_1 господарськими вилами, погрози фізичної розправи з боку ОСОБА_3 як ОСОБА_1, так й іншим особам, які виконували роботи щодо водопостачання.

Судом встановлено, що згідно заключення судмедексперта № 1244 від 14.04.2010 р. у ОСОБА_1 наявні садна в частині ребер. Ці дані підтверджуються та узгоджуються з показаннями свідків - очевидців події.

ОСОБА_1 застосував пістолет з гумовими кулями у відповідь на агресивні дії ОСОБА_3, який погрожував виправданому залізним прутом.

Суд у вироку правомірно посилається на ст. 27 Конституції України, ст. 36 КК України, Постанову Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 р. «Про судову практику у справах про необхідну оборону», при цьому судом на підставі належних доказів встановлені всі істотні складові стану необхідної оборони ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора в підтримання апеляції, заперечення проти поданої апеляції виправданого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні головуючий оголосив учасникам про те, що суддя Гузовський О.Г. входив у склад колегії суддів під час розгляду апеляції ОСОБА_1 на обвинувальний вирок Коростишівського районного суду Житомирської області 22.01.2013 р., який був скасований з поверненням кримінальної справи на новий судовий розгляд. Прокурор висловив думку, що немає підстав для відводу судді Гузовського О.Г., інші учасники погодились з ним.

У вироку суд першої інстанції дана оцінка показанням свідків - дружини ОСОБА_4, яка вказала на те, що у чоловіка з ОСОБА_1 неприязні відносини, вона знаходилась дома, коли почула чотири хлопка, через декілька хвилин в будинок зайшов чоловік в крові, вона викликала «Швидку» та міліцію. Зі слів чоловіка зрозуміла, що в нього з ОСОБА_1 виник конфлікт із-за траншеї, в ході якого чоловік кинув прутом на ОСОБА_1, а той вистрілив в кінцівки та спину; та доньки - ОСОБА_5, яка теж показала, що додому в той день забіг батько, у якого на руках була кров, і пояснив, що ОСОБА_1 стріляв у нього з пістолета попав в руки, ногу і спину.

Зазначені показання свідків, які не є очевидцями події, є послідовними, узгодженими між собою, та знають про конфлікт зі слів потерпілого, не можуть бути доказами вини ОСОБА_1, тим більше при наявності показань свідків - не родичів виправданого, та очевидців події.

В судовому засіданні 13.06.2013 р. (т.4, а.с. 116-117) свідок ОСОБА_11 вказав, що 15.12.2007 р. був свідком, як декілька чоловіків копали траншею біля будинку ОСОБА_1 з метою підключення до водопостачання. Сусід ОСОБА_1 ОСОБА_3 викрикував погрози в його бік, в бік працівників, тому вони припинили копати. ОСОБА_3 взяв зі своєї клумби металевий прут і кинув ним в бік працівників, потім ОСОБА_1 виліз на ящик для сміття біля траншеї, в цей час ОСОБА_3 взяв до рук інший прут і штрикнув ним підсудного, проткнув куртку підсудного і намагався ще декілька разів його кольнути, продовжив погрожувати. ОСОБА_1 не міг відійти назад, бо там була яма, він дістав пристрій для відстрілу гумових куль і вистрілив вгору, зробивши цим пострілом попередження, однак ОСОБА_3 своїх активних дій не припинив, постріл зупиняючої дії не мав, і тоді ОСОБА_1 вистрілив в тіло ОСОБА_3, зокрема в руки та ноги, в спину не стріляв.

У судовому засіданні розбіжності у своїх показаннях, даних під час досудового слідства, з даними на судовому слідстві свідок ОСОБА_11 пояснює тим, що на час дачі показань слідчому він був без окулярів та довіряючи тому підписав, не читаючи, протокол допиту (а.с. 116-117, т.4).

Тому, показання свідка ОСОБА_11 є послідовними та несуперечливими з огляду на те, що події відбувались у 2007 р.

Посилання прокурора на те, що свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 вказали лише на наявність конфлікту між потерпілим та виправданим, спростовуються наступним.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що якось взимку ОСОБА_1 попросив його допомогти викопати траншею з метою підключення до водопостачання. Коли він та інші копали траншею, ОСОБА_3 викрикував їм погрози, однак вони їх сприймали як жарти. Потім ОСОБА_3 взяв до рук металевого прута, почав ним розмахувати і кинув в бік ОСОБА_1, вони перелякались і перестали працювати. ОСОБА_1 став на ящик, попросив працювати далі, позаду нього була траншея. ОСОБА_3 в цей час взяв інший прут завдовжки 2 метри і наніс удар в груди ОСОБА_1, чим пошкодив куртку останнього і поранив його. ОСОБА_1 вийняв пристрій для відстрілу гумових куль і вистрелив вгору, однак ОСОБА_3 своєї поведінки не припинив, назад не відступив, тримав прут перед собою як спис, і тоді ОСОБА_1 здійснив ще кілька пострілів в ноги та руки, всього було 4 постріли. Вважає, що ОСОБА_1 мав підстави для пострілу, оскільки була реальна загроза його здоров'ю (а.с. 102-103, т.4).

З показань свідка ОСОБА_7 вбачається, що він був присутнім біля будинку ОСОБА_1 в час виникнення конфлікту із сусідом ОСОБА_3 через копання траншеї, бачив конфлікт від початку до кінця. ОСОБА_3 забороняв робітникам копати, викрикував погрози, що повбиває, а потім взяв до рук металевий прут і кинув в бік працівників. ОСОБА_1 встав на ящик для сміття, що знаходиться біля траншеї та забору, з метою захисту робітників від неадекватних дій сусіда. В цей час ОСОБА_3 взяв інший прут довжиною до двох метрів, тримав його перед собою двома руками, кричав, що вб'є, і проштрикнув ним підсудного та його куртку. ОСОБА_1 в свою чергу дістав пристрій для відстрілу гумових куль та вистрілив перший постріл вгору, оскільки відступити назад не міг, однак цей постріл не зупинив ОСОБА_3, він продовжував свої агресивні дії, інші постріли були в тіло ОСОБА_3 Стверджує, що всього було 4 постріли, пострілу в спину не було (а.с. 130, т.4).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що був присутній в той час, коли працівники копали ОСОБА_1 траншею з метою підключення до водопостачання, а ОСОБА_3 всіма способами (лайкою, погрозами) намагався цьому завадити. Все закінчилось тим, що ОСОБА_3 тричі намагався поранити ОСОБА_1 прутом, кинувся з прутом довжиною 1 - 1,5 м, проштрикнув куртку, а ОСОБА_1, стоячи на ящику чи камені, позаду якого була глибока яма, попереджав ОСОБА_3, щоб той не наближався, далі дістав пристрій для відстрілу гумових куль та вистрілив перший раз вгору, інші - в тіло ОСОБА_3 Постріли зупиняючої дії не мали, всього було 3 або 4 постріли. Зауважує, що після того, як прут вже випав з рук ОСОБА_3, пострілів більше не було, пострілу в спину не бачив, всі події знімав на мобільний телефон, однак за спливом часу воно не збереглося, а працівники міліції, яким він повідомляв про відео, ним не зацікавились. Пояснив також, що безпечно для себе ОСОБА_1 не міг відступити назад чи в бік, події почав знімати тому, що це була реальна загроза для ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_3 вже одного разу проколов йому груди вилами (а.с. 139-140, т.4).

З оголошених показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що 15.12.2007 р. він працював на прохання ОСОБА_1, виконуючи роботи по проведенню підключення до водопроводу. Близько 16-00 год. з будинку вискочив сусід ОСОБА_3, в руках тримав арматурний прут довжиною близько 1,5 м і з криком «вб'ю» ткнув ним у бік ОСОБА_1, порвавши йому при цьому куртку. Після чого ОСОБА_1 дістав пістолет та зробив попереджувальний постріл вгору, однак ОСОБА_3 не реагував і продовжував свої дії, розмахуючи прутом. Тоді підсудний вистрілив два рази по руках потерпілого, в яких він тримав арматурний прут.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що погано пам'ятає ті події, свідком яких був, оскільки пройшло багато років, підтвердив факт конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 17.12.2007 р. ОСОБА_3 звернувся до Коростишівського РВ із заявою про вчинення щодо нього неправомірних дій ОСОБА_1 (а.с. 168-169, т.4).

У вироку судом зазначено, що факт нанесення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень підтверджений по справі також и висновком експерта № 1070 від 13.08.2008 р., згідно якого у ОСОБА_3 було виявлено поверхневу забійну рану правої кисті, рану по тильній поверхні лівої кисті з наявністю раневого каналу та стороннього тіла (гумова куля) в ньому, рану передньої поверхні лівого стегна з наявністю раневого каналу та стороннього тіла (гумова куля) в ньому, поверхневу забійну рану задньої поверхні тулубу, які є легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров'я. Дані тілесні ушкодження могли утворитись від дії тупих твердих предметів з обмеженою сферичною поверхнею внаслідок поранення снарядом, що випущений при пострілі з пристрою для відстрілу гумових куль, можливо за обставин в термін, що вказані в постанові та в медичних документах.

Відносно наявності поверхневої забійної рани задньої поверхні тулубу ОСОБА_3, то вказана експертиза проводилась майже через 8 місяців після події, та в ній експерт допустив можливість утворення даних ушкоджень, а не категорично ствердив виникнення ушкоджень саме за цих подій та обставин.

ОСОБА_1 не заперечував факту пострілів з пристрою для відстрілу гумових куль в потерпілого ОСОБА_3

У вироку суд ретельно дослідив та врахував події, які передували конфлікту, а саме факт тривалого перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в неприязних стосунках до моменту вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в обвинувальному висновку по даній справі мотив «на грунті виниклих неприязних стосунків» вказано без ретельної перевірки та встановлення дійсного мотиву вчинення ОСОБА_1 зазначених дій. Доводи, наведені ним на свій захист, належної перевірки з боку слідства не отримали, поза увагою обвинувачення залишились події, які передували конфлікту.

Потерпілий ОСОБА_3 визнає, що першим розпочав конфлікт з ОСОБА_1, використовуючи металеву арматуру як засіб привернути до себе увагу, оскільки не погоджувався на проведення водопроводу і вважав, що відповідний дозвіл у ОСОБА_1 відсутній. Показаннями свідків по справі та речовим доказом підтверджено факт нанесення ОСОБА_3 металевою арматурою пошкоджень куртки ОСОБА_1 в ліву сторону тіла, на огляді у лікаря 18.12.2007 р. у ОСОБА_1 зліва в ділянці 8- 10 ребер виявлено садна.

Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

Виходячи із показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 дійсно міг сприймати активні дії ОСОБА_3 зі штриканням металевими прутами по його тулубу як реальну загрозу своєму життю та здоров»ю, які мав право захищати згідно ст. 27 Конституції України, діючи відповідно до ст. 36 КК України в межах необхідної оборони. При цьому суд врахував показання цих свідків у тому, що перший постріл ОСОБА_1 після того, як потерпілий вже штрикнув у нього арматурою, був спрямований угору, тобто попереджувальний, а іншої можливості захистити себе, уникнути тілесних ушкоджень не було. Решта пострілів були направлені на те, щоб зупинити ОСОБА_3, який спочатку на них не реагував, та не були направлені в життєво важливі органи.

Згідно роз'яснень п. 2, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 р. «Про судову практику у справах про необхідну оборону», стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з'ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. Суди повинні з'ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. Правомірним слід вважати застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів незалежно від того, якої тяжкості шкода заподіяна тому, хто посягає, якщо воно здійснене для захисту від нападу озброєної особи або групи осіб.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що дії ОСОБА_3, проти якого була направлена оборона, були протиправними, суспільно небезпечними, і посягання на здоров'я ОСОБА_1 носило характер реальної загрози. Тому, в діях ОСОБА_1 містяться ознаки необхідної оборони.

За заподіяння середньої тяжкості чи легкого тілесного ушкодження у стані сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірною поведінкою потерпілого, або в разі перевищення меж необхідної оборони чи перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, кримінальної відповідальності не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину повністю доведена.

Тому, вина обвинуваченого ОСОБА_1 в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я ОСОБА_3, за інкримінованих органом досудового розслідування обставин, є не доведеною.

Щодо вказаних в апеляції прокурора протиріч у висновку судово-балістичної експертизи № 1/1002 від 19.09.2008 р., відповідно до якого вилучений у ОСОБА_1 пістолет є коротко ствольною вогнепальною зброєю - гладко ствольним самозарядним пістолетом «SCHMEISSER» моделі «АЕ 790» серії НОМЕР_1 калібру 9 мм. РА, який є справним і придатним для стрільби на ураження, то деякі неточності у класифікації даного пістолету не мають суттєвого значення для вирішення справи. Ніхто з учасників процесу цього не оспорює.

Вирішуючи питання щодо речових доказів, зокрема, вищезгаданого пістолета,суд першої інстанції чомусь не взяв до уваги тієї обставини, що він є власністю ОСОБА_1. належить останньому на законних підставах і ОСОБА_1 на час згаданої події мав всі передбачені законом дозволи на володінняі використання пристрою длявідстрілу гумових куль.

За таких обставин колегія суддів вважає за потрібне виправити допущену судом першої інстанції помилку та повернути пристрій його власнику.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів апеляційного суду Житомирської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора зі змінами задовольнити частково.

Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_1 в частині вирішення питання щодо речових доказів змінити.

Гладкоствольний самозарядний пістолет «SCHMEISSER» моделі «АЕ 790» серії НОМЕР_1 калібру 9 мм. РА повернути ОСОБА_1

В решті вирок залишити без зміни.

Судді :