Справа № 22ц-2022\2008 р.

Головуючий у 1-й інстанції: Кулініч Ю.П.

Доповідач: Редька А.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

І М “ Я М    У К Р А Ї Н И

8 грудня 2008 року                                   місто Чернігів

А  п  е  л  я  ц  і  й  н  и  й     с  у  д     Чернігівської області

у складі:

головуючого - судді Шемець Н.В.,

суддів - Шевченка В.М., Редьки А.Г.,

при секретарі - Рачовій І.І.,

за участі: представника відповідача адвоката ОСОБА_3.,                    

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ЗАТ ”ЧВФ „Берегиня” на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства ”Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня” та ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 вересня 2008 року визнано неправомірними дії закритого акціонерного товариства ”Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня” щодо невиконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 лютого 2002 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зміну умов договору житлового найму та зустрічним позовом ОСОБА_5 і ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право на житло, стягнуто з ЗАТ ”Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня” на користь ОСОБА_1 2000 грн у відшкодування моральної шкоди та 17 грн у відшкодування судових витрат.

Рішенням суду встановлено, що Чернігівська взуттєва фабрика ”Берегиня” умисно не виконала рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 лютого 2002 року, яким було змінено договір найму квартири АДРЕСА_1, виділено ОСОБА_1 кімнату площею 19 кв м, ОСОБА_4 виділено кімнати площею 8,7 кв м та 14,2 кв м, місця загального користування залишено у спільному користуванні сторін та зобов'язано житлові органи, Чернігівську взуттєву фабрику ”Берегиня”, укласти зі сторонами окремі договори житлового найму, що призвело до порушення прав ОСОБА_1, зокрема, встановлених ст.4 ЦПК України 1963 року.

В апеляційній скарзі відповідач, ЗАТ ”Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня”, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та на порушення судом норм матеріального права.

Позивач ОСОБА_1 рішення суду не оскаржує, у письмових поясненнях вважає доводи апеляційної скарги відповідача необґрунтованими, а рішення суду законним, просить відхилити апеляційну скаргу відповідача та залишити рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача належить до задоволення, рішення суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

         За матеріалами справи встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 полягали у відшкодуванні моральної шкоди, заподіяної відповідачами, ЗАТ ”Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня” та генеральним директором ОСОБА_2.,

ухиленням від виконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова  від 25 лютого 2002 року, яке було звернуто до примусового виконання.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ЗАТ ”Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня” умисно не виконували рішення суду протягом 2003-2006 р.р., що призвело до порушення прав позивача та заподіяло моральну шкоду, та на підставі ст.ст.23,1167 ЦК України задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1.

Проте, суд залишив поза увагою, що ОСОБА_1 оскаржував дії ЗАТ ”Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня” та генеральним директором ОСОБА_2. на стадії виконавчого провадження рішення суду від 25 лютого 2002 року і захист прав стягувача у виконавчому провадженні регулюється нормами законодавства про виконавче провадження, яким не передбачено відшкодування моральної шкоди на користь стягувача, заподіяної ухиленням від виконання рішення суду. Законом ”Про виконавче провадження” передбачені повноваження державної виконавчої служби для вжиття примусових заходів до боржника для виконання рішення суду у встановлені законодавством строки, якщо боржник відмовляється від добровільного виконання рішення суду.

Суд також не звернув уваги, що рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 5 квітня 2000 року вже були задоволенні такі ж позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну умов договору житлового найму, про той же предмет, з тих же підстав та між тими ж сторонами, йому було виділено ту ж саму кімнату площею 19 кв м у цій же квартирі, це рішення суду було виконано ЗАТ ”Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня”, про що свідчить наказ № 87 від 13 листопада 2000 року генерального директора товариства про розподіл особових рахунків на оплату житла ОСОБА_1 та ОСОБА_4., і цей наказ був чинним як на час ухвалення рішення суду 25 лютого 2002 року, так і на час всього виконавчого провадження по виконанню цього рішення.

За таких обставин з боку ЗАТ ”Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня” та посадових осіб товариства не було допущено порушення прав ОСОБА_1 і у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

За обставин, коли висновки суду суперечать фактичним обставинам справи та судом неправильно застосовано норми матеріального закону, рішення суду першої інстанції не можна визнати законним, таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ЗАТ ”Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня” та генеральним директором ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій та відшкодування моральної шкоди,

         Керуючись ст.ст. 307, 309 ч.1 п.п.3,4, 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

в и р і ш и в:

         Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства ”Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня” задовольнити частково та змінити рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 вересня 2008 року.

Скасувати рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 вересня 2008 року в частині визнання неправомірними дій закритого акціонерного товариства ”Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня” щодо невиконання рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 лютого 2002 року та стягнення на користь ОСОБА_1 2000 грн у відшкодування моральної шкоди та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у цій частині.

В іншій частині рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 вересня 2008 року залишити без змін.

         Рішення набуває чинності негайно та може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.

Головуючий:                                             Судді: