АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 11-а-315 2008 р. Головуючий у суді І інстанції - Щенюченко С.В.
Категорія: ст.309 ч.2 КК України Доповідач у апеляції - Петрова І.М.
20 травня 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого судді: Поступайло Н.І.,
суддів: Петрової І.М., Олексієнко І.С.,
за участю прокурора Поліщука С.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 14.02.2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, з повною
середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, який утриманців
не має, без певного місця проживання, який був зареєстрований по
АДРЕСА_1,
але тимчасово проживав по АДРЕСА_2, раніше судимого:
- 16.11.1994 року Солонянським районним судом Дніпропетровської
області за ст. ст. 94, 222 ч. 3 КК України до 7 років 6 місяців
позбавлення волі, звільнений 05.09.2001 року по відбуттю покарання
- 22.03.2007 року Смілянським міським судом Черкаської області за
ст. ст. 185 ч. 2, 263 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі та
звільненого від відбування покарання 13.07.2007 р. за постановою
Вінницького районного суду від 05.07.2007 р. на підставі п. "б"
ст. 1 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 р.;
- 08.11.2007 р. Смілянським міськрайонним судом за ст. ст. 263 ч. 1,
309 ч.1 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі
засуджено за ч.1 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч.2 ст.309 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, згідно вимог ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 08.11.2007 року і вироком Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 14.02.2008 року, призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки.
За вироком Новомиргородського районного суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 23 липня 2007 року (точний час досудовим слідством не встановлено) підсудний ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу придбав шляхом знахідки бризантну вибухову речовину: 220 гр. тротилу поблизу с. Злинка, Маловисківського району Кіровоградської області та переніс для подальшого зберігання до тимчасового помешкання у с. Капустіне. Тоді ж, у кінці липня 2007 р. (точні час і дата досудовим слідством не встановлені) він незаконно зірвав неподалік річки Тясмин у районі Гречківка м. Сміла, Черкаської області дикорослі рослини конопель, відокремив листя та відніс канабіс (марихуану) для власних потреб без мети збуту для зберігання до вказаної домівки.
14.08.2007 р. працівники міліції затримали підсудного у стані алкогольного сп'яніння на залізничній станції ім. Т.Г. Шевченка, Одеської залізниці та вилучили у нього 20,479 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу (марихуани).
На початку серпня 2007 р. (точні час і дата досудовим слідством не встановлені) ОСОБА_1 незаконно зірвав біля відстійників за м. Сміла дикорослі рослини конопель, відокремив листя та відніс канабіс (марихуану) для власних потреб без мети збуту для зберігання до тимчасової домівки.
23 серпня 2007 р. ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, без передбаченого законом дозволу перевіз від залізничної станції Капустіне до залізничної станції Капітанівка, Одеської залізниці і носив при собі вище згадані вибухову речовину і особливо небезпечні наркотичні засоби: 28,785 гр. канабісу (марихуани) у висушеному стані, які 26.08.2007 року були виявлені і вилучені у нього працівниками міліції на зазначеній станції.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити міру покарання встановлену вироком суду першої інстанції, оскільки є особою похилого віку хворою на туберкульоз, вину визнав повністю, щиро розкаявся.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без змін, засудженого ОСОБА_1., що підтримав доводи своєї апеляції, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню за таких підстав.
Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_1. у вчинені злочину за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав всебічну та об'єктивну оцінку.
На підставі достовірних і узгоджених між собою доказів районний суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1. винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, кваліфікувавши його дії як носіння, зберігання, придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, а також у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, кваліфікувавши дії засудженого як незаконні придбання, виготовлення, зберігання та перевезення особливо небезпечних наркотичних засобів без мети збуту, вчинені повторно.
Оскільки засуджений вину визнав повністю та не оспорював кваліфікацію своїх дій докази досліджувались у відповідності до ч.3 ст. 299 КПК України. На дослідження доказів у порядку передбаченому ч.3 ст.299 КПК України засуджений погодився добровільно після роз'яснення йому наслідків застосування цієї статті, що відображено у протоколі судового засідання від 14.02.2008 року (а.с.198).
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції у відповідності зі ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання і призначив йому покарання, яке є достатнім і необхіднім для можливого виправлення.
Засуджений скоїв злочини середньої тяжкості, по місцю тимчасово проживання характеризується позитивно, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів.
Пом'якшуючими покарання засудженого обставинами, суд першої інстанції об'єктивно визнав щире каяття.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що виправлення ОСОБА_1. можливе лише в місцях позбавлення волі, а тому призначив останньому покарання в межах передбачених санкціями ст. ст. 263 ч.1 та 309 ч.2 КК України, яке є необхідним та достатнім для його виправлення, правильно зробивши висновок про відсутність підстав до застосування ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання засудженому.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 14 лютого 2008 року щодо нього - без зміни.
Судді: