Справа № 22ц-3548 2007 р.                         Головуючий у 1 інстанції Рудіч М. П.

Категорія 23                                                               Доповідач Антоненко B.I.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Антоненко В.І.,  суддів: Поліщука М. А.,  Касьяненко Л.І.,  при секретарі Кобець І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 серпня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,  ОСОБА_3,  третя особа: ОСОБА_4,  про відшкодування шкоди,  та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_4,  третя особа: ОСОБА_3,  про відшкодування шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  пояснення сторін,  перевіривши матеріали справи та доводи скарги,  колегія суддів

встановила:

У квітні 2003 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом,  у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1  20225 грн. шкоди,  посилаючись на те,  що 20 жовтня 2002 року на вул.  Борщагівській у м.  Києві відповідач ОСОБА_1 ,  керуючи автомобілем МАЗ 5549 державний номер НОМЕР_1,  порушив п. 10.3 Правил дорожнього руху,  що призвело до його зіткнення з автомобілем „Тойота",  належним на праві власності позивачу,  під керуванням ОСОБА_4

У вересні 2006 року ОСОБА_1  звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 2581-37 грн. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди,  посилаючись на те,  що справа розглядається тривалий час,  хоча його вини у ДТП немає.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 20 серпня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволено,  зустрічний позов Шевченка залишено без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_2 24958-80 грн. матеріальної шкоди.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1  просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову,  посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено,  що 20 жовтня 2002 року на вул.  Борщагівській у м.  Києві відбулось зіткнення автомобіля МАЗ 5549 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1  з автомобілем „Тойота",  належним на праві власності ОСОБА_2,  під керуванням ОСОБА_4 Винними в даній ДТП є водії обох транспортних засобів,  які порушили Правила дорожнього руху: ОСОБА_1  - п. 10.3,  а ОСОБА_4 -п.12.3.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову,  суд обгрунтовано виходив з положень  ст.  440 ЦК України 1963 року,  доведеності вини обох водіїв у порушенні Правил дорожнього руху та прийшов до правильного висновку про те,  що вина кожного з водіїв у даній ДТП становить 50%,  у зв"язку з чим відшкодуванню підлягає половина заподіяної позивачу шкоди.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права,  підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

В апеляційній скарзі не приведено доводів,  які б спростовували висновки суду,  викладені у рішенні.

Керуючись  ст.  ст.  308,  315 ЦПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну  скаргу ОСОБА_1 відхилити,   а рішення Києво-Святошинського районного суду від 20 серпня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.