Справа №22Ц- 3621/2007 Головуючий у І інстанції Пасіка К.Г.
Категорія 41 Доповідач у 2 інстанції Суханова СМ. .
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Юровської Т.В.
суддів Воробйової Н.С. , Суханової Є.М.
при секретарі Терех Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на апеляційне оскарження ухвали Васильківського міськрайонного суду від 13 вересня 2007 року від ОСОБА_1 про відмову у відкритті провадження по справі по позовній заяві ОСОБА_1 до Пинчуківської сільської ради Васильківського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку;
установила:
До Васильківського міськрайнного суду Київської області від 12 вересня 2007 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , про визнання права власності на земельну ділянку.
Ухвалою судці Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2007 року у відкритті провадження по справі було відмовлено з посиланням вимоги ст. . 2 ч.2 КАС України та виходячи з положень ст. 17 КАС України про те, що до компетенції адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб з суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Не погодившись з висновками, наведеними в ухвалі суду, апелянт звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу судді скасувати та справу направити до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження за її позовом.
Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відмовляючи в відкритті провадження по справі, суд виходив з того, що даний спір не належить до категорії спорів, що вирішуються судами загальної юрисдикції. Разом з тим, з такою позицією суду не можна погодитись.
На підставі вимог ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Так, відповідно до вимог ст. 16 ЦК України захист цивільного права та інтересу може відбуватися наступним способом: визнання права, припинення дії, яка порушує паво, примусове виконання обов»язку в натурі та ін. Крім того, суд може захистити цивільне право іншим способом, що встановлений договором або законом.
Виходячи зі змісту ст. . 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.
Керуючись вищеназваними нормами чинного законодавства України, позивачка звернулась до суду з позовом щодо визнання права приватної власності на земельну ділянку. Суд відмовляючи їй у відкритті провадження по справі звернув увагу тільки на відповідача по справі-
юридичну особу- сільську раду, та неправильно застосував норми ст. 122 ЦПК України та ст. . 17 КАС України.
Подана апелянтом позовна заява належить до цивільного судочинства, оскільки предметом спору є визнання права власності на земельну ділянку, тобто, відносини, регулювання яких, здійснюється саме цивільним законодавством.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 292, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду від 13 вересня 2007 року скасувати та справу
направити до того ж суду на новий судовий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2 місяців.