УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Британчука В.В.,
суддів Балацької Г.О., Єфімової О.І.,
за участю прокурора Мінакової Г. О.,
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні 02 жовтня 2007 року у м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23 липня 2007 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець с. Малютянка
Києво-Святошинського району Київської області, громадянин України, працюючий менеджером ПП "ОСОБА_2.", що проживав: Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1 та зареєстрований: м. АДРЕСА_2удимий:
16.12.1997 року Залізничним районним судом м. Києва зі змінами на підставі ухвали Київського міського суду від 26.03.1998 року за ст.ст. 140 ч.3, 145 ч. 1, 42 КК України 1960 року на 3 роки б місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що звільнений 19.08.1999 року на підставі ст. 2 п. "а " Закону України "Про амністію" від 16.07.1999 року; 06.06.2000 року Радянським районним судом м. Києва за ст.ст. 140 ч.3, 145 ч. 2, 42 КК України 1960 року на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, що
Справа № 11-а-1907 Категорія : ст. 303 ч. 2 КК України
Головуючий у першій інстанції Вінтоняк Р.Я.
Доповідач Балацька Г.О.
звільнений 21.10.2003 року умовно-достроково на 1 рік б місяців 22 дня, -
засуджений за ст. 303 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він, переслідуючи корисливу ціль, з метою забезпечення заняття проституцією повій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 біля ст.м. "Лісова" Київського метрополітену АДРЕСА_3, отримував від них грошові кошти на зберігання, забезпечував ОСОБА_3 та ОСОБА_4охороною та місцем для надання сексуальних послуг, за що отримував від них 50 % від зароблених грошей за надання сексуальних послуг.
Так, 22.09.2006 року ОСОБА_1. приблизно о 17 годині, перебуваючи біля ст.м. "Лісова" Київського метрополітену нАДРЕСА_3метою забезпечення заняття проституцією отримав від повії ОСОБА_3 на зберігання 40 доларів США, що згідно курсу Національного банку України станом на 22.09.2006 року становило 196 грн., які остання отримала від ОСОБА_5. за надання сексуальних послуг.
Цього ж дня, 22.09.2006 року приблизно о 17.10 год. біля ст.м. "Лісова" Київського метрополітену АДРЕСА_3 ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції, у якого було виявлено та вилучено 40 доларів США, які він отримав від повії ОСОБА_3 за забезпечення зайняття проституцією.
В апеляції засуджений оспорює наявність в його діях складу злочину, а тому просить прийняти законне рішення. Також посилається на те, що під психологічним тиском працівників міліції він був вимушений обмовити себе на досудовому слідстві та в судовому засіданні.
В доповненнях до апеляції засуджений посилається і на показання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не підтвердили обставин примушування їх до заняття проституцією та надання ним-засудженим охоронних послуг. Крім того вказує, що ОСОБА_3 була його співмешканкою зі спільним сімейним бюджетом, тому він і розпоряджався коштами, у тому числі тими, які вона йому передавала, на власний розсуд.
Заслухавши доповідь судді Балацької Г.О., пояснення прокурора, яка вважала, що апеляція не підлягає розгляду в частині фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до ст. 299 КПК України докази не досліджувалися, а тому апеляція засудженого загалом задоволенню не підлягає, пояснення засудженого про те, що злочину він не вчиняв, і просив призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово ОСОБА_1дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів уважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню з поверненням справи прокуророві на додаткове розслідування, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 64 КПК України, при розгляді кримінальної справи в суді підлягає доказуванню зокрема подія злочину: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину.
Дані вимоги закону судом не дотримані, оскільки судом не встановлено час, коли ОСОБА_1., переслідуючи корисливу ціль, з метою забезпечення заняття проституцією повій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 біля ст.м. "Лісова" Київського
метрополітену АДРЕСА_3, отримував від них грошові кошти на зберігання, забезпечував охороною та місцем для надання сексуальних послуг, за що отримував 50 % від зароблених ними грошей за надання сексуальних послуг, тоді, як на думку органу досудового слідства ці події мали місце відносно ОСОБА_3 з листопада 2005 року, а відносно ОСОБА_4з березня 2006 року, що відображено в постанові про притягнення в якості обвинуваченого від 23.05.2007 року ( а.с. 220) та в обвинувальному висновку ( а.с. 229, 232).
Крім того, суд, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи на підставі ст. 299 КПК України та обмежившись допитом підсудного, встановив обставини, по яким обвинувачення ОСОБА_1 не пред'являлося.
А саме, суд визнав доведеним, що ОСОБА_1. 22.09.2006 року отримав від повії ОСОБА_3 за забезпечення заняття проституцією 40 доларів США, тобто, як винагороду, тоді, як йому було пред'явлено обвинувачення у тому, що він отримав кошти на зберігання (а.с. 220, 229, 232).
Вказане свідчить про істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального закону, у зв'язку з чим вирок суду в безспірному порядку підлягає скасуванню, що дає підстави судовій колегії для прийняття такого рішення виходячи і з положень ч. 2 ст. 365 КПК України.
Оскільки органом досудового слідства в постанові про пред'явлення обвинувачення та в обвинувальному висновку достатньо не наведені обставини, що підлягають доказуванню у кримінальній справі, та пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення носить неконкретний характер, на що суд першої інстанції уваги не звернув, постановивши вирок, який підлягає скасуванню, справу належить повернути прокурору для додаткового розслідування, виходячи з наступного.
Так, в постанові про притягнення в якості обвинуваченого та в обвинувальному висновку вказано, що ОСОБА_1. одноособово здійснював діяльність по забезпеченню заняттям проституцією ОСОБА_3 в період з листопада 2005 року, тобто своїми умисними діями вчинив забезпечення заняття проституцією іншою особою - сутенерство, відповідальність за яке, передбачена ч. 2 ст. 303 КК України, тоді, як вказаний закон в такій редакції прийнятий лише 12.01.2006 року та він набрав чинності 10.02.2006 року.
При цьому необхідно зазначити і те, що в обвинуваченні не вказані будь-які інші конкретні обставини, щоб свідчили про дії ОСОБА_1як сутенера, по відношенню до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тобто обставини, що наведені в постанові про пред'явлення обвинувачення та в обвинувальному висновку носять загальний характер, без конкретної вказівки на час, місце спосіб та інші обставини, які на думку слідчих органів, містять ознаки забезпечення ОСОБА_1. заняття проституцією ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зокрема не вказано в чому, на думку органу досудового слідства, полягає, у тому числі, охорона останніх та забезпечення їх місцем для надання сексуальних послуг.
Більш того, зміст пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, викликає сумнів щодо його конкретного викладення відносно дій обвинуваченого по забезпеченню заняття проституцією ОСОБА_4, оскільки після загального перерахування вказаних дій по забезпеченню ОСОБА_1. заняття проституцією ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вказаний лише один епізод від 22.09.2006 року відносно забезпечення обвинуваченим заняття проституцією ОСОБА_6 без
вказівки при цьому дій ОСОБА_1. по її охороні чи забезпеченню місцем для надання сексуальних послуг, про його ж дії відносно ОСОБА_4взагалі нічого не вказано.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону органом досудового слідства, у зв'язку з пред'явленням неконкретного обвинувачення, що тягне за собою безумовне повернення справи на додаткове розслідування, оскільки воно перешкоджає суду постановити по справі законне, обґрунтоване та справедливе рішення.
В ході додаткового розслідування після всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи орган досудового слідства повинен дати належну правову оцінку діям ОСОБА_1пред'явити конкретне обвинувачення, дослідити обставини, які обтяжують та пом'якшують його покарання.
Зокрема необхідно дослідити особу ОСОБА_1який, як вказано в обвинувальному висновку, працював менеджером, де позитивно характеризується, і в денний - робочий час, на думку слідчий органів, вчинив злочин.
Оскільки вирок суду підлягає скасуванню із-за істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, доводи апеляції ОСОБА_1. про відсутність в його діях складу злочину та застосування до нього недозволених методів ведення слідства належить перевірити органу досудового слідства під час проведення додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 при направленні справи на додаткове розслідування колегія суддів залишає тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого частково задовольнити.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 23 липня 2007 року відносно ОСОБА_1 - скасувати, а справу про його обвинувачення за ст. 303 ч. 2 КК України повернути на додаткове розслідування прокурору Деснянського району м. Києва.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту з питань виконання покарань.