АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-сс/796/2259/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Москаленко К.О.
Категорія: ст. 197 КПК Доповідач: Бець О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Беця О.В.,
суддів Бартащук Л.В., Єфімової О.І.,
за участю прокурора Шимончука А.О.,
секретаря судового засідання Міленко О.В.,
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
за участю під час відео конференції підозрюваного ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги захисників ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 в інтересахОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2013 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах ГСУ МВС України Пасічника Ю.О., погоджене із старшим прокурором Першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Шимончуком А.О., про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до трьох місяців та 22 днів, тобто до 13.02.2014 року включно, без визначення розміру застави
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Одеси, громадянину України, з вищою освітою, одруженому, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимому, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 296 КК України.
Ухвала суду мотивована тим, що з урахуванням обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 296 КК України, характеру та ступеню тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та дає всі підстави вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_3, покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому слідчий суддя прийшов до висновку про те, що необхідно продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3
В апеляційних скаргах захисники підозрюваного ОСОБА_4 та ОСОБА_1, вважають ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, а тому просять скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою обрати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистої поруки Народних депутатів України.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_2 також вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, а тому просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 та звільнити його з-під варти негайно.
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційних скаргах, захисники вказують на те, що оскаржувана ухвала постановлена слідчим суддею без належного дослідження доказів та обставин кримінального провадження, з огляду на відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд належним чином не перевірив обґрунтованість підозри та не доведеність слідчим існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що в ухвалі слідчого судді не надана оцінка клопотанням чотирьох Народних депутатів України про особисту поруку щодо ОСОБА_3 Також захисники вказують про те, що ні в клопотанні слідчого, ні прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Крім того, захисник ОСОБА_1 в поданій ним апеляційній скарзі, зазначає про те, що слідчим суддею, при розгляді клопотання, було порушено вимоги ст. 23 КПК України в частині обов'язку суду безпосередньо досліджувати докази, а також право підозрюваного ОСОБА_3, яке гарантоване йому п. 6 ч. 2 ст. 193 КПК України, досліджувати речові докази, документи, показання, на які посилається прокурор.
Захисник ОСОБА_4 в поданій ним апеляційній скарзі, звертає увагу суду на те, що всупереч вимогам ст. 199 КПК України, в клопотанні слідчого та ухвалі слідчого судді відсутні викладення обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_3 під вартою. Також слідчим суддею не враховано характеризуючі дані про особу підозрюваного, а саме, що ОСОБА_3 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та вагітну дружину, те що він тричі обирався депутатом Одеської міської ради, а в 2012 році був обраний Народним депутатом України, є засновником та лідером Всеукраїнської політичної партії «Родіна» та має постійне місце проживання в Україні.
Захисник ОСОБА_2 в поданій ним апеляційній скарзі, крім підстав зазначених в апеляційних скаргах інших захисників, зазначає, що слідчим суддею не враховано заперечення захисника про невідповідність клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою вимогам ст.ст. 184 та 199 КПК України, що виключає можливість його задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі, доводи прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні ГСУ МВС України знаходяться матеріали досудового розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013000000000566 від 18.10.2013 року, за ознаками, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 296 КК України.
22.10.2013 року ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, того ж дня останньому було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 296 КК України.
23.10.2013 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 20.12.2013 року.
10.12.2013 року старший слідчий в ОВС ГСУ МВС України Пасічник Ю.О., за погодженням із старшим прокурором Першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ШимончукомА.О., звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 до чотирьох місяців, посилаючись на те, що підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на інший відсутні, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Крім того, в разі застосування до ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава чи особисте зобов'язання, орган досудового розслідування не матиме можливості запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
11.12.2013 року постановою заступника Генерального прокурора України строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013000000000566 продовжено до чотирьох місяців.
16 грудня 2013 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Маркову І.О. продовжено строк тримання під вартою до трьох місяців та 22 днів, тобто до 13.02.2014 року включно, без визначення розміру застави.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявні докази в достатній мірі підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_3
Слідчий суддя також дослідив доводи викладені в клопотанні та з урахуванням, вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_3 у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення,а також наявності ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, потерпілого, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, та про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою.
Оскільки заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а також у зв'язку з тим, що строк дії попереднього рішення суду про тримання ОСОБА_3 під вартою завершується 20.12.2013 року, а для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, клопотання слідчого обґрунтовано задоволено слідчим суддею та продовжено строк тримання ОСОБА_3 до трьох місяців та 22 днів, тобто до 13.02.2014 року включно.
Доводи захисників, які зазначені в апеляційних скаргах щодо відсутності ризиків у даному кримінальному провадженні, які виправдовують тримання ОСОБА_3 під вартою, є необґрунтованими, оскільки наявність існуючих ризиків підтверджуються матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження суду першої інстанції.
Крім того, слід зазначити, що зміст ст.ст. 95, 193 КПК України не вимагає від слідчого судді, як обов'язок, при розгляді клопотання безпосередньо заслуховувати пояснення свідків та потерпілих, а також нормами закону не встановлено чіткого порядку вивчення слідчим суддею матеріалів клопотання. Тому, підстав вважати, що слідчим суддею були порушені вимоги КПК України при дослідженні клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, немає.
Зміст ст. 193 КПК України, яка визначає порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, передбачає, що розгляд клопотання здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, його захисника, а визначення порядку та обсягу доказів, що підлягають дослідженню, статтею не передбачено.
Посилання захисників на ті обставини, що суд належним чином не перевірив обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину та не звернув увагу на відсутність в матеріалах кримінального провадження доказів, які б свідчили про причетність ОСОБА_3 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, є безпідставними, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про продовження строку тримання під вартою.
Наявність позитивних характеристик підозрюваного ОСОБА_3 та дані щодо його сімейного стану, на які посилається захисник, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких захисники підозрюваного просять скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Крім того, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, при продовженні строку тримання під вартою, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177, 178 цього Кодексу, не визначив розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що вчинене із застосуванням насильства.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_3, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженим та оціненими судом, а тому апеляційні скарги захисників підозрюваного, з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягають.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 199, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2013 року, якою частково задоволено клопотання слідчого Пасічника Ю.О., погоджене із старшим прокурором Генеральної прокуратури України Шимончуком А.О., про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до трьох місяців та 22 днів, тобто до 13.02.2014 року включно, без визначення розміру застави ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ :
___________ ______________ ______________
(Бець О.В.) (Бартащук Л.В.) (Єфімова О.І.)