Справа № 122/22474/13-а
Провадження по справі 2-а/122/442/13
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 грудня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Домнікової М.В.,
при секретарі – Іоновій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим, Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про поновлення строку звернення до суду, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 у порядку адміністративного судочинства звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим (далі ОСОБА_2), Військового комісаріату Автономної Республіки Крим (далі ВК АРК) про поновлення строку звернення до суду, визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючі позовні вимоги тим, що позивачка до 31.05.2013 року працювала на посаді державного службовця в Алуштинському міському військовому комісаріаті. Наказом військового комісара Алуштинського міського військового комісара №50 (по стройовій частині) ОСОБА_1 була звільнена з займаної посади державного службовця ВК АРК на підставі вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» та ст. 38 КЗпПУ. З метою призначення позивачці пенсійного забезпечення та встановлення їй належного розміру ВК АРК підготував і направив на адресу ОСОБА_2 довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.06.2011 року по 31.05.2013 року (тобто за останні 24 місяці роботи), довідку про складові заробітної плати позивачки та інші довідки, на підставі яких ОСОБА_2 обчислено розмір її пенсійного забезпечення. Позивачка, з метою перевірки повноти включення до довідки про заробітну плату всіх належних видів заробітної плати, звернулася на адресу ОСОБА_2 із відповідною заявою. ОСОБА_2 надало позивачці після 31.07.2013 року копії документів, що надійшли на його адресу з ВК АРК. Однак, з отриманих документів, позивачці стало відомо, що ВК АРК не включив до довідки про складові її заробітної плати відомості про розмір матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та відповідно ОСОБА_2 проведено обчислення розміру пенсійного забезпечення без зазначених сум допомоги. З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд: визнати протиправною бездіяльність ВК АРК щодо не включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за останні 24 календарних місяців роботи у ВК АРК перед зверненням за пенсією в довідку про складові заробітної плати ОСОБА_1; зобов'язати ВК АРК скласти та направити на адресу ОСОБА_2 довідку про складові заробітної плати позивачки за останні 24 календарних місяця роботи у ВК АРК для призначення пенсійного забезпечення, із включенням до зазначеної довідки сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за час її роботи у ВК АРК; визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 щодо не включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за останні 24 календарних місяців роботи на посаді державного службовця у розрахунок розміру пенсійного забезпечення позивача з моменту його призначення відповідно до вимог Закону України «Про державну службу»; зобов’язати ОСОБА_2 провести перерахунок розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з 13.06.2013 року з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за час її роботи на посаді державного службовця; зобов’язати ОСОБА_2 після проведення перерахунку розміру пенсійного забезпечення виплатити позивачці суму недоплаченого пенсійного забезпечення; судові витрати покласти на відповідачів.
Від представника позивачки надійшла до суду письмова заява про розгляд справи за відсутністю позивачки особисто та її представника, просив позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, надав суду письмові заперечення проти позовних вимог, просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову та провести розгляд справи за відсутністю представника.
Представник відповідача ВК АРК у судове засідання не з’явився, повідомлений відповідно до вимог діючого законодавства, причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи за відсутністю представника не надавав.
Розглядаючи клопотання позивачки про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно зі статтею 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Звертаючись до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 та ВК АРК про визнання дій відповідачів протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, ОСОБА_1 обґрунтувала поважність причин пропуску строку тим, що ВК АРК не надало ОСОБА_2 належних документів стосовно сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за останні 24 календарних місяців роботи у ВК АРК перед зверненням за пенсією та про це ОСОБА_1 стало відомо вже внаслідок переписки з ВК АРК та ОСОБА_2.
Після отримання відомостей про розмір свого пенсійного забезпечення позивачка, з урахуванням вимог частини 4 статті 99 КАС України звернулася в адресу вищестоящих органів зі скаргами щодо спонукання ВК АРК направити в адресу ОСОБА_2 довідку з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а ОСОБА_2 спонукати щодо проведення перерахунку пенсійного забезпечення з урахуванням такої довідки. Але вищі органи відмовили позивачці у задоволенні вимог її звернення, що стверджується наданими відповідями. Таким чином, позивачка використала можливі заходи щодо досудового вирішення спору.
Суд погоджується з доводами позивачки про поважність пропуску строку звернення до адміністративного суду та вважає, що він підлягає поновленню.
У відповідності з частиною 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судове засідання проводиться у порядку частини 1 статті 41 КАС України.
Оглянувши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши усі наявні по справі докази та матеріалі справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, спеціаліст ІІ категорії Алуштинського міського військового комісаріату, наказом військового комісару Алуштинського міського військового комісаріату (по стройовій частині) №50 від 31.05.2013 року згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв’язку з виходом на пенсію та згідно статті 37 Закону України «Про державну службу» з наданням заявниці всіх пільг та виплат, передбачених вказаним Законом України. На підставі пункту 11 наказу Міністра оборони України від 15.12.98 року №455, за сумлінну працю присвоєно ОСОБА_1 12 ранг державного службовця поза межами відповідної категорії, у зв’язку з виходом на пенсію.
Військовим комісаріатом АРК була підготовлена та направлена на адресу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим довідка про заробітну плату позивачки, на підставі якої була обчислена її пенсія.
Однак, у вказану довідку не були включені відомості про розмір матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
13.06.2013 року, на підставі наданих ОСОБА_2 ОСОБА_1 документів для призначення пенсії, а саме: заяви про призначення пенсії та довідок про заробітну плату №3172 від 11.06.2013 року та №3171 від 11.06.2013 року, позивачка по справі була переведена з пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на пенсію згідно з Законом України «Про державну службу».
Згідно зі статтею 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно листа ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Алушта АР Крим за вих.№1721/05-05 від 31.07.2013 року ОСОБА_1 відмовлено у розрахунку розміру пенсії із заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, посилаючись на те, що зазначені виплати не передбачені як складові частини заробітної плати, а тому не можуть бути зараховані у заробіток, з якого враховується пенсія державному службовцю.
Аналогічна відповідь була надана ОСОБА_1 й Головним управлінням Пенсійного фонду України в АР Крим за вих.№169/Г-ІІ від 20.08.2013 року, яким відмовлено позивачці у розрахунку розміру пенсії із заробітної плати з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Також, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини 1 статті 66 цього ж Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з частиною 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до вказаних норм діючого законодавства право на звернення до адміністративного суду з позовом є можливістю фізичних та юридичних осіб ініціювати судове провадження в адміністративній справі з метою судового захисту їх прав, свобод чи інтересів, порушених суб'єктом владних повноважень у сфері публічно-правових відносин. Тобто право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання незаконним протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі наведеного, порушені права ОСОБА_1 будуть захищені та відновлені шляхом визнання протиправною бездіяльності ВК АРК щодо не включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за останні 24 календарних місяців роботи у ВК перед зверненням за пенсією в довідку про складові заробітної плати ОСОБА_1; зобов’язання ВК АРК виготовити та надіслати на адресу ОСОБА_2 довідку про складові заробітної плати ОСОБА_1 для призначення пенсійного забезпечення за останні 24 календарних місяців роботи у ВК для призначення пенсійного забезпечення, з включенням в указану довідку відомостей про суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за час її роботи у ВК; визнання протиправною бездіяльність ОСОБА_2 щодо не включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за останні 24 календарних місяців роботи на посаді державного службовця в розрахунок розміру пенсійного забезпечення позивачки з часу її призначення відповідно до вимог Закону України «Про державну службу»; зобов’язання ОСОБА_2 провести перерахунок розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з моменту призначення пенсії – 13 червня 2013 року, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за час її роботи у ВК на підставі довідки ВК АРК про складові заробітної плати ОСОБА_1 для призначення пенсійного забезпечення; після проведеного перерахунку зобов'язати ОСОБА_2 виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченого пенсійного забезпечення.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, на підставі статті 94 КАС України, вважаю необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки судовий збір в розмірі 68 гривень 82 копійки.
Крім того, відповідно до приписів пункту 4 статті 163, статті 267 КАС України суд зобов'язує відповідача надати у визначений строк звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язання виконати певні дії.
На підставі статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці», статті 33 Закону України «Про державну службу», статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись статтями 2, 6, 7, 9-11, 17-18, 21, 41, 87, 94, 159, 162-163, 167, 185-186, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Визнати підстави пропуску строку на звернення до суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим, Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військового комісаріату Автономної Республіки Крим щодо не включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які ОСОБА_1 отримувала за останні 24 календарних місяців роботи у Алуштинському міському військовому комісаріаті перед зверненням за пенсією в довідку про складові заробітної плати ОСОБА_1.
Зобов’язати Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим виготовити та надіслати на адресу ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим довідку про складові заробітної плати ОСОБА_1 для призначення пенсійного забезпечення за останні 24 календарних місяців роботи у Алуштинському міському військовому комісаріаті для призначення пенсійного забезпечення, з включенням в указану довідку відомостей про суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за час її роботи у Алуштинському міському військовому комісаріаті.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим щодо не включення сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за останні 24 календарних місяців роботи на посаді державного службовця в розрахунок розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з часу його призначення відповідно до вимог Закону України «Про державну службу».
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим провести перерахунок розміру пенсійного забезпечення ОСОБА_1 з моменту призначення пенсії – 13 червня 2013 року, з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які позивачка отримувала за час її роботи у Алуштинському міському військовому комісаріаті на підставі довідки Військового комісаріату Автономної Республіки Крим про складові заробітної плати ОСОБА_1 для призначення пенсійного забезпечення.
Після проведеного перерахунку зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченого пенсійного забезпечення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 68 (шістдесят вісім) гривень 82 копійки.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Алушта Автономної Республіки Крим та Військовий комісаріат Автономної Республіки Крим у тримісячний строк з дня набрання постановою законної сили надати до Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим звіт про виконання постанови суду в частині зобов'язання відповідачів вчинити певні дії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Домнікова М.В.