Справа № 122/21834/13-ц
Провадження по справі 2/122/2632/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді – Домнікової М.В.,
при секретарі – Шерет Ф.М., Іоновій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», Кримського відділення Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа Залізничний відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, –
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», Кримського відділення Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасування акту опису та арешту майна, скасування постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, мотивуючі позовні вимоги тим, що 23.06.2008 року був укладений іпотечний договір між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_3, за реєстровим номером №3581. Позивач має заробіток непостійного характеру, періодично виїжджає до м. Києва. Від сусідів ОСОБА_1 дізнався, що до нього приходили державні виконавці Залізничного ВДВС Сімферопольського МУЮ в АР Крим. На прийомі у Залізничному ВДВС Симферопольського МУЮ він дізнався, що відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису №1358 від 07.06.2013 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, згідно з яким звернуто стягнення на нерухоме майно: трьохкімнатну квартиру №95, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ракетна, буд. 18/вул. Ларіонова, буд. 93, стягувачем є ПАТ «Дельта Банк». В рамках процедури виконавчого провадження складено акт опису та арешту іпотечного майна, проведено оцінку майна та зібраний пакет документів для проведення тендеру по реалізації вищевказаного майна. На думку позивача, зобов’язання перед ПАТ «Дельта Банк» у ОСОБА_1 не має, письмового повідомлення від ПАТ «Сведбанк» про зміну кредитора на його адресу не надходило. Крім того, приватним нотаріусом ОСОБА_2 вчинений виконавчий напис в якому вказала, що пропонує звернути стягнення не нерухоме майно: трьохкімнатну квартиру №95, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ракетна, буд. 18/вул. Ларіонова, буд. 93., тоді як в іпотеку передавалась двохкімнатна квартира №95, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ракетна, буд. 18/вул. Ларіонова, буд. 93 відповідно до договору іпотеки, зареєстрованого під реєстровим №3581 від 23.06.2008 року посвідченим приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу, АР Крим ОСОБА_4 У зв’язку з чим, виконавчий документ не є складеним належним чином, тому не має необхідних ознак виконавчого документа та не може бути прийнятий державним виконавцем до виконання. З урахуванням наведеного та з посиланням на статті 513, 516 ЦК України, частини 1, 3 статті 13-1 Закону України «Про нотаріат», частину 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», частину 6 статті 20 Закону України «Про заставу», частину 1 статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ОСОБА_1 просив суд: визнати виконавчий напис, вчинений 07.06.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення на трьохкімнатну квартиру №95, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ракетна, буд. 18/вул. Ларіонова, буд. 93, таким, що не підлягає виконанню; скасувати акт опису та арешту майна від 31.07.2013 року, складеного державним виконавцем Залізничним ВДВС СМУЮ ОСОБА_5; скасувати постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 30.07.2013 року, накладеної державним виконавцем Залізничним ВДВС СМУЮ ОСОБА_5
Ухвалою суду від 18.11.2013 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 була залучена у якості співвідповідача.
Ухвалою суду від 27.11.2013 року провадження у частині скасування акту опису та арешту майна, скасування постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження було закрито.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та з підстав, викладених у позові просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача ПАТ «Дельта Банк» у судове засідання не з’явився. Надав до суду письмові заперечення. Просив розглянути справу за його відсутності. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представники ПАТ «Сведбанк», Кримського відділення ПАТ «Сведбанк», Залізничного відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилися, повідомлені відповідно до вимог діючого законодавства, причин неявки суду не повідомили.
Заслухавши доводи позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі наявні по справі докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
А відповідно до частини 3 вищенаведеної статті Закону, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
Судом встановлено, що 23.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», від імені якого діяв директор Кримського відділення ВАТ «Сведбанк» ОСОБА_6 на підставі довіреності, посвідченої 28.01.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, за реєстром №888, з однієї сторони, та ОСОБА_1, з другої сторони, був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим, реєстровий №3581.
За вказаним договором на забезпечення виконання основного зобов’язання за кредитним договором №1101/0608/71/167 від 23.06.2008 року, процентів та можливих штрафних санкцій ОСОБА_1 передав в іпотеку належне йому на праві власності майно: квартиру №95, розташовану за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ракетна, буд. 18/вул. Ларіонова, буд. 93, яка складається з: 1 – передня, 2 – шафа, 3 – шафа, 4 – ванна, 5 – туалет, 6 – кухня, 7 – жила, 8 – жила, балкон, житловою площею 29,9 кв.м., загальною площею 49,5 кв.м. та яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 23.06.2008 року приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим №3569.
Звертаючись до суду з позовними вимогами ОСОБА_1 посилається на те, що він не був повідомлений відповідно до вимог законодавства про заміну кредитора.
Відповідно до статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Разом з тим, на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», посвідченого 25.05.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстровими №№ 1306, 1307, а також акту приймання-передачі кредитних файлів від 17.07.2012 року за №19 – до ПАТ «Дельта Банк» перейшли права первісного кредитора ПАТ «Сведбанк».
Під час розгляду справи по суті позивачем не спростовувалася наявність простроченої заборгованості, яка і на даний час не погашена.
19.02.2013 року ПАТ «Дельта Банк» надіслало на адресу, вказану в іпотечному договорі, досудову вимогу ОСОБА_1 за вих. №48.2-08/1445/13.
15.05.2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з заявою на вчинення виконавчого напису.
07.06.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно: трьохкімнатну квартиру №95, що знаходиться за адресою АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ракетна, буд. 18/вул. Ларіонова, буд. 93 і належить на праві власності ОСОБА_1 Задоволено вимоги банку у розмірі 501945,85 грн. (зокрема, сума заборгованості за кредитом – 56353,34 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 450432,25 грн.; сума заборгованості за відсотками – 6444,84 доларів США, що згідно курсу НБУ складає 51513,61 грн.).
Відповідно до статті 90 Закону України «Про нотаріат» та статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис є виконавчим документом і підлягає примусовому виконанню.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року № 1172 року, для одержання виконавчого напису по нотаріально посвідченим угодам, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються оригінали нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
ПАТ «Дельта Банк» для одержання виконавчого напису надало як оригінал нотаріально посвідченого договору іпотеки, так і документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника і встановлюють прострочення виконання зобов'язання: розрахунок заборгованості, копію претензії.
Наданий нотаріусу розрахунок заборгованості, що склалася внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором №1101/0608/71/167 від 23.06.2008 року у сумі обчислений за період з 25 травня 2012 року по 17 квітня 2013 року, тобто у межах строку позовної давності.
Також, ОСОБА_1 вважає, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, що є предметом позову, були порушені правила нотаріального округу.
Відповідно до статті 13-1 Закону України «Про нотаріат» нотаріальний округ – територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса. Нотаріальні округи визначаються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. У містах з районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія міста. У разі зміни адміністративно-територіального поділу України, в результаті якого розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса увійшло до іншого нотаріального округу, нотаріальна діяльність відповідних нотаріусів повинна бути зареєстрована в цьому нотаріальному окрузі. Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 1.4 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача.
Як убачається з матеріалів справи, стягував ПАТ «Дельта Банк» знаходиться у м. Києві по вул. Щорса, 36-Б, тобто приватний нотаріус, вчиняючи оспорюваний виконавчий напис, перебувала в своєму нотаріальному окрузі та на своєму робочому місці (в конторі), у зв’язку із чим не було допущено порушень статті 13-1 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.
Також, відповідно до статті 89 Закону України «Про нотаріат» У виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Дійсно, згідно з виконавчим написом, що є предметом позову, звернено стягнення на передане в іпотеку майно – трьохкімнатну квартиру №95, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ракетна, буд. 18/вул. Ларіонова, буд. 93. Однак, як убачається з іпотечного договору від 23.06.2008 року, квартира АДРЕСА_1/вул. Ларіоновій, буд. 93 в м. Сімферополі складається з наступних приміщень: 1- передня, 2 – шафа, 3- шафа, 4 – ванна, 5 – туалет, 6 – кухня, 7 – жила, 8 – жила, балкон, житловою площею 29,9 кв.м., загальною площею 49,5 кв.м., тобто вказана квартира є двокімнатною.
Враховуючи вимоги діючого законодавства та те, що зазначення площі, приміщень майна, на яке звернено стягнення, не є обов’язковим для виконавчих написів, суд вважає, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 була допущена описка, тому зазначене не може бути підставою для визнання виконавчого напису, вчиненого 07.06.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за №1358, таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, сторони не позбавлені права звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 із відповідними заявами про внесення виправлень до вказаного вище виконавчого напису.
Суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на Закон України «Про заставу», оскільки норми цього закону не розповсюджуються на виниклі між сторонами по справі правовідносини; на наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», оскільки цей наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 року за №296/5.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 при вчиненні оспорюваного виконавчого напису діяла відповідно вимог статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», а тому підстави для визнання виконавчого напису, вчиненого 07.06.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за №1358, таким, що не підлягає виконанню відсутні.
На підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат», керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 169, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –
в и р і ш и в :
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», Кримського відділення Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, третя особа Залізничний відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Домнікова М.В.