Справа № 122/23921/13-ц
Провадження по справі 6/122/645/13
У Х В А Л А
19 грудня 2013 року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:
головуючого судді – Домнікової М.В.
при секретарі – Новікові В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі подання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим ОСОБА_1, яке погоджене з начальником Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим ОСОБА_2 – про тимчасове обмеження боржника – ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань, –
В С Т А Н О В И В:
Державний виконавець Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (далі Київський ВДВС СМУЮ АРК) ОСОБА_1 звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника – ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за виконавчим провадженням по примусовому виконанню виконавчого листа №2-6946/2009 від 12.02.2009 року, виданого Київським районним судом м. Сімферополя АР Крим.
Подання мотивоване тим, що на виконанні у Київському ВДВС СМУЮ АРК перебуває виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_3 Станом на 01.12.2013 року заборгованість складає 22190 грн.
Сторони чи інші заінтересовані особи відповідно до вимог частини 2 статті 377-1 ЦПК України у судове засідання не викликалися.
Держвиконавець у судове засідання не з’явився. Надав до суду для огляду матеріали виконавчого провадження. Просив розглянути подання за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження, суд дійшов до висновку що подання не обґрунтоване та не може бути задоволено з наступних причин.
Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа №2-6949/2009 від 12.02.2009 року, виданого Київським районним судом м. Сімферополя АР Крим з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_5 в розмірі 400грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття. На теперішній час аліменти боржником не сплачуються. Заборгованість становить 22190 грн.
Положенням частини 1 статті 377-1 ЦПК України встановлено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в України громадян України", громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом. Такі випадки передбачені у статті 6 Закону, одним з яких є ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов'язань.
Згідно з пунктом 18 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
При цьому, "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)" означає такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. Особа, що має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежного. Зокрема, про "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" можуть свідчити будь-які свідомі діяння боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли
виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Оскільки, відповідно до частини 2 статті 377-1 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладено тягар доказування факту "ухилення".
Частиною 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлений перелік обов'язків боржника, як учасника виконавчого провадження, а саме:
– утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
– надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах;
– своєчасно заявлятися за викликом державного виконавця;
– письмово повідомляти державного виконавця а заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Ретельно дослідивши матеріали подання та матеріали виконавчого провадження, суд дійшов до висновку, що вони не містять відомостей, які б могли свідчити про те що боржник порушив обов'язки встановлені частиною 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", а саме самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Матеріали виконавчого провадження не містять доказів того, що боржник взагалі ознайомлений з відкриттям виконавчого провадження. Державний виконавець не надав суду доказів того, що боржник був ознайомлений з вищезазначеним виконавчим документом чи з іншими актами та постановами державного виконавця щодо примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа.
Таким чином, звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, держвиконавець не надав доказів того, що ним вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» спрямовані на погашення боргу. Також не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що боржник за час виконання рішення виїжджав за межі України, що призвело до виникнення заборгованості, або боржник безпідставно не з'являвся на виклики державного виконавця.
За таких обставин не має підстав визначених законом для задоволення подання, оскільки заявник не довів факт ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Враховуючи наведене, на підставі статті 33 Конституції України, статей 1, 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в України громадян України", статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", частини 1 статті 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", керуючись статтями 208-210, 292, 294, 296, 368, 377-1 Цивільного процесуального кодексу України суд, –
У Х В А Л И В :
В задоволенні подання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим ОСОБА_1, яке погоджене з начальником Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим ОСОБА_2 – про тимчасове обмеження боржника – ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання зобов’язань — відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя Домнікова М.В.