Справа № 122/17381/13-ц
Провадження по справі 2/122/1752/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 листопада 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді - Домнікової М.В.,
при секретарі – Шерет Ф.М., Новікові В.Р., Іоновій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка звернулася на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Конахіної-Ден ОСОБА_4, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про виділ в натурі частки нежитлових будівель, що знаходиться у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності, привласнення нежитловим будівлям окремої юридичної адреси, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 з позовними вимогами до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мариночка», виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про виділ в натурі частки нежитлових будівель, що знаходиться у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності, привласнення нежитловим будівлям окремої юридичної адреси, мотивуючі позовні вимоги тим, що на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлових приміщень від 02.08.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського округу нотаріального округу АР Крим ОСОБА_5, ОСОБА_2 належать 18/100 часток нежитлових будівель - торгових павільйонів, загальною площею 387,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 4. Частка позивача у нежитлових будівлях становить 72,3 кв.м. та складається з приміщень: № 4 – туалет, 1,6 кв.м.; №5 – торгівельне, 26,4 кв.м.; №6 – торгівельне, 36,7 кв.м.; №7 – підсобне, 6,1 кв.м.; №8 -1,5 кв.м у літ. «А». Співвласниками інших часток нежитлових будівель є відповідачі по справі. Згідно з технічним паспортом нежитлові будівлі складаються з торгового павільйону літ. «А», площею 176,9 кв.м, торгового павільйону літ. «Б», площею 220,8 кв.м, навісу «В» та споруд. Нежитлові будівлі загальною площею 387,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 4, не поділено між співвласниками в натурі. Відповідно до висновку №1263 експертного будівельно-технічного дослідження від 11.06.2013 року, проведеного Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз, 18/100 часток нежитлових будівель: торгових павільйонів, розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 4, що належать позивачу на підставі договору купівлі-продажу частки нежитлових будівель від 02.08.2012 року, можливо виділити без зміни їх цільового призначення. Переобладнань при проведенні виділу не потребується, оскільки приміщення № 4,5,6,7,8, які належать позивачу, розташовані в частині торгівельного павільйону літер «А» та прибудові літер «А1» і є ізольованими від решти приміщень та будов, а також мають окремі виходи. Крім того, витрати по утриманню, експлуатації, ремонту, а також безпосередньо експлуатація та обслуговування частки нежитлових будівель здійснюються ОСОБА_2 окремо та незалежно від інших співвласників. Крім того, привласнення окремої адреси об’єкту, що утвориться в наслідок виділу частки позивача, належить до компетенції виконавчого комітету Сімферопольської міської ради. З урахуванням наведеного, позивач просив суд: виділити в натурі та визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на виділені йому 18/100 часток нежитлових приміщень зі спільної часткової власності загальною площею 72,3 кв.м, які складаються з приміщень № 4 - туалет -1,6 кв.м, № 5 - торгівельне - 26,4 кв.м, № 6 - торгівельне - 36,7 кв.м, №7 - підсобне - 6,1 кв.м, № 8 - туалет - 1,5 кв. м у літ. «А», які розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 4; зобов’язати виконавчий комітет Сімферопольської міської ради привласнити виділеній частці ОСОБА_2 окрему адресу.
Ухвалою суду від 31.10.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Мариночка» було замінено на Конахіну-Ден ОСОБА_4
Від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи у відсутність представника, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Від представників відповідачів ОСОБА_3, Конахіної-Ден ОСОБА_4 до суду надійшли письмові заяви про визнання позовних вимог ОСОБА_2, просили розглянути справу у відсутність представників.
Представник відповідача виконавчого комітету Сімферопольської міської ради до суду не з’явився, повідомлений відповідно до вимог діючого законодавства, причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи за відсутністю представника не надавав.
Розгляд справи проводиться відповідно до вимог частини 2 статті 197 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши усі наявні по справі докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, оглянувши матеріали інвентарної справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Поняття спільної часткової власності викладено в частині 1 статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.
Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.
Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу частки нежитлових будівель від 02.08.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за реєстром №2031, ОСОБА_2 придбав 18/100 часток нежитлових будівель; торгових павільйонів, що знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 4, що складаються з приміщень №№ 4, 5, 6, 7, 8 у літері «А», загальною площею 72,3 кв.м.
Співвласниками інших часток нежитлових будівель за вказаною адресою є ОСОБА_3 та Конахіна-Ден ОСОБА_4
Згідно з даними технічного паспорта станом на 10.07.2012 року до складу об’єкту «Торгівельний павільйон», що розташовані по вул. Гагаріна, 4 в м. Сімферополі входять наступні будівлі та споруди: торгівельний павільйон літер «А»; прибудова літер «А1»; тамбур літер «а»; торгівельний павільйон літер «Б»; прибудова літер «Б1»; навіс літер «В»; мощення.
До приміщень, що були придбані позивачем по справі за договором купівлі-продажу частки нежитлових будівель від 02.08.2012 року, входять: №1-4 туалет, площею 1,6 кв.м.; №1-5 торгове приміщення, площею 26,4 кв.м.; №1-6 торгове приміщення, площею 36,7 кв.м.; №1-7 підсобне приміщення, площею 6,1 кв.м.; №1-8 туалет, площею 1,5 кв.м.
Поділ майна, що знаходиться в спільній власності допускається тільки в тому випадку коли це можливо без нерозмірного збитку для призначення цього майна.
У суді сторони (представники сторін) пояснювали суду, що між ними, фактично, вже склався порядок користування нежитловими будівлями, що, між іншим, підтверджується й висновками експертного будівельно-технічного дослідження №1263 від 11.06.2013 року, наданим Кримським науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, копія якого була додана до матеріалів справи ОСОБА_2 та з висновками якого погодилися всі сторони по справі.
Відповідно до частини 1 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Враховуючи думку представників сторін по справі, а також висновки вищевказаного експертного будівельно-технічного дослідження від 11.06.2013 року, наданого Кримським науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, суд дійшов до висновку про можливість виділу в натурі нежитлових будівель; торгові павільйони, що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 4 та виділення у приватну власність ОСОБА_2 із спільної часткової власності на належні йому 18/100 часток нежитлових будівель, торгових павільйонів, наступні приміщення у літері «А» та прибудові літер «А1»: №1-4 туалет, площею 1,6 кв.м.; №1-5 торгове приміщення, площею 26,4 кв.м.; №1-6 торгове приміщення, площею 36,7 кв.м.; №1-7 підсобне приміщення, площею 6,1 кв.м.; №1-8 туалет, площею 1,5 кв.м. (додаток №1 до висновку №1263 від 11.06.2013 року).
Ухвалюючи рішення про виділ в натурі частки житлового будинку з надвірними побудовами між співвласниками, суд, вважає за можливе припинити між сторонами по справі спільну часткову власність ОСОБА_2 на нежитлові будівлі; торгові павільйони, розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 4.
Дійшовши до вказаних висновків суд враховує й те, що за договором купівлі-продажу 18/100 часток нежитлових будівель від 02.08.2012 року, ОСОБА_2 придбав певні приміщення, а саме: №№ 4, 5, 6, 7, 8 у літері «А», загальною площею 72,3 кв.м.
Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_2 у частині привласнення виділеній частці нежитлових будівельних окремої юридичної адреси, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до пункту 2 Інструкції
щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року №55, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 року за №774/14041 (з подальшими змінами) об'єкти нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 N 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за N 582/5773 (із змінами), а також єдині майнові комплекси, що належать на праві власності і розташовані на одній земельній ділянці, можуть бути поділені на самостійні об'єкти нерухомого майна. Поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
На цей час, ОСОБА_2 своє право на звернення до компетентного органу про привласнення нежитловим будівлям окремої адреси не реалізовано, відповідного рішення органом не прийнято, що вказує на відсутність порушеного права ОСОБА_2 в цій частині.
Враховуючи усе вищевикладене у сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суду, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Суд не вирішує питання щодо стягнення з відповідачів на користь позивача, понесених останнім судових витрат, оскільки він про це не заявляв та його представник у суді на цьому не наполягав.
На підставі статей 317, 321, 358, 364 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 3, 10, 11, 60, 61, 197, 209, 212, 214-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1, яка звернулася на підставі довіреності від імені ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Конахіної-Ден ОСОБА_4, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про виділ в натурі частки нежитлових будівель, що знаходиться у спільній частковій власності, припинення права спільної часткової власності, привласнення нежитловим будівлям окремої юридичної адреси – задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_2 зі спільної часткової власності, на належні йому 18/100 часток нежитлових будівель; торгових павільйонів, що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 4, на праві приватної власності наступні приміщення у літері «А» та прибудові літер «А1»: №1-4 туалет, площею 1,6 кв.м.; №1-5 торгове приміщення, площею 26,4 кв.м.; №1-6 торгове приміщення, площею 36,7 кв.м.; №1-7 підсобне приміщення, площею 6,1 кв.м.; №1-8 туалет, площею 1,5 кв.м., відповідно до додатку №1 до висновку №1263 експертного будівельно-технічного дослідження від 11.06.2013 року.
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на нежитлові будівлі; торгові павільйони, що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 4.
У задоволенні позовних вимог в частині привласнення нежитловим будівлям окремої юридичної адреси – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Домнікова М.В.