Справа № 122/21590/13-а
Провадження по справі 2-а/122/416/13
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 листопада 2013 року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:
головуючого судді - Домнікової М.В.,
при секретарі - Новікові В.Р.
за участю:
позивачки – ОСОБА_1
представника відповідача – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Сімферополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, третя особа Апеляційний суд АР Крим, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 у порядку адміністративного судочинства звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (далі Управління) про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, мотивуючі позовні вимоги тим, що наказом голови Верховного суду АРК від 21.06.1995 року ОСОБА_1 була звільнена з посади судді у зв’язку з виходом у відставку та з цього часу почала отримувати грошове утримання. З 2007 року функція призначення та виплати була передана Управлінню Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя. З часу призначення грошового утримання відповідачем проводився його перерахунок відповідно до статті 43 Закону України «Про статус суддів». Однак, станом на 01.08.2013 року Управлінням не був проведений черговий перерахунок грошового утримання ОСОБА_1 На звернення ОСОБА_1 Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя повідомило, що відсутні законні підстави для перерахунку пенсії з 01.08.2013 року. Однак, позивачка вважає відмову необґрунтованою, оскільки ОСОБА_1, як суддя у відставці має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та його нарахування з 01.08.2013 року в розмірі 88% від заробітної плати працюючих суддів Апеляційного суду АР Крим станом на 01.08.2013 року. З урахуванням наведеного та з посиланням на статті 19, 22, 126 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року, статтю 43 Закону України «Про статус суддів», частину 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_1 просила суд: визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим щодо відмови у перерахунку та нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання з 01.08.2013 року; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим провести ОСОБА_1 – судді Апеляційного суду АР Крим у відставці перерахунок та нарахування щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 01.08.2013 року, виходячи з розміру заробітної плати працюючого судді Апеляційного суду АР Крим на цій посаді, в розмірі 88% від заробітної плати працюючого судді станом на 01.08.2013 року; Апеляційному суду АР Крим щомісячно надсилати до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим довідки про заробітну плату працюючого судді на відповідній посаді.
Ухвалою суду від 13.11.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов’язання Апеляційного суду АР Крим щомісячно надсилати до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим довідки про заробітну плату працюючого судді на відповідній посаді були залишені без розгляду.
Позивачка підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, вважала позовні вимоги необґрунтованими та просила відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за відсутністю представника.
З урахуванням думки позивачки та представника відповідача, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність представника Апеляційного суду АР Крим з урахуванням заяви, що від нього надійшла.
Заслухавши доводи позивачки, заперечення представника відповідача, оглянувши матеріали адміністративної справи разом з письмовими запереченнями, проаналізувавши усі наявні по справі докази та матеріалі справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя.
Наказом голови Верховного Суду АР Крим від 21.06.1995 року ОСОБА_1 була звільнена з посади судді Верховного Суду АР Крим (на теперішній час Апеляційний суд АР Крим) у відставку. Їй було призначено щомісячне довічне грошове утримання відповідно до статті 43 Закону України «Про статус суддів».
Згідно довідки Апеляційного суду АР Крим від 31.07.2013 року за №142 про заробітну плату працюючого на відповідній посаді судді, заробітна плата, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, склала 18925,50 грн. на місяць, зокрема: посадовий оклад – 12617,00 грн., надбавки за вислугу років (50%) – 6308,50 грн.
Згідно з постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11.04.2013 року, зміненою постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2013 року, було визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя стосовно відмови ОСОБА_1 провести перерахунок і нарахування довічного грошового утримання з 01.01.2013 року; зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя провести ОСОБА_1 з 01.01.2013 року нарахування довічного грошового утримання, виходячи з розміру заробітної плати працюючого судді Апеляційного суду АР Крим у розмірі встановленому ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону від 07.07.2010 року.
31.07.2013 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання згідно довідки Апеляційного суду АР Крим та на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Листом першого заступника начальника Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя від 06.08.2013 року за вих.№122/У-7, ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку з 01.08.2013 року щомісячного довічного грошового утримання призначеного згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у зв’язку з тим, що законодавством не передбачено проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці місцевих та апеляційних судів у зв’язку зі змінами умов оплати праці.
Отже ОСОБА_1 набула правовий статус судді у відставці у 1995 році. В цей час спірні правовідносини регулювалися Законом України «Про статус суддів» №2862-XII від 15.12.1992 року.
Частиною 2 статті 43 Закону України «Про статус суддів» встановлено, що за суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку.
Відповідно до частини 4 цієї ж статті Закону судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу». Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
07.07.2010 року, був прийнятий Закон України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI відповідно до частини 5 статті 109 якого за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Після прийняття Закону України «Про судоустрій та статус суддів» зв'язок грошового утримання судді у відставці та грошовим утриманням діючого судді не змінилося, лише була виключена можливість збільшення першого з 80% до 90% від другого.
За змістом пункту 8 частини 4 статті 47, статей 136-138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» належне матеріальне та соціальне забезпечення судді, в тому числі і щомісячне довічне грошове утримання, є елементами статусу судді та однією з основоположних гарантій незалежності судді.
Згідно з частиною 1 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010 року встановлено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу», або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення віку, встановленого першим реченням цієї частини, право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Згідно частини 2 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010 року суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».
В силу частини 1 статті 37 і статті 37-1 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Відтак, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і розмір пенсії колишнього державного службовця, залежать від суми грошового утримання діючого судді (заробітної плати працюючого на відповідній посаді державного службовця), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та виходячи з принципу єдності статусу суддів, у разі підвищення розміру грошового утримання діючого судді має здійснюватись перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Крім того, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання передбачений на рівні підзаконного нормативно-правового регулювання. Зокрема, пунктами 3 і 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, пунктами 2.1 і 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, серед основних завдань і функцій Пенсійного фонду України та його органів на місцях є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.
Також додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначаються відомості про заробітну плату судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з частиною 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до вказаних норм діючого законодавства право на звернення до адміністративного суду з позовом є можливістю фізичних та юридичних осіб ініціювати судове провадження в адміністративній справі з метою судового захисту їх прав, свобод чи інтересів, порушених суб'єктом владних повноважень у сфері публічно-правових відносин. Тобто право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання незаконним протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У зв’язку з наведеним, суд дійшов до висновку про неправомірність дій відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням зміни розміру щомісячної заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, на підставі довідки Апеляційного суду АР Крим №142 від 31.07.2013 року.
Разом з тим, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, частину 3 і 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (частина 3 статті 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (частина 5 статті 138 Закону).
Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, але не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Аналізуючи зазначені норми, суд дійшов до висновку, що розрахунок розміру довічного грошового утримання позивачки слід здійснювати з заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010 року в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 року.
Положення частини 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 року в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, на момент розгляду справи застосуванню підлягає частина 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 року в редакції до змін, внесених Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 року, згідно якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про зобов’язання Управління провести ОСОБА_1 з 01.01.2013 року нарахування довічного грошового утримання, виходячи з розміру заробітної плати працюючого судді Апеляційного суду АР Крим у розмірі встановленому частиною 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону від 07.07.2010 року.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, на підставі ст. 94 КАС України, вважаю необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки судовий збір в розмірі 34 гривні.
Крім того, відповідно до приписів пункту 4 статті 163, статті 267 КАС України суд зобов'язує відповідача надати у визначений строк звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язання виконати певні дії.
На підставі статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», керуючись статтями 2, 6, 7, 9-11, 17-18, 94, 104, 128, 159, 163, 185-186, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,–
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим в частині відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2013 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим провести ОСОБА_1 з 01.08.2013 року нарахування довічного грошового утримання, виходячи з розміру заробітної плати працюючого судді Апеляційного суду АР Крим у розмірі встановленому ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону від 07.07.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 34 гривні 00 копійок.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим у тримісячний строк з дня набрання постановою законної сили надати до Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим звіт про виконання постанови суду в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Домнікова М.В.