Справа № 122/17852/13-ц
Провадження по справі 2/122/1865/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді – Домнікової М.В.,
при секретарі – Шерет Ф.М., Іонова А.О., Новікові В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, –
В С Т А Н О В И В:
У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, мотивуючи тим, що рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 17.05.2005 року позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? всіх видів заробітку щомісячно починаючи з 18.01.2005 року й до досягнення дитиною повноліття. Позовні вимоги мотивовані тим, що в липні 2011 року позивач втратив роботу. На теперішній час займається підприємницькою діяльністю і в нього немає регулярного доходу. Дохід від підприємницької діяльності має мінливий характер. Позивач зазначає, що його матеріальне становище суттєво погіршилося. Також у позивач має двох батьків, які досягли пенсійного віку й на теперішній час є непрацездатними особами, що підтверджується копіями пенсійних посвідчень. Батьки позивача часто хворіють і потребують матеріальної допомоги, яку позивач їм відповідно до ч положень ч. 1 ст. 202 Сімейною кодексу України повинен надавати. Посилаючись на положення статті 192 СК України, просить позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання позивач з’явився. Вимоги позову підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, з наведених вище підстав.
Відповідачка та її представник у судове засідання з’явилися. Заперечували проти задоволення позову, надали відповідні пояснення.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши наявні у матеріалах справи докази, письмові заперечення представника відповідачки, заслухавши сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що за рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 17.05.2005 року з позивача на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, починаючи з 18.01.2005 року й до досягнення дитиною повноліття. До липня 2011 року позивач виконував рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 17. 05. 2005 року та своєчасно сплачував аліменти.
Відповідно до положень частини 1 статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Разом із тим, положення даної норми закону регулюють зміну розміру аліментів, тобто їх зменшення або збільшення.
При цьому, позивач у даному позові фактично просить змінити порядок стягнення за рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 17.05.2005 року.
Згідно з положеннями статті 373 ЦПК України, За наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Таким чином, законом прямо передбачено порядок звернення за зміною способу виконання рішення – шляхом подання до суду відповідної заяви до суду, який видав виконавчий документ.
З урахуванням викладеного, позов не підлягає задоволенню.
Розглядаючи клопотання відповідачки про відшкодування судових витрат, понесених позивачкою при розгляді справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з положеннями статті 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи
З матеріалів справи вбачається, що позивачка заявляла 4 клопотання про забезпечення доказів, сплативши при цьому 458,80 грн.
Оскільки жодні з доказів, забезпечених судом за клопотанням відповідачки, не полягли в основу даного рішення, у задоволенні клопотання відповідачки про відшкодування судових витрат повинно бути відмовлено.
На підставі статей 192 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 60, 61, 79, 212, 215, 292, 294, 296, 373 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Домнікова М.В.