Справа № 801/7281/13-а
Провадження по справі 2-а/122/385/13
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 жовтня 2013 року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:
головуючого судді - Домнікової М.В.,
при секретарі - Шерет Ф.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Заброда Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м. Сімферополі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у порядку адміністративного судочинства звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим (далі Управління) про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, мотивуючі позовні вимоги тим, що постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2012 року рішення першої інстанції було залишено без змін, відповідно до якого зобов'язано Головне управління МВС України в АР Крим надати ОСОБА_1 розрахунок стажу вислуги років для нарахування пільгової пенсії. Оскільки судове рішення не було виконано добровільно, позивач звернуся 01.08.2012 року до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби. 06.08.2012 року було відкрито виконавче провадження. Однак, до березня 2013 року позивачу будь-яка інформація стосовно виконання вказаного рішення суду не надавалася. У зв'язку із чим, 14.03.2013 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчої служби зі скаргою. 20.04.2013 року до адреси ОСОБА_1 з Головного управління МВС України в АР Крим надійшов лист та повідомлено про перерахунок пенсії з урахування загальної вислуги 26 років 08 місяців 07 днів в розмірі 68% від грошового забезпечення. 22.04.2013 року виконавча служба повідомила ОСОБА_1 про закриття виконавчого провадження у зв'язку з виконанням рішення суду. 23.04.2013 року позивач звернувся до Управління із заявою щодо надання повної інформації стосовно нарахування та перерахунку його пенсії. 30.05.2013 року до адреси ОСОБА_1 з Управління надійшов лист, з якого позивачу по справі стало відомо, що перерахунок пенсії на підставі рішення суду та її виплата була проведена з 01.06.2012 року, тобто в супереч вимог статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 04.06.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про виплату різниці в пенсії за минулі 12 місяців. Однак, 27.06.2013 року отримав відмову у виплаті пенсії за вказаний період, оскільки пенсійний фонд не був залучений до участі у справі та судовий рішенням дії Управління по нарахуванню пенсії в частині розрахунку вислуги років у пільговому нарахуванні не визнавалися протиправними. Однак, ОСОБА_1 вважає цю відмову необґрунтованою. З урахуванням наведеного, позивач просив суд: визнати дії Управління щодо невиплати ОСОБА_1 різниці при перерахунку пенсії за останні 12 місяців протиправними; зобов'язати Управління виплатити ОСОБА_1 різницю при перерахунку пенсії за період з 01.06.2011 року по 01.06.2012 року в сумі 2037,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.08.2013 року адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій була передана до Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим.
Позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги та з підстав, викладених у позові, просили його задовольнити.
Представник відповідача ГУ ПФУ в АРК заперечував проти задоволення позову ОСОБА_1 та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, врахувати додані до матеріалів справи письмові заперечення, а також наполягав на пропуску позивачем строку на звернення до суду з заявленими позовними вимогами.
Розглядаючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно зі статтею 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Звертаючись до суду з позовними вимогами до Управління про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, ОСОБА_1 обґрунтовував поважність причин пропуску строку тим, що Управління не повідомило ОСОБА_1 про перерахунок його пенсії після ухвалення судового рішення. 23.04.2013 року позивач звернувся до Управління із заявою щодо надання повної інформації стосовно нарахування та перерахунку його пенсії. 30.05.2013 року до адреси ОСОБА_1 з Управління надійшов лист, з якого позивачу по справі стало відомо, що перерахунок пенсії на підставі рішення суду та її виплата була проведена з 01.06.2012 року.
Після отримання вказаного листа, 04.06.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про виплату різниці в пенсії за минулі 12 місяців.
Однак, 27.06.2013 року отримав відмову у виплаті пенсії за вказаний період.
Зазначене підтверджується матеріалами адміністративної справи.
Таким чином, позивач використав можливі заходи щодо досудового вирішення спору.
Суд погоджується з доводами позивача про поважність пропуску строку звернення до адміністративного суду та вважає, що він підлягає поновленню.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, заперечення представника відповідача, оглянувши матеріали адміністративної справи разом з письмовими запереченнями Управління, проаналізувавши усі наявні по справі докази та матеріалі справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 15.09.1992 року був прийнятий на службу до органів МВС України на посаду інспектора ОР ДПС ДАІ при УВС Сімферополя; з 01.08.1994 року по 01.03.1995 рік займав посаду інспектора по агітації і пропаганді окремої роти ДПС ДАІ при УВС м. Сімферополя ГУ МВС України в Криму; з 01.03.1995 року до 15.07.1996 року - посаду інспектора по адміністративній практиці окремої роти ДПС ДАІ при Сімферопольському міському управлінні ГУ МВС України в Криму, а з 15.07.1996 року по 01.01.2011 рік - посаду старшого інспектора по адміністративній практиці окремого батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ при Сімферопольському міському управлінні ГУ МВС України в Криму, після чого з 01.01.2001 року був знов переведений на посаду старшого інспектора по адміністративній практиці окремої роти ДПС ДАІ.
Наказом № 550 о/с від 13.12.2010 року ОСОБА_1 було звільнено в запас Збройних Сил України через хворобу.
Головним управлінням МВС України в АР Крим був проведений розрахунок вислуги років для нарахування розміру пенсії ОСОБА_1 та встановлений пільговий стаж для призначення пенсії - 24 роки 05 місяців 12 днів.
Проте, періоди проходження служби позивачем з 15.07.1996 року по 01.01.2001 року на посаді старшого інспектора по адміністративній практиці окремого батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ при Сімферопольському міському управлінні Головного управління МВС України в Криму не був зарахований Головним управлінням МВС України в АР Крим до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
У зв'язку із чим ОСОБА_1 був вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Так, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.10.2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2012 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в АР Крим, третя особа Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в АР Крим про спонукання до виконання певних дій було задоволено; зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим зарахувати ОСОБА_1 до стажу вислуги років період проходження служби з 15.07.1996 року по 01.01.2001 року на посаді старшого інспектора окремого батальйону дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції при Сімферопольському міському управлінні для нарахування пенсії на пільгових умовах, а саме: один місяць служби за півтора місяця; зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим надати ОСОБА_1 розрахунок стажу вислуги років для нарахування пенсії на пільгових умовах з урахуванням періоду проходження служби з 15.07.1996 року по 01.01.2001 рік на посаді старшого інспектора окремого батальйону дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції при Сімферопольському міському управлінні ГУ МВС України в АР Крим.
01.08.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання вищезазначеного судового рішення.
Постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим Нємцевої Н.І. від 06.08.2012 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2а-7994/11/0170/25, виданого Окружним адміністративним судом АР Крим 06.06.2012 року щодо зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим надати ОСОБА_1 розрахунок стажу вислуги років для нарахування пенсії на пільгових умовах з урахуванням періоду проходження служби з 15.07.1996 року по 01.01.2001 рік на посаді старшого інспектора окремого батальйону дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції при Сімферопольському міському управлінні ГУ МВС України в АР Крим.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не отримував будь-якої інформації стосовно руху виконання судового рішення, 14.03.2013 року він звернувся до Державної виконавчої служби України з відповідною скаргою на дії держвиконавця.
20.04.2013 року до адреси ОСОБА_1 з Головного управління МВС України в АР Крим надійшов лист за вих.№2/742 від 17.04.2013 року, з якого убачається, що на виконання ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2012 року та до наказу від 13.12.2010 року №550 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішній справ були внесені зміни наказом Головного управління МВС України в АР Крим від 06.04.2012 року за №112 о/с, де вислугу років на день звільнення у календарному обчисленні враховано: 20 років 02 місяці 12 днів, у пільговому - 26 років 08 місяців 07 днів, вислугу років для виплати грошової допомоги при звільненні - 20 років 02 місяці 12 днів.
22.04.2013 року Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим повідомив ОСОБА_1 про закриття виконавчого провадження у зв'язку з виконанням рішення суду.
23.04.2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя із заявою щодо надання повної інформації стосовно нарахування та перерахунку його пенсії. Зазначена заява була передана до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим, для виконання.
У свою чергу, Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим, у листі за вих.№1096/0-26 від 30.05.2013 року надало повний розрахунок нарахування, перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 Крім того, у цьому ж листі вказано, що на виконання ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 12.03.2012 року по справі №2а-7994/11/0170/25 Головним управлінням МВС України в АР Крим був наданий розрахунок вислуги років для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (вх.30.05.2012 року №4620/08-03). 08.06.2012 року Управлінням проведений перерахунок пенсії та доплата в сумі 169,75 грн. була нарахована на рахунок позивача разом з пенсією у липні 2012 року. У зв'язку із чим, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2012 року склав 1923,83грн.
Також, 04.06.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про виплату різниці в пенсії за минулі 12 місяців.
Однак, Управлінням було відмолено у виплаті цих сум та згідно із листом за вих.№1247/О-л від 25.06.2013 року зазначена відмова мотивована тим, що Головне управління не було залучено до участі у справі по розгляду позову ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в АР Крим, а також цим судовим рішенням Управління не зобов'язувалося провести певні дії, пов'язані з перерахунком пенсії позивача.
Частиною другою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Зі змісту зазначеної норми слідує, що обмеження виплат різниці в пенсії за минулий час застосовується лише у випадку виникнення права на підвищення пенсії. Зокрема, до таких випадків пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, віднесено прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Це, у свою чергу, передбачено.
Проте у спірних правовідносинах у ОСОБА_1 внаслідок прийнятої Окружним адміністративним судом АР Крим постанови від від 26.10.2011 року, залишеної без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.03.2012 року, право на перерахунок пенсії у розумінні частини 2статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не виникало. Цим судовим рішенням було відновлено його порушене право на зарахування до стажу вислуги років певного періоду проходження ним служби, а саме з 15.07.1996 року по 01.01.2001 рік на посаді старшого інспектора окремого батальйону дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції при Сімферопольському міському управлінні ГУ МВС України в АР Крим, від якого, у свою чергу, залежить розмір призначеної йому пенсії.
Водночас, чинним законодавством не передбачені конкретні норми, які б встановлювали процедуру здійснення органами Пенсійного фонду України перерахунку пенсії у випадку відновлення права на її отримання у більшому розмірі за рішенням суду.
Частиною 1 першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтями 6, 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах, відповідно до законів України. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із заявлених у позові вимог, пояснень ОСОБА_1 та інших матеріалів справи, позивач відразу, починаючи з моменту розрахунку стажу вислуги років, на підставі якого йому була призначена пенсія, був незгоден із законністю цього розрахунку. За наслідками кількарічного судового розгляду неправомірність дій Головного управління МВС України в АР Крим при підрахунку вислуги років позивача, була підтверджена відповідними судовими рішеннями.
Отже, призначення пенсії позивачу у менших ніж це передбачено законом розмірі відбулося внаслідок винних дій державного органу, а завдяки тривалому судовому розгляду справи він був позбавлений можливості отримувати пенсію у належних розмірах.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання незаконним протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 11 КАС України передбачено,що суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.
На підставі наведеного, порушені права позивача ОСОБА_1 будуть захищені та відновлені шляхом визнання протиправними дій Управління щодо перерахунку пенсії позивача та зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії за період з 01.06.2011 року по 01.06.2012 року відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Разом з тим, суд вважає, що не підлягають задоволенню заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 у частині стягнення конкретної суми коштів з Управління, оскільки суд не є органом, який нараховує та виплачує спірну суму, а, виконуючи властиві йому повноваження, в даному випадку може лише зобов'язати відповідача нарахувати недоотриману суму та виплатити її.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а також те, що відповідно до норм законодавства позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід другої групи, на підставі ст. 94 КАС України, вважаю необхідним віднести судові витрати за рахунок держави.
Крім того, відповідно до приписів пункту 4 статті 163, статті 267 КАС України суд зобов'язує відповідача надати у визначений строк звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язання виконати певні дії.
На підставі статей 51 «Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», керуючись статтями 2, 6, 7, 9-11, 17-18, 94, 99, 100, 128, 159, 163, 185-186, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Визнати підстави пропуску строку на звернення до суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в АР Крим щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в АР Крим зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії за період з 01.06.2011 року по 01.06.2012 року відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіки Крим у тримісячний строк з дня набрання постановою законної сили надати до Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим звіт про виконання постанови суду в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Домнікова М.В.