Справа № 122/16865/13-а

Провадження по справі 2-а/122/260/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2013 року м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючого судді - Домнікової М.В.

при секретарях - Новікові В.Р., Шерет Ф.М., Іоновій А.О.,

за участю:

представника позивача - Мотової С.П.

представників відповідача - Бичкової О.В., Мельник Т.А.,

прокурорів - Налча О.І., Ротаєнко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя, треті особи Сімферопольська міська рада, Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим, Міністерство фінансів АР Крим, про визнання бездіяльності та дій протиправними, стягнення витрат за пільгове перевезення окремих категорій громадян, -

в с т а н о в и в :

Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (далі ДП «Придніпровська залізниця») звернулося до суду у порядку адміністративного судочинства з позовними вимогами до Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя (далі Управління) про визнання дій (бездіяльності) відповідача протиправною та стягнення витрат на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду, мотивуючі позовні вимоги тим, що між сторонами по справі 04.05.2011 року був підписаний договір №53/ПР/ДН-4-11-844/НЮдч про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян у приміському сполученні, відповідно до якого Управління зобов'язалося компенсувати позивачу по справі послуги по перевезенню пільгових категорій громадян у приміському сполученні залізничним транспортом загального користування. З урахуванням додаткових угод вказаний договір діє в період з 01.01.2011 року по 31.03.2013 року. На виконання умов договору ДП «Придніпровська залізниця» до Управління подавалися списки осіб, що мають право на пільги та яким у відповідний період надавалися послуги зі станцій, які територіально належать до району, а також акти звіряння розрахунків за надані послуги в розмірі 500154,02 грн. Проте, за вказаний період Управлінням було проведено компенсацію лише на суму 55341,00 грн. З урахуванням наведеного, позивач просив суд: визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя в частині невиконання вимог п.6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256, а саме: не реєстрації за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею у приміському сполученні окремих категорій громадян по ст. Сімферополь за вказаний період та не надсилань інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Сімферопольської міської ради; визнати протиправними дії відповідача в частині неповної сплати позивачу витрат на перевезення пасажирів залізницею, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року у сумі 444813,02 грн.; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Під час провадження по справі позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог та остаточно у заяві, датованій 23.07.2013 року, ДП «Придніпровська залізниця» просило суд: визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя в частині невиконання вимог п. 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256, а саме: не реєстрації за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею у приміському сполученні окремих категорій громадян по ст. Сімферополь за вказаний період та не надсилань інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Сімферопольської міської ради; визнати протиправними дії відповідача в частині неповної сплати позивачу витрат на перевезення пасажирів залізницею, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року; стягнути з відповідача на користь позивача витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року у сумі 447810,02 грн.; судові витрати по справі покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 23.07.2013 року до участі у справі була залучена третя особа Сімферопольська міська рада, ухвалою суду від 01.10.2013 року у якості третьої особи також було залучено Головне управління Державної казначейської служби України в АР Крим та ухвалою суду від 15.11.2013 року також до участі у справі було залучено Міністерство фінансів АР Крим.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила з підстав, викладених у позовній заяві, їх задовольнити.

Представники відповідача та прокурор заперечували проти задоволення позовних вимог, просили врахувати письмові заперечення та відмовити ДП «Придніпровська залізниця» у задоволенні позову.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, повідомлені відповідно до вимог діючого законодавства, причин неявки суду не повідомили, заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи за їх відсутністю не надали.

З урахуванням норм діючого законодавства та думки представників сторін, суд ухвалив провести розгляд справи по суті у відсутність представників третіх осіб по справі.

Заслухавши доводи представника позивача, заперечення представників відповідачів та прокурора, проаналізувавши усі наявні по справі докази та матеріалі справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову ДП «Придніпровська залізниця» у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом встановлено, що 04.05.2011 року між ДП «Придніпровська залізниця» у особі начальника Кримської дирекції залізничних перевезень Гудима В.В., діючого на підставі довіреності №11 від 01.01.2011 року, та Управління праці та соціального захисту населення Залізничної районної ради м. Сімферополя у особі начальника управління Цвяткової О.В., діючого на підставі Положення, був укладений договір №53/ПР/ДН-4-11-844/НЮдч, відповідно до якого Управління зобов'язалося компенсувати залізниці збитки за перевезення пільгових категорій громадян у приміському сполученні залізничним транспортом загального користування по мірі надходження коштів субвенції з Державного бюджету України в межах асигнувань, передбачених кошторисом на вказані цілі.

В розумінні пункту 14 частини 1 КАС України даний договір є адміністративним договором.

Кожен рік до вказаного договору укладалися додаткові угоди, відповідно до яких строк дії основного договору продовжувався.

Так, відповідно до додаткової угоди №5 від 06.02.2013 року, договір №53/ПР/ДН-4-11-844/НЮдч діє до 31.03.2013 року. Сума договору на вказаний період склала 71300,00 грн.

В період часу з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року позивачем надані послуги по перевезенню пільгових пасажирів зі станції Сімферополь на суму 500154,02 грн.

Зазначений факт визнаний сторонами, що надійшло відображення у акті звірення розрахунків від 17.06.2013 року.

Під час розгляду справи представником позивача надані облікові форми, складені на виконання вимог Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 року №1359, згідно з якими в період часу з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року позивачем були надані послуги по перевезенню пільгових пасажирів на суму 500154,02 грн.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Бюджетним кодексом України, Законом України «Про залізничний транспорт», Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009 року, Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року №256.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Статтею 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу).

Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачено виділення коштів на компенсацію підприємствам транспорту за надання послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян, в тому числі на виконання вказаної державної програми, а згідно з додатком 7 до цього Закону встановлено додаткову дотацію з державного бюджету до бюджету АР Крим в сумі 102415,30 грн., зокрема, на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено, зокрема, Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про основні засади захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до статті 9 Закону України «Про залізничний транспорт» для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1359 від 16.12.2009 року затверджений Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, який визначає механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).

Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг. Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності. Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира. На підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом (п.п. 4, 5, 7, 9 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян).

У пункті 10 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян вказано, що залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми.

Відповідно до п. 1 Порядку № 256 останній визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку № 256 фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету. Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Згідно з п. 5 Порядку № 256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо, зокрема, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20.

Приписи п. 6 Порядку № 256 фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо, зокрема, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року № 20. У разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Пунктом 7 Порядку № 256 передбачено, що Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державної казначейської служби платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичним зобов'язанням з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян відповідних бюджетів на дату проведення платежів з їх оплати. Щомісячні суми субвенцій перераховуються органами Державної казначейської служби на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених у бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно пункту 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Відповідно до пункту 2 Положення про Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя, затвердженого рішенням 21-ої сесії Железнодорожної районної ради м. Сімферополя VI скликання від 26.09.2012 року №С-21-4, основними завданнями Управління, зокрема, є: забезпечення на відповідній території реалізації державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів війни та праці, військової служби, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадян похилого віку, малозабезпечених громадян, сімей з дітьми, шляхом надання їм пільг, компенсацій та всіх видів соціальної допомоги відповідно до діючого законодавства.

Зі змісту наведеної вище норми вбачається, що відповідач повинен вивчати потреби про об'єми та вартість соціальної послуги, укладати правочини з надавачом послуг, контролювати процес надання такої послуги та забезпечувати компенсаційні виплати надавачу послуги.

При цьому судом враховується, що не зважаючи на те, що головні розпорядники коштів при розрахунках компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян обмежені сумами фактичних зобов'язань відповідних бюджетів, вони зобов'язані у разі виникнення додаткових зобов'язань надсилати щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми.

На підставі отриманої інформації фінансовий орган вирішує питання про фінансування додаткових зобов'язань, зокрема, шляхом: збільшення обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам; перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за рахунок позицій, по яким не відбулось повного чи часткового освоєння коштів; перереєстрація заборгованості за минулий період та включення її в кошторис наступного періоду.

Як встановлено судом, між сторонами по справі була узгоджена загальна сума договору для компенсації збитків на період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року в розмірі 71300,00 грн., яка й була сплачена відповідачем, що позивачем не заперечується.

Таким чином, відповідачем сплачена компенсація витрат на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року в межах договору, укладеного сторонами, у зв'язку з чим відсутній обов'язок відшкодовувати зазначені витрати в сумі фактичних витрат, понесених позивачем по справі.

Крім того, дійшовши до вказаних висновків, суд враховує те, що відповідач за наслідками отриманих рахунків позивача на суми витрат по перевезенню залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року та з'ясувавши недостатність коштів, визначених в укладеному між сторонами по справі договорі (додатковій угоді №5 від 06.02.2013 року), неодноразово звертався до розпорядників бюджетних коштів з вимогами щодо збільшення обсягів бюджетних витрат, для компенсації понесених залізницею витрат.

Також, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності у відповідача можливості компенсувати позивачу його витрати на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року, в обсягах більших, ніж було передбачено договором та відповідно бюджетом.

За таких обставин, посилання позивача на невиконання відповідачем вимог п. 6 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256, наявності у нього можливості в повному обсязі компенсувати витрати залізниці на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду за період з 01.01.2013 року по 31.03.2013 року є безпідставними.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про відмову ДП «Придніпровська залізниця» у задоволенні позову.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9-11, 17-18, 159, 162-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Управління праці та соціального захисту населення Желєзнодорожної районної ради м. Сімферополя, треті особи Сімферопольська міська рада, Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим, Міністерство фінансів АР Крим, про визнання бездіяльності та дій протиправними, стягнення витрат за пільгове перевезення окремих категорій громадян - відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Домнікова М.В.