Справа № 122/17083/13-ц
Провадження по справі 2/122/1694/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 листопада 2013 року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі
головуючого судді - Домнікової М.В.,
при секретарі - Шерет Ф.М.,
розглянувши у залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
ДП «Придніпровська залізниця» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, мотивуючи позовні вимоги тим, що 11.12.2007 року між сторонами укладено договір, за умовами якого позивач зобов'язується надавати відповідачці послуги з теплопостачання, а відповідачка зобов'язалася своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах вказаного договору. Проте, у порушення умов договору, відповідачка не виконує належним чином умови договору, у зв'язку із чим утворилася заборгованість. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості та судові витрати.
Під час розгляду справи, представник позивача декілька разів змінював розмір позовних вимог. Остаточною заявою представник позивача визначив розмір позовних вимог у сумі 6744,60 грн. та судового збору, а всього 6974 грн.
Від представника позивача до суду надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутність, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася. Надала до суду заяву про визнання позовних вимог у розмірі 6974 грн.
Цивільна справа розглядається судом у порядку частини 2 статті 197 ЦПК України.
Відповідно до частини 4 статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вивчивши усі наявні по справі докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ДП «Придніпровська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з частиною 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 вищевказаної норми цивільного процесуального закону, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 11.12.2007 року між сторонами був укладений договір про надання населенню послуг з теплопостачання, за умовами якого ДП «Придніпровська залізниця» зобов'язалося надавати відповідачці - наймачеві квартири АДРЕСА_1, та членам її сім'ї, а також іншим особам, які фактично проживають у квартирі, послуги з теплопостачання, а відповідачка зобов'язалася своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування вказаними послугами.
Згідно розрахунків заборгованості, наданих представником позивача, відповідачка прострочувала сплату за спожиті послуги з теплопостачання. Станом на 01.10.2013 року, заборгованість складає 6201,79 грн. Також позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь суму 3% річних, яка складає 542,81 грн.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог ДП «Придніпровська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання в розмірі 6201,79 грн., 3% річних у розмірі - 542,81 грн.
Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суду, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
З відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 229,40 грн., що був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.
На підставі наведеного, керуючись статтями 526, 610, 614, 625, 642 Цивільного кодексу України, статтями 10, 11, 60, 88, 197, 209, 212-215, 218, 224-226, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_1, на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (ЄДРПОУ 1074741) заборгованість за надані послуги в розмірі 6201 (шість тисяч двісті одну) гривню 79 копійок, 3% річних у розмірі 542 (п'ятсот сорок дві) гривні 81 копійку а також судові витрати у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок , а всього стягнути 6974 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Домнікова М.В.