Справа № 0107/7764/2012

Провадження по справі 2/122/10/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді - Домнікової М.В.,

при секретарі - Шерет Ф.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Сімферопольська міська рада, про усунення перешкод у здійсненні права власності, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження власністю, стягнення робіт та будівельних матеріалів, відшкодування моральної шкоди, мотивуючі позовні вимоги тим, що у 1991 році вона дозволила відповідачу користуватися часткою домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, що належить позивачці на праві приватної власності з умовою нагляду за її збереженням. ОСОБА_2 проживав по сусідству в квартирі без зручностей, а в квартирі позивачки на той час були всі необхідні умови: газ, водопостачання, каналізація, опалення. Станом на той час 34/100 частки домоволодіння складали: дві житлові кімнати загальною площею 24,7 кв.м., кухня (комора) 6 кв.м.; коридор 3,8 кв.м.; передня (кухня) 11,3 кв.м.; ванна кімната 2 кв.м.; туалет - 1 кв.м.; вхід до підвалу і тамбур літ «а»; 1/2 частка сараю літ. «В». Стан цілісності вказаних приміщень підтверджується даними технічного паспорта та договором купівлі-продажу від 26.11.1985 року, реєстр за № 2-2105, а також листом БТІ м. Сімферополя № 25238Р від 01.11.2006 року. У зв'язку з тим, що син позивачки хворів і був інвалідом дитинства, сім'ї ОСОБА_1 була надана АДРЕСА_2. У 1989 році після переїзду до нової квартири, у квартирі АДРЕСА_3 була залишена частина меблів, частина особистих речей, газова плита, газовий водонагрівач, газовий котел (АГВ), оскільки по досягненню сином повноліття, позивачка планувала користуватися нею. Всім перелічений на певний час позивачка дозволила користуватися ОСОБА_2 Надалі від сусідів ОСОБА_1 стали надходити скарги, що ОСОБА_2 став пускати до квартири позивачки тимчасових мешканців, які шумлять та порушують спокій сусідів. Позивачка заборонила відповідачу впускати сторонніх осіб у квартиру, однак він перестав допускати позивачку по справі до приміщення, змінив замки на вхідних дверях, не надавши дублікати ключів, перекрив доступ в квартиру, наставивши решіток у дворі. Також ОСОБА_2 самовільно, без згоди ОСОБА_1 став проводити перепланування її квартири: прорубав додаткове вікно, прорубав і поставив ще одні вхідні двері на вулицю зі спальні, розламав належну позивачці частку сараю літ. «В», а на його місці спорудив нову побудову. Крім того, ОСОБА_2 побудував кам'яну огорожу, повністю знищив наземну частину домоволодіння: кухню 11,3 кв.м., ванну кімнату 2 кв.м., туалет 1 кв.м., вхід до підвалу і тамбур літ. «а», зруйнував системи газопостачання, каналізації та водопостачання. З урахуванням наведеного та з посиланням на статті 3, 28, 41, 47, 55 Конституції України, статті 319, 325, 386, 391, 1167 ЦК України, ОСОБА_1 просила суд: зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження належною ОСОБА_1 на праві власності АДРЕСА_3 шляхом: надання ключів від квартири і хвіртки, звільнення приміщення від каменів і будівельного сміття, зруйнування побудов та навісів, що перешкоджають попаданню сонячного світла в належні позивачці приміщення; стягнути з відповідача на користь позивачки вартість робіт і будівельних матеріалів, що необхідні останній для відновлення і будівництва зруйнованих відповідачем частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: передньої (кухні) 11,3 кв.м, ванної кімнати 2 кв.м., туалету 1 кв.м., входу до підвалу і тамбуру, 1/2 частки сараю літ. «В»; стягнути з відповідача вартість витрат на відновлення систем газопостачання, водопостачання, каналізації, опалювальної системи, електропостачання та інших витрат, що будуть необхідні для приведення приміщення квартири у відповідність даним техпаспорта, що складає 34/100 часток зазначеного домоволодіння; стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 150000,00 грн.

Під час провадження по справі ОСОБА_1 звернулася до суду з уточненою позовною заявою та просила суд: зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження належною ОСОБА_1 на праві власності АДРЕСА_3 шляхом: надання ключів від АДРЕСА_3 і хвіртки - підходу до АДРЕСА_3; звільнення приміщення АДРЕСА_3 від каменів і будівельного сміття (приміщення півпідвалу літ. «А» з житловими кімнатами площею 24,7 кв.м., коридором 3,8 кв.м., кухнею 6,0 кв.м.); зруйнування побудов, навісів і завалів, що перешкоджають попаданню сонячного світла у належні позивачці приміщення АДРЕСА_3, а саме: всі самовільно побудовані будівлі та завали у вікна в приміщення житлової кімнати 2-3 півпідвалу літ. «А» та які перешкоджають попаданню сонячного світла у житлову кімнату 2-3 півпідвалу літ. «А»; всі самовільно побудовані будівлі та завали у вікна в приміщення житлової кімнати 2-4 півпідвалу літ. «А» та які перешкоджають попаданню сонячного світла у житлову кімнату 2-4 півпідвалу літ. «А»; стягнути з відповідача на користь позивачки вартість робіт і будівельних матеріалів, що необхідні останній для відновлення і будівництва зруйнованих відповідачем частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, а саме: півпідвалу літ. «А», передньої (кухні) 11,3 кв.м, входу до підвалу і тамбуру, 1/2 частки сараю літ. «В», сума якої складається з: вартості відновлювальних робіт по тамбуру літ. «а1» та входу до півпідвалу літ. «А» в розмірі 58697,00 грн., вартості відновлювальних робіт по півпідвалу літ. «А» - 54059,00 грн., вартості відновлення 1/2 частки сараю літ. «В» - 10455,00 грн. без урахування фізичного зносу та 5750,00 грн. з урахуванням фізичного зносу відповідно до технічного паспорту, вартості відновлювальних робіт по електропостачанню до тамбуру літ. «а1» та входу до півпідвалу літ. «А» - 1644,00 грн.; стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.; покласти на відповідача судові витрати на проведення експертизи в розмірі 4768,24 грн., а також стягнути витрати, пов'язанні з наданням попової допомоги в розмірі 3500,00 грн.; зруйнувати самовільно побудову прибудову до житлового будинку літ. «Г», розміром 8,0 х 4,5 по АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_2, як такої, що розташована замість сараю літ. «В», 1/2 частка якого належить позивачці та перешкоджає відновленню сараю.

Ухвалою суду від 06.09.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині відшкодування вартості витрат на відновлення електропостачання, опалення приміщення під літ. «А», ванної кімнати, туалету, системи каналізації, водопостачання, газопостачання (за виключенням опалювального котла АГВ) в тамбурі літ. «а1» залишені без розгляду.

Ухвалами суду від 27.04.2011 року та від 06.09.2013 року до участі у справі залучені треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та відповідно Сімферопольська міська рада.

Позивачка та її представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та з підстав, викладених в уточненій позовній заяві, просили вимоги задовольнити.

Відповідач та його представник заперечували проти задоволення позовник вимог ОСОБА_1, вважали їх необґрунтованими та просили відмовити у задоволенні позову, а також врахувати письмові заперечення, що були додані судом до матеріалів справи. Крім того, просили застосувати до позовних вимог ОСОБА_1 строк позовної давності.

Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_5, присутні під час розгляду справи по суті, вважали позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими, не заперечували проти їх задоволення.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, повідомлена відповідно до вимог діючого законодавства, причин своєї неявки суду не повідомила, заяв про відкладення судового засідання не надавала.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення сторін по справі та їх представників, допитавши свідка ОСОБА_6, експерта ОСОБА_7, оглянувши матеріали інвентарної справи №11965, дослідивши та оцінивши усі наявні по справі докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень частини 5 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

А відповідно до частини 3 вищенаведеної статті Закону, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Судом встановлено, що згідно з даними технічного паспорту станом на 29.03.2004 року на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_3 розташовані: житловий будинок літ. «А»; напівпідвал літ. «А»; вхід до підвалу; тамбур літ. «а»; тамбур літ. «а1»; тамбур літ. «а4»; ґанок; ґанок; житловий будинок літ. «Б»; прибудова літ. «Б1»; житловий будинок літ. «Г»; тамбур літ. «г»; навіс літ. «г1»; сарай літ. «В»; підвал літ. «В»; сарай літ. «Ж»; сарай літ. «Е»; тамбур літ. «є»; сарай літ. «И»; підвал літ. «И»; вбиральня літ. «К»; споруди.

Відповідно до рішення виконкому Железнодорожної районної Ради депутатів трудящих м. Сімферополя Кримської області від 15.02.1977 року за №52/16 прийнято до експлуатації тамбур 5,30 х 2,95м по АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_8

Рішенням Народного суду Залізничного району м. Сімферополя від 09.01.1985 року у користування, зокрема, ОСОБА_8 на належні їй 34/100 часток виділено підвал літ. «А», в якому дві житлових кімнати, загальною площею 24,7 кв.м., коридор, кухня, вхід до підвалу, тамбур літ. «а», 1/2 сараю.

За договором купівлі-продажу, укладеним 26.11.1985 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, посвідченим державним нотаріусом Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори Марінченко О.І., за реєстром №2-2105, ОСОБА_1 купила 34/100 часток домоволодіння з відповідною часткою надвірних побудов, що розташовані за адресою: м. Сімферополь, АДРЕСА_3. Згідно з цим договором на земельній ділянці площею 338 кв.м. розташовано два кам'яних будинку житловою площею 63,1 кв.м. літ. «А», «Г», а також господарські та побутові будівлі: сараї літ. «В», «Ж», «Е», «И», тамбур літ. «е», вбиральня літ. «К», підвал п/ «В» та споруди. Право власності ОСОБА_1 на 34/100 часток вказаного домоволодіння було зареєстроване у встановленому законодавством порядку у СМБРТІ.

Тобто у власність ОСОБА_1 перейшли наступні приміщення: підвал літ. «А», в якому дві житлових кімнати, загальною площею 24,7 кв.м., коридор, кухня, вхід до підвалу, тамбур літ. «а», 1/2 сараю.

У свою чергу, напівпідвал під літ. «А» відповідно до цього ж технічного паспорту складається з наступних приміщень: коридору 2-1, площею 3,8 кв.м.; кухні 2-2, площею 6,0 кв.м. (переобладнано у комору); житлової кімнати 2-3, площею 14,2 кв.м.; житлової кімнати 2-4, площею 10,5 кв.м. Тамбур літ. «а1» складається з: передпокою 2-5, площею 11,3 кв.м. (переобладнано у кухню); ванної кімнати 2-6, площею 2,0 кв.м.; туалету 2-7, площею 1,0 кв.м. туалету 2-7, площею 1,0 кв.м.

Також, за даними інвентарної справи право власності на домоволодіння по АДРЕСА_3 зареєстровано на: 12/100 часток за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори від 10.09.1990 року, реєстр №2-2289; 15/100 часток за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори від 06.09.2001 року, реєстр №2593; 5/100 часток за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори від 16.05.2001 року, реєстр №1511; 12/100 часток за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої Сімферопольської державної нотаріальної контори від 31.07.2002 року, реєстр №2232; 4/100 часток за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою Сімферопольською державною нотаріальною конторою 21.01.2004 року, реєстр №1-183; 4/100 часток за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою Сімферопольською державною нотаріальною конторою 21.01.2004 року, реєстр №1-187; 4/100 часток за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Другою Сімферопольською державною нотаріальною конторою 21.01.2004 року, реєстр №1-191.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 11.10.2005 року по справі №2-376/05 визначено у користування ОСОБА_2 на 88/100 часток земельну ділянку №1 площею 276 кв.м., зафарбовану на плані-схемі в червоний колір (висновок експерта №768 від 11.05.2005 року, варіант №1, додаток до експертизи №2), розташований на території домоволодіння АДРЕСА_3, що менше призначеного на 21 кв.м.; призначено в спільне користування ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на 12/100 частки земельну ділянку №2 площею 62 кв.м., зафарбовану на плані-схемі в жовтий колір (висновок експерта №768 від 11.05.2005 року, варіант №1, додаток до експертизи №2), розташований на території домоволодіння АДРЕСА_3, що більше призначеного на 21 кв.м.

Згідно з архівною довідкою з рішенням Сімферопольської міської ради від 13.05.1988 року №179/3 ОСОБА_1 разом з чоловіком - ОСОБА_11 та сином ОСОБА_12 були відселені з двокімнатної квартири АДРЕСА_3, площею 24,7 кв.м. до квартири АДРЕСА_2 до нового будинку ПЕТ «Крименерго», оскільки за висновком міжвідомчої комісії Залізничного району (протокол №452 від 18.12.1986р.) АДРЕСА_3 була визнана непридатною для постійного проживання.

Частиною 2 статті 7 ЖК України передбачено, що непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.

Як убачається зі списку громадян, яким надана житлова площа, затвердженого вказаним рішенням міськради ОСОБА_1 повинна була здати АДРЕСА_3.

Крім того, рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради народних депутатів Кримської області «Про відселення сімей, що мешкають у квартирах в цокольних поверхах» №125 від 11.04.1986 року було встановлено, що після звільнення квартири передати житловому управлінню під маневрений фонд.

Маневрений житловий фонд, у свою чергу, це житловий фонд, сформований інвестором-забудовником за власні кошти та призначений для тимчасового проживання громадян на час проведення реконструкції житла застарілого житлового фонду.

Як убачається з матеріалів цивільної справи та не спростовувалося сторонами по справі, питання про подальше використання АДРЕСА_3 міська рада у встановленому законом порядку не вирішувала.

Суд вважає заперечення ОСОБА_2 стосовно визнання АДРЕСА_3 аварійною необґрунтованими, оскільки, як було встановлено судом, зазначена квартира була визнана непридатною для постійного проживання.

Інститут права власності в Україні регулюється приписами статті 41 Конституції України. У відповідності до частини 1 даної статті, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Частина 4 статті 41 Конституції України встановлює принцип непорушності приватної власності.

Згідно положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України закріплено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, що відповідає положенням статті 321 ЦК України.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка ОСОБА_1 та її представник, посилаючись на вимоги статті 391 ЦК України, зазначали, що саме відповідач ОСОБА_2 як власник сусідньої квартири, самовільно, без відповідного дозволу, провів встановлені експертним висновком перебудову, руйнування, переобладнання, в належному на праві власності позивачці майні.

Експертом під час виходу на місце та проведення експертизи було встановлено, що дверний проріз входу до підвалу закладено каменем-черепашником, дверний блок демонтовано, сходи до підвалу, стіни та покрівля входу до підвалу під літ. «А» демонтовані, місце розташування сходів засипано ґрунтом та будівельним сміттям, вікно до приміщення житлової кімнати 2-3 підвал літ. «А» частково засипано будівельним сміттям, вікно до приміщення житлової кімнати 2-4 підвалу літ. «А» згідно з планом житлового будинку літ. «А» розташовано під дерев'яним тамбуром літ. «а4». На дату огляду простір під дерев'яним тамбуром літ. «а4» закрито металевими листами та закладено камінням.

Доступ до приміщень, що розташовані у напівпідвалі під літ. «А», відсутній.

Разом з тим, з матеріалів інвентарної справи на домоволодіння, а саме з оціночних актів на будівлю станом на 05.07.2002 року та 10.10.2003 року, підвал під літ. «А» складається з: стіни-бутові на вапняному розчині; перекриття дерев'яні оштукатурені; підлоги дерев'яні; прорізи вікна, двері; опалення від природного газу; водопостачання, електропостачання.

Крім того, згідно з даними інвентарної справи станом на 12.06.2009 року, що не спростовувалося й сторонами по справі, приміщення напівпідвалу засипано ґрунтом та будівельним сміттям.

Що стосується приміщення тамбуру літ. «а1», судом встановлено, що згідно з технічним паспортом на спірний житловий будинок станом на 29.03.2004 року, вказане приміщення складалося з: передпокою 2-5, площею 11,3 кв.м.; ванної кімнати 2-6, площею 2,0 кв.м., туалету 2-7, площею 1,0 кв.м. Відповідно до плану житлового будинку літ. «А» у приміщенні кухні 2-5 встановлена газова плита з чотирма конфорками, раковина-мийка, опалювальний котел АГВ, у приміщенні ванної кімнати 2-6 встановлені ванна та раковина, у приміщенні туалету 2-7 встановлено унітаз. Тамбур літ. «а1» було об'єднано з входом до підвалу. Вказана будівля мала стіну з каменю-черепашнику з боку земельної ділянки домоволодіння. Огороджувальними конструкціями тамбуру літ. «а1» також були стіна житлового будинку літ. «А», стіна житлового будинку літ. «Б» та стіна сусідньої будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_4.

Разом з тим, з матеріалів інвентарної справи на домоволодіння, а саме з оціночного акту на будівлю станом на 10.10.2003 року, тамбур літ. «а1» має: фундамент бутовий на вапняному розчині; стіни з каменю-черепашнику 0,24 м штукатурені; перекриття дерев'яні оштукатурені; покрівля шифер; підлоги дерев'яні; прорізи вікна, двері; опалення від природного газу; внутрішня обробка - штукатурка вапняним розчином; водопостачання, електропостачання, АГВ, ванна.

Крім того, згідно з даними інвентарної справи станом на 12.06.2009 року тамбур літ. «а1» частково зруйнований, залишилася частина тамбуру літ. «а1» розміру 2,95 х 2,65 м з боку житлового будинку літ. «Б».

Також, експертом було під час огляду встановлено, що сходи до підвалу, стіни та покрівля входу до підвалу під літ. «А» демонтовані, місце розташування сходів засипано ґрунтом та будівельним сміттям. Частину тамбуру літ. «а1» було демонтовано. На дату огляду залишилася частина тамбуру літ. «а1» розміру 2,95 х 2,65 м з боку житлового будинку літ. «Б». Входу до даної частини тамбуру немає. З боку демонтованої частини тамбуру зведено стіну з каменю-черепашнику та облаштовано покрівлю з азбестоцементних хвилястих листів, яка на 0,2 м нижче частини покрівлі тамбуру літ. «а1», що залишилася, тобто зведено приміщення розміром 2,85 х 2,7м площею 7,7 кв.м. У частині тамбуру літ. «а1»: стеля - штукатурка по драні по дошкам відшарування штукатурного шару, руйнування драні та дощок потребує зміни; стіни та перегородки - штукатурка, частково вапняне, частково масляне, фарбування місцями відшарування штукатурного та фарбувального шару; на стіні встановлено газовий лічильник; по стінам проходять газові труби; є ввід газової труби зовні до приміщення; підлога дерев'яна з дощок у приміщенні туалету 2-7 з керамічної плитки, у цьому приміщенні встановлено унітаз, візуальним оглядом демонтажу каналізаційних труб у цьому приміщенні не було встановлено експертом; у приміщенні ванної кімнати 2-6 ванна та вмивальник демонтовані та розташовані на підлозі у частині тамбуру літ. «а1», що залишилася; дверні блоки демонтовано; у тамбуру літ. «а1» розташовані водопровідні труби, газові труби та газовий лічильник.

Крім того, згідно з технічним паспортом у приміщенні передпокою 2-5, що переобладнано у кухню, були встановлені чотирьохконфорна газова плита, газовий опалювальний котел, газова колонка та кухонна раковина; до тамбуру літ. «а1» були проведені водопровідні та каналізаційні мережі; від опалювального котла були проведені труби опалення до приміщення напівпідвалу 2-2, 2-3 та 2-4.

Також, експертом було встановлено, що тамбур літ. «г», навіс літ. «г1», сараї літ. «В», «И», вбиральня літ. «К» демонтовані та на місці їх розташування зведено кам'яну прибудову до житлового будинку літ. «Г» лінійними розмірами 8,0 х 4,5м.

Суд враховує й пояснення відповідача ОСОБА_2 стосовно того, що він у відсутність позивачки по справі дійсно користувався належними їй частками домоволодіння та довгий час просив органи місцевого самоврядування виділити йому ці приміщення на законних підставах, що між іншим, підтверджується й матеріалами цивільної справи.

Також, суд враховує й листи ПАТ «ДТЕК Крименерго» за вих.№043/04-072-2163 від 04.10.2013 року, Управління по газифікації та експлуатації газового господарства м. Сімферополя та Сімферопольського району за вих. №№ 01-07/615 від 30.09.2013 року, 01-09/1666 від 07.10.2013 року, згідно з якими лицевий рахунок НОМЕР_2 на АДРЕСА_3 був оформлений 01.05.1969 року на ім'я ОСОБА_1, але ж 24.07.2001 року переоформлений на ім'я ОСОБА_2; лицевий рахунок НОМЕР_3 на АДРЕСА_3 був відкритий на ім'я ОСОБА_2 та у період з 1996 року по 2010 рік ОСОБА_2 проводив оплату за спожитий природний газ, прибор обліку був встановлений ОСОБА_2 08.05.2008 року.

Крім того, суд бере до уваги пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які пояснювали, що на території будинку знаходиться споруджений ОСОБА_2 паркан, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 позбавлена можливості увійти до належних їй приміщень; будівельне сміття до підвалу склав ОСОБА_2 у 2002 році; у приміщеннях ОСОБА_1 проживали певний час квартиранти, житло яким надав відповідач; чи надавала ОСОБА_1 ОСОБА_2 дозвіл на передачу приміщень в оренду третім особам по справі не відомо; у квартирі позивачки було газопостачання, водопровід та електропостачання.

Зважаючи на те, що заявлений ОСОБА_1 позов є негаторним, що стосується питання про усунення перешкод у користуванні власністю, то строки позовної давності до правовідносин сторін не застосовуються за нормами ЦК України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про наявність факту створення позивачці перешкод у здійсненні права власності своїм майном при здійсненні відповідачем самовільних дій та відповідно задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у частині зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права власності позивачки на 34/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_3 з відповідною часткою надвірних побудов шляхом звільнення входу до підвалу літер «А», сходів до підвалу, вікна до приміщення житлової кімнати 2-3 підвалу літер «А», простору під дерев'яним тамбуром літер «а4» - від будівельного сміття і каменів та знесення самовільно збудованої прибудови до житлового будинку літери «Г», розміром 8,0м х 4,5м.

Дійшовши до вказаних висновків, суд не враховує пояснення свідка ОСОБА_6, допитаного судом 04.10.2013 року, оскільки свідок плутався у місцезнаходженні домоволодіння, його пояснення були нечіткими, а також обставини справи свідку відомі з пояснень ОСОБА_2

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 у частині зобов'язання ОСОБА_2 усунути їй перешкоди у здійсненні власності шляхом надання ключів від АДРЕСА_3 та хвіртки - підходу до вказаної квартири, суд дійшов до висновку про відмову позивачці у задоволенні цих вимог, за недоведеністю.

За положеннями частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За частиною 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно з висновком експерта №110 від 18.05.2013 року вартість відновлювальних робіт по приміщенням напівпідвалу під літ. «А» по АДРЕСА_3 в цінах, що діють на дату проведення експертизи, при виконанні робіт підрядним способом може скласти з урахуванням ПДВ 54059 грн. за умовою задовільного стану основних несучих конструкцій напівпідвалу (фундаментів, стін, перекриття). Вказана сума може бути уточнена після надання доступу для огляду приміщень напівпідвалу. Вартість відновлювальних робіт по тамбуру літ. «а1» та входу до напівпідвалу літ. «А» по АДРЕСА_3 в цінах, що діють на дату проведення експертизи, при виконанні робіт підрядним способом може скласти з урахуванням ПДВ 58697грн. Розрахункова вартість 1/2 частки сараю літ. «В» по АДРЕСА_3 станом на дату оцінки 18.05.2013 року може складати 10455грн. (20910/2) без урахування фізичного зносу. Розрахункова вартість ? частки сараю літ. «В» по АДРЕСА_3 станом на дату оцінки 18.05.2013року може складати 5750грн. з урахуванням фізичного зносу відповідно до технічного паспорту; руйнування у приміщеннях напівпідвалу під літ. «А» по АДРЕСА_3 могли виникнути у зв'язку з відсутністю доступу до вказаних приміщень внаслідок того, що їх засипано ґрунтом та відсутністю можливості їх експлуатації та обслуговування. Руйнування частини тамбуру літ. «а1» та входу до напівпідвалу під літ. «А», сараю літ. «В» виникли внаслідок демонтажу вказаних будівель. Визначити стан електропроводки та електроприладів у приміщеннях напівпідвалу літ. «А» на дату огляду не надається можливим, оскільки відсутній доступ до вказаних приміщень. Вартість відновлювальних робіт по електропостачанню по тамбуру літ. «а1» та входу до напівпідвалу літ. «А» по АДРЕСА_3 в цінах, що діють на дату проведення експертизи, при виконанні робіт підрядним способом може скласти з урахуванням ПДВ 1644грн. Встановити, яким чином було виконане опалення приміщень напівпідвалу літ. «А» по АДРЕСА_3, діаметр труб опалення, кількість радіаторів опалення та інші конструктивні особливості облаштування системи опалення не надається можливим. Тому вартість робіт, необхідних для відновлення опалювальної системи приміщень напівпідвалу літ. «А» по АДРЕСА_3 експертом не розраховувалась. Вартість встановлення опалювального котла враховано у кошторисному розрахунку вартості відновлювальних робіт тамбуру літ. «а1» та входу до напівпідвалу літ. «А» по АДРЕСА_3. Газовий водонагрівач, кухонна раковина демонтовані. Візуальним оглядом ознак демонтажу газових та водопровідних труб не встановлено. Візуальним оглядом ознак демонтажу каналізаційних труб не встановлено. Вартість робіт по відновленню системи газопостачання, водопостачання, каналізації приміщень тамбуру літ. «а1» у домоволодінні по АДРЕСА_3, експертом не розраховувалася. У зв'язку з відсутністю доступу до приміщень напівпідвалу літ. «А» по АДРЕСА_3 встановити, чи маються руйнування системи опалення та електропостачання у вказаних приміщеннях, не надається можливим. Опалювальний котел у приміщення тамбуру літ. «а1» демонтовано. Причиною руйнування системи електропостачання у приміщеннях тамбуру літ. «а1» є демонтаж вказаної будівлі. Візуальним оглядом ознак руйнування системи водопостачання водовідведення та газопостачання у приміщеннях тамбуру літ. «а1» не встановлене. Газову плиту, кухонну мийку, газовий водонагрівач, ванну та раковину демонтовано. Відновлення приміщень напівпідвалу літ. «А» у домоволодінні АДРЕСА_3 відповідно до технічного паспорту технічно можливо за умовою задовільного стану основних несучих конструкцій напівпідвалу (фундаментів, стін, перекриття). Відновлення приміщень тамбуру літ. «а1» та входу до приміщень напівпідвалу літ. «А» у домоволодінні АДРЕСА_3 відповідно до технічного паспорту технічно можливо. Відновлення сараю літ. «В» домоволодіння АДРЕСА_3 відповідно до технічного паспорту на дату огляду технічно неможливо у зв'язку з тим, що на місці розташування вказаної будівлі зведено кам'яну прибудову до житлового будинку

літ. «Г» лінійними розмірами 8,0x4,5 м. Згідно з договором купівлі-продажу реєстр № 2-2105 від 26.11.1985 у конкретне користування ОСОБА_1 переходить підвал «А», у котрому дві житлові кімнати загальною житловою площею 24,7 кв.м., коридор, кухня, вхід до підвалу, тамбур «а», 1/2 частка сараю літ. «В». Відновлення приміщень напівпідвалу літ. «А» у домоволодінні АДРЕСА_3 відповідно до технічного паспорту технічно можливо за умовою задовільного стану основних несучих конструкцій напівпідвалу (фундаментів, стін, перекриття). Відновлення приміщень тамбуру літ. «а1» та входу до приміщень напівпідвалу літ. «А» у домоволодінні АДРЕСА_3 відповідно до технічного паспорту технічно можливо. Відновлення сараю літ. «В» у домоволодінні АДРЕСА_3 відповідно до технічного паспорту на дату огляду технічно неможливо у зв'язку з тим, що на місці розташування вказаної будівлі зведено кам'яну прибудову до житлового будинку літ. «Г» лінійними розмірами 8,0x4,5м.

Суд вважає заперечення відповідача стосовно застосованої експертом методики розрахунку вартості відновлювальних робіт необґрунтованими, оскільки як пояснював експерт ОСОБА_7, якою проводилася експертиза та був наданий висновок №110 від 18.05.2013 року, вартість, обсяг і перелік необхідних відновлювальних робіт розраховувалися відповідно до «Збірнику ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи», Державних будівельних норм Д.1.1-1-2000, з урахуванням індексації вип.4 «Інпроект», а також відповідно до маркетингових досліджень ринкових цін на будівельні матеріали та за допомогою програмного комплексу АВК-5 в редакції 2.11.6. Відсутня можливість розрахувати вартість відновлювальних робіт вказаних вище приміщень станом на 1989 рік, оскільки відсутня така методика та реальна можливість відновлення спірних приміщень з будівельних матеріалів того часу.

Також, відповідач ОСОБА_2 наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку позовної давності до вимог ОСОБА_1 у частині стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, що відповідає вимогам статті 257 ЦК України.

Відповідно до положень статті 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Судовим розглядом було встановлено, що усі вищезазначені руйнування та добудови по АДРЕСА_3 проводилися відповідачем ОСОБА_2 тривалий час та порушення прав позивачки ОСОБА_1 сталося у 2009 році, що, між іншим, підтверджується матеріалами інвентарної справи на домоволодіння, а саме оціночними актами будівлю, зокрема, від 12.06.2009 року.

До суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності, відшкодування моральної шкоди, ОСОБА_1 звернулася 19.11.2010 року, тобто у межах строку позовної давності, передбаченого діючим законодавством.

У зв'язку з наведеним та враховуючи доведеність дій відповідача стосовно зруйнованого майна, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у частині відшкодування матеріальної шкоди та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 120150,00 грн.

Разом з тим, розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування їй моральної шкоди, суд дійшов до висновку про їх часткове задоволення, виходячи з наступного.

ОСОБА_2, як заподіювач цієї шкоди, з підстав статей 23, 1167 ЦК України зобов'язаний її відшкодувати.

Але ж, при визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує положення п. 9 постанови Пленуму ВС України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Згідно з цими положеннями, крім урахування характеру та обсягу страждань і немайнових витрат, яких зазнала особа, необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Тому, з урахуванням зазначених положень, фактичних обставин справи, пояснень позивачки у судовому засіданні, наявних у матеріалах цивільної справи доказів спричинення позивачці відповідачем моральної шкоди, суд, з оглядом на засади розумності, виваженості, як одних із загальних засад цивільного судочинства, вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача у розмірі 500,00 грн.

На думку суду, вище визначений судом розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки буде достатнім відшкодуванням її моральних страждань, спричинених внаслідок пошкодження належного їй майна.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суду, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З відповідача на користь позивачки з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, підлягає стягненню судовий збір, сплачений останнім за пред'явлення позову до суду пропорційно задоволеним позовним вимогам, а також витрати, понесені ОСОБА_1 за проведення судової будівельно-технічної експертизи, а всього 4947,74 грн.

Розглядаючи вимоги позивачки щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд враховує положення Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 79 ЦПК України витрати на правову допомогу належать до судових витрат.

Статтею 84 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до частини 1 статті 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, іншою стороною не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Доводячи розрахунок понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 3500,00 грн., позивачка зазначила, що ці кошти були витрачені нею на правову допомогу, а саме за участь її представника ОСОБА_14 під час розгляду справи в суді.

Як убачається з матеріалів справи, інтереси позивачки по справі ОСОБА_1 представляв ОСОБА_14 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, у зв'язку із чим, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на оплату правової допомоги, оскільки особа, якій здійснена оплата, приймала участь у справі під час розгляду її судом як представник позивачки на підставі довіреності, а не як адвокат або фахівець в області права.

На підставі статей 3, 16, 23, 256-257, 319, 321, 386, 391, 1166, 1167 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 60, 61, 79, 88, 169, 209, 212-215, 218, 292, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Сімферопольська міська рада, про усунення перешкод у здійсненні права власності, відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_1 на 34/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_3 з відповідною часткою надвірних побудов шляхом звільнення входу до підвалу літер «А», сходів до підвалу, вікна до приміщення житлової кімнати 2-3 підвалу літер «А», простору під дерев'яним тамбуром літер «а4» - від будівельного сміття і каменів та знесення самовільно збудованої прибудови до житлового будинку літери «Г», розміром 8,0 м х 4,5 м.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_1, суму матеріальної шкоди 120150 (сто двадцять тисяч сто п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_1, суму моральної шкоди у розмірі 500 (п'ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_1, судові витрати у розмірі 4947 (чотири тисячі дев'ятсот сорок сім) гривень 74 копійки.

У задоволенні решти позовний вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Домнікова М.В.