Справа № 122/23244/13-ц

Провадження по справі 2/122/2900/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року м. Сімферополь

Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючого судді - Домнікової М.В.,

при секретарі - Шерет Ф.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючі вимоги тим, що 26.11.2010 року між сторонами по справі було укладено договір позики на суму 15000,00 грн. Гроші було перераховано шляхом переказу з карткового рахунку позикодавцю на картковий рахунок позичальника - комісія банку становила 300,00 грн., що підтверджується банківською випискою. Не дивлячись на неодноразові особисті переговори по телефону відповідач суму боргу не повернув, хоча обіцяв повернути борг після отримання коштів від своїх дебіторських боржників. З урахуванням наведеного та з посиланням на статті 509, 510, 525-526, 530, 545, 599, 610-612, 625-626, 628, 1046, 1047, 1049, 1054 ЦК України ОСОБА_1 просив суд: стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість в розмірі 15300,00 грн.; покласти всі судові витрати на відповідача.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов, з підстав викладених у позові, задовольнити.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Заслухавши доводи представника позивача, заперечення відповідача, дослідивши та оцінивши усі наявні по справі докази та матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Згідно з частиною 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

А відповідно до частини 3 вищенаведеної статті Закону, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.

Судом встановлено, що 26 листопада 2010 року з карткового рахунку НОМЕР_1, відкритого на ім'я ОСОБА_1 було здійснено переведення грошей на суму 15000,00 грн. та знята комісія банку в розмірі 300,00 грн.

Позивач ОСОБА_1, звертаючись до суду із позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, вказує на укладення між ними договору позики в усній формі на виконання умов якого й були позивачем по справі переказані кошти.

Відповідно до частини 3 статті 10, статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 статті 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання його позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, всупереч вимог діючого законодавства, ані позивачем особисто, ані його представником не надано суду розписки, що підтверджує укладення договору позики або іншого документу, який посвідчує передання визначеної грошової суми - з урахуванням положень частини 2 статті 1047 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував наявність між ним та ОСОБА_1 відносин за договором позики.

Таким чином, характер правовідносин, які склалися між сторонами по справі, не вказують на те, що між ними виникли боргові зобов'язання.

У зв'язку з відсутністю у позивача боргового документу та інших документів, що підтверджують передання позичальнику позикодавцем грошових коштів та укладення договору позики, суд дійшов до висновку про відмову позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог - за недоведеністю.

На підставі статей 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Домнікова М.В.