ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого Харченка В.В.
суддів Берднік І.С.
Васильченко Н.В.
Матолича С.В.
Кравченко О.О.
при секретарі: Дерев енському І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 травня 2005 року та ухвалу колегії суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області від 29 вересня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії,-
в с т а н о в и л а :
У травні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом до Закарпатського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 травня 2005 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області від 29 вересня 2005 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що судами порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України від 9.04.92 року № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (з наступними змінами та доповненнями) пенсії особам, які мають на неї право за цим Законом, обчислюються з урахуванням відповідного окладу за посадою, військового чи спеціального звання, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.92 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (із змінами та доповненнями) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
З наведеного випливає, що запроваджені Указами Президента України щомісячні надбавки військовослужбовцям - належать до додаткових видів грошового забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби й звільнені після їх запровадження. Посадові оклади, оклади за військове або спеціальне звання; процентні надбавки за вислугу років вказаними Указами не змінювалися.
Під час проходження військової служби позивачу не виплачувалися надбавки, передбачені вказаними Указами Президента України. Крім того, ст. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1769-ІУ від 15.06.2004 р., яким внесено зміни до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" особи, яким раніше призначено пенсії, мають право на їх перерахунок з урахуванням положень нового Закону на виплату 50% перерахованої пенсії з 01.01.2005р., а з 01.01.2006р. - 100% перерахованої пенсії з врахуванням премії в розмірах, встановлених законодавством.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 травня 2005 року та ухвалу колегії суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області від 29 вересня 2005 року - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного суду України Харченко В.В.