08.01.2014 Провадження: №765/5813/13-к
№ 1-кп/765/258/13
Категорія: 18
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 січня 2014 року місто Севастополь
Нахімовський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Шкімби О.А.,
при секретарі -Лук`янчук А.П.,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду міста Севастополя кримінальне провадження стосовно підозрюваного:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Севастополі, громадянина України, не одруженого, який має середню освіту, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - Бондаренко С.В.,
підозрюваного - ОСОБА_1, -
В С Т А Н О В И В:
10.08.2013 о 21 годині 00 хв, ОСОБА_1, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, реалізуючи свій раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрав майно ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон марки «Самсунг - Дуос» в корпусі чорного кольору, ІМЕІ №НОМЕР_2 та №НОМЕР_3, вартістю 750 гривень, обладнаний двома сім-картами операторів мобільного зв'язку «МТС» - №НОМЕР_4 та № «Лайф» - № НОМЕР_1, які не представляють для потерпілої матеріальної цінності. Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_1 заподіяв матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 750 гривень.
Потерпіла до суду подала письмову заяву про те, що вона за станом здоров'я не може бути присутня в суді, однак просить затвердити угоду про примирення від 25.08.2013, укладену між нею та підозрюваним ОСОБА_1, претензій до його вона на має, наслідки затвердження угоди їй зрозумілі.
З урахуванням думки учасників процесу, суд вважає за можливе прийняти заяву потерпілої ОСОБА_2, розглянути кримінальне провадження за її відсутності, враховуючи те, що її процесуальні та матеріальні права не порушені.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 просив угоду про примирення між ним та потерпілою ОСОБА_2 затвердите, з умовами угоди погоджується, наслідки її затвердження йому зрозумілі.
В угоді сторони погодилися із правовою кваліфікацією умисних дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, а при затвердженні угоди ОСОБА_1 має бути призначене покарання у вигляді одного року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України він має бути звільнено його від відбуття призначеного судом покарання з іспитованим строком на один рік, а також підозрюваному та потерпілій роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди та наслідки її невиконання.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 підтвердили суду, що угода про примирення від 25.08.2013 року між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а також ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у скоєнні ним злочину, не оспорював доведеність його вини у скоєні ним злочину та правову кваліфікацію визначено органом досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 185 КК України. Просив затвердити угоду про примирення від 25.08.2013 року.
Потерпіла ОСОБА_2 не заперечувала та підтвердила підстави та зміст укладеної між ними угоди та вказала, що претензій матеріального та морального характеру до підозрюваного не має.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення від 25.08.2013 року та додав, що укладена угода між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 відповідає вимогам КПК України, просили суд її затвердити.
Розглянувши угоду про примирення та матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку про те, що угода про примирення підлягає затвердженню виходячи з наступних підстав.
Під час досудового розслідування, 25.08.2013 року між підозрюваним ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 укладено угоду на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, яка відповідає вимогам ст. 471 КПК України, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені цією статтею, зокрема: найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгоджене покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди в порядку ст. 476 КПК України, дата її укладення та підписи сторін. Також, угода про примирення відповідає інтересам суспільства та не порушує прав та законних інтересів інших осіб.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (ч. 1,3,5 ст. 469 КПК України).
Судом встановлено, що умисні дії ОСОБА_1 дійсно мали місце 10.08.2013 року о 21 год. 00 хв. та були скоєні саме ним, та умисні дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
Згідно п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1 , судом визнається щире каяття, визнання вини, сприяння слідству.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.
Суд вважає, що міра покарання, яка узгоджена сторонами у вигляді позбавлення волі є законною, оскільки передбачена санкцією статті, яка визначає кримінальну відповідальність за вчинене правопорушення, а також ті обставини, що скоєний ОСОБА_1 злочин, є злочином середньої тяжкості, наслідків вчиненого ним злочину, його особу, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у наркологічному та психіатричному диспансері не перебуває, наявність обставин, що пом'якшують йому покарання, відсутність обставин, що обтяжують йому покарання, тому суд вважає, що воно може бути застосовано до підозрюваного ОСОБА_1
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до ст. 100 КПК України, суд вирішує питання щодо речових доказів, якими по справі є: мобільний телефон марки «Самсунг - Дуос», чорного кольору, що знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_2, слід залишити в неї, як законного володільця (а.с. 23, 25).
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирався, цивільний позов відсутній, процесуальних витрат немає, арешт на майно ОСОБА_1 не накладався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 314, 373, 374, 376, 468, 469, 471, 474, 475 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
Затвердити угоду про примирення від 25 серпня 2013 року, укладену між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013140070003453 від 11.08.2013 року.
ОСОБА_1 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення від 25 серпня 2013 року покаранная у вигляді одного року позбавлення волі.
На підставі ст. ст.75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку - 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і покласти на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти в кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і навчання; періодично з'являтися на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази: мобільний телефон марки «Самсунг - Дуос», чорного кольору, що знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілої ОСОБА_2, - залишити в неї як законного володільця.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду міста Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: О.А. Шкімба