ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"21" грудня 2006 р. Справа № 3/333
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Савченко Г.І.
за участю секретаря судового засідання Маслова К.Г.
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Крафт”
До відповідача Державна податкова інспекція в Рівненському районі
Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Представники:
Від позивача : представники Тимошенко Н.Г., Приходько Т.В.
Від відповідача: інспектор Тарасюк Р.В.
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України
роз`яснені
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ від 30.09.2004 року № 30.09.2004 року № 0000912341/23-124, яким ТзОВ фірми “Крафт” визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 9000 грн. Зокрема, позивач вважає необгрунтованим донарахування податку на прибуток в сумі 4,7 тис.грн. та застосування штрафної санкції в сумі 2,4 тис.грн., а разом в сумі 7,1 тис.грн. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що податковим органом безпідставно збільшено валові доходи підприємства на суму 20000 грн.без врахування права позивача щодо віднесення до валових витрат, фактично нанесених витрат по поліпшенню основних фондів, в сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок звітного періоду, що складає 133,4 тис.грн. Позивач зазначає, що оскільки підприємством було віднесено на витрати по поліпшенню основних фондів суму 17,8 тис.грн., а слід було віднести 13,3 тис.грн., то фактично валові витрати було завищено на 4,5 тис.грн., а не на 20,0 тис.грн., як вказано в акті перевірки. Позивач вважає, що податковий орган при проведенні документальної перевірки на підставі первинних документів обліку повинен самостійно визначити суму фактичного податкового зобов`язання.
На підставі викладених у позовній заяві обставин та наданого розрахунку позивач вважає, що збільшення податковим органом валових доходів підприємства на суму 15,5 тис.грн. та донарахування податку на прибуток а сумі 4.7 тис.грн. та штрафних санкцій в сумі 2,4 тис.грн. є безпідставним. В цій частині просить визнати недійсним оспорюване податкове повідомлення-рішення.
Відповідач позов заперечує. Заперечуючи позовні вимоги, посилається на результати документальної перевірки, якою встановлено, що підприємством занижено суму валових доходів на 20,0 тис.грн., що складається із вартості списаних матеріалів на поліпшення основних фондів. Відповідач зазначає, що в поданій позивачем до податкової інспекції декларації з податку на прибуток за звітний 2003 рік, в графі 4.10 не вказані суми витрат на поліпшення основних фондів. З підстав, викладених у відзиві на позовнц заяву та наведених в судовому засіданні, відповідач просить в позові відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, господарський суд встановив, що за результатами планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ фірми “Крафт” за період з 01.01.03 року по 31.01.2004 року Рівненською ОДПІ складено акт від 27.09.2004 року /а.с. 7-18/ та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000912341/0/23-124 від 30.09.2004 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 9000 грн. 00 коп., в тому числі 6000 грн. 00 коп. основний платіж та 3000 грн. 00 коп. –штрафні /фінансові/ санкції.
Визначене податковою інспекцією податкове зобов`язання позивачу грунтується, як зазначено в акті документальної перевірки, на тому, що за 2003 рік підприємством занижено загальну суму валових доходів на 20,0 тис.грн.
Як зазначено в акті перевірки, розбіжність виникла в результаті того, що підприємством списано матеріали на поліпшення основних засобів в сумі 20,0 тис.грн. і не проведено коригування залишку товарно-матеріальних цінностей на початок звітного періоду в результаті чого занижена сума приросту балансової вартості запасів /гр.01.2 Декларації/, чим порушено п.4.3 ст.4 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, під п.5.3.2 п.5.3 і п.5.9 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
В судовому засіданні досліджувались надані сторонами оригінали декларації з податку на прибуток підприємства за 2003 рік. Позивач надав примірник декларації з відміткою податкового органу про прийняття ним другого примірника. Відповідач надав свій примірник. Оригінали оглнуті судом, повернуті сторонам. Копії залучені до матеріалів справи, завірені судом.
Оглядом встановлено, що у примірнику зданому до податкового органу в додатку до декларації (таблиця 3 "витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат"/ в графі “основні фонди”, код рядка, 4.10 не зазначена сукупна балансова вартість на початку звітного року. У примірнику який залишився в платника податку зазначена сума 133,4 тис.грн. Як пояснив позивач –він помилково не зазначив вказану суму у декларації поданій, податковому органу.
Давши оцінку доказам у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.
При проведенні перевіркою податковою інспекцією не враховано норму п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Згідно даної норми Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”. Згідно даної норми Закону платники податку платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати пов`язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Наявність на початок 2003 року в товаристві основних фондів ні в акті перевірки, ні в судових засіданнях по цій справі відповідачем не заперечувалась.
Крім того, підтвердженням наявності основних фондів у товаристві на початок 2003 року є наведені дані про балансову вартість основних фондів на початок розрахункового кварталу у Декларації про прибуток підприємства за 1 квартал 2003 року (Додаток К 1/9 Таблиця 2 графа 3), які додаються.
В ході перевірки відповідачу надавались бухгалтерські регістри, а саме –аналіз рахунку № 10 “Основні засоби”, де відображена загальна вартість основних засобів станом на 1 січня 2003 року на суму 133353,21 грн. Аналіз рахунка 10 станом на 01.01.2003 року додається.
Відповідачем на сторінці 7 акту підтверджено суму амортизаційних відрахувань, що відображено в рядку 07 Декларацій, поданих товариством в ДПІ Рівненського району, а це свідчить про те. що одночасно підтверджена балансова вартість основних фондів на початок розрахункового кварталу, яка є базою для визначення сум амортизаційних відрахувань.
Отже,оскільки вартість матеріалів, списаних на поліпшення основних фондів було віднесено до валових витрат шляхом коригування залишків товарно-матеріальних цінностей, то такі обставини не суперечать підпункту 5.3.2 пункту 5.3, ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Крім того в самій декларації /обох примірників/ в рядку “валові витрати”, код рядка “04.1” зазначена сума витрат на придбання товарів /робіт, послуг/ - 920,4 тис.
Як встановлено матеріалами справи, що не заперечується податковим органом, в неї включена сума витрат 133,4 тис. Тому невключення суми 133,4 тис. в додатках до декларації окремим рядком не свідчить про неузгодження податкового боргу. Податкове зобов`язання узгожена в даному випадку декларацією, а не додатком до неї. Додаток до декларації носить інформаційний характер. Зобов`язання вважалось би неузгодженим у випадку невключення спірної суми витрат в рядок декларації “валові витрати”, або включення спірної суми 133,4 тис. в додаток до декларації, або не підтвердження цієї суми бухгалтерським обліком.
Таким чином, податковий орган не довів правомірності свого рішення, щодо визначення податкового зобов`язання платнику податку.
Керуючись ст.94, ч.1 ст.158, ст.ст. 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
1.Позов задоволити.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Рівненської ОДПІ /правонаступник Державна податкова інспекція у Рівненському районі/ № 000091234110/23-124 від 20.09.2006 року в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 7100 грн. в тому числі 4700 грн. основного платежу і 2400 грн. штрафних /фінансових/ санкцій..
Присудити позивачеві з державного бюджету 3 грн. 40 коп. витрат по державному миту /судовому збору/.
Видати виконавчий лист за заявою стягувача після набрання постановою законної сили.
Сторона, яка не погоджується з постановою має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Постанова складена в повному обсязі і підписана суддею "03" січня 2007 р.