ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2006 року                                                                              м. Київ

Колегія  суддів  Вищого адміністративного суду України в складі:

  Головуючого   Харченка В.В.

  суддів               Берднік І.С.

                            Васильченко Н.В.

                            Матолича С.В.

                             Кравченко О.О.

при секретарі:    Дерев енському І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за  касаційною скаргою прокуратури Дзержинського району м. Харкова на  рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного  суду Харківської області від 08  грудня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області , ХМУ УМВС України в Харківській області за участю третіх осіб - начальника Дзержинського  РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, прокурора  Дзержинського району м. Харкова, управління Державного казначейства України в Харківській області про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди, -

                                              в с т а н о в и л а :

У  квітні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до  суду з позовом до прокуратури Харківської області , ХМУ УМВС України в Харківській області за участю третіх осіб - начальника Дзержинського  РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, прокурора  Дзержинського району м. Харкова, управління Державного казначейства України в Харківській області про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням місцевого суду Червонозаводського району м. Харкова від 25 листопада 2004 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково. Дії прокурора Дзержинського району м. Харкова про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 206 ч. З КК України без винесення відповідної постанови визнані неправомірними і зобов'язано останнього розглянути заяву позивача про порушення кримінальної справи у порядку ст.ст. 97-99 КПК України.

На користь позивача з прокуратури Харківської області стягнуто 35880 грн. моральної шкоди, держмито у сумі 8 грн. 50 коп. і 1700 грн. - витрати за юридичну допомогу.

У позові до ХМУ УМВС України у Харківській області про визнання дій начальника Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області неправомірними та стягнення моральної шкоди - відмовлено.

 Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного  суду Харківської області від 08  грудня 2005 року  рішення змінено.

З Державного бюджету України на користь ОСОБА_1

стягнуто моральну шкоду у сумі 1000 грн. шляхом зобов'язання Державного казначейства списати зазначену суму відповідного рахунку, на якому обліковуються кошти  державного  бюджету України.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

В касаційній скарзі прокуратура Дзержинського району м. Харкова просить скасувати судові рішення першої та  апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права та постановити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши  матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 97 КПК України по заяві про злочин прокурор, слідчий зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву за належністю.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 28.05.2002 року звернувся з заявою до прокуратури Дзержинського району м. Харкова про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ст.. 206 ч. 3 КК України, у зв'язку з тим, що останній у 2001 році протидіяв його законній господарській діяльності.

Прокурор Дзержинського району м. Харкова листом НОМЕР_1 надав ОСОБА_1 відповідь про те, що його скарга від 07.08.2002 року на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи від 24.07.2002 року і про порушення кримінальної справи за ст. 206 ч. 3 КК України розглянута.

Роз'яснено, що підстав для порушення кримінальної справи за ст.206 ч. 3 КК України немає, оскільки події мали місце 10.07.2001 року та 28.08.2001 року, тобто до набрання чинності КК України 2001року.

 Посилання прокурора на те , що заяви ОСОБА_1 були направлені до Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, спростовуються листом Управління адміністративної служби міліції НОМЕР_2, де вказано  що заяв про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 до райвідділу не поступало, і що це питання розглянуто прокуратурою Дзержинського району м. Харкова.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу прокуратури Дзержинського району м. Харкова залишити без  задоволення, а ухвалу колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного  суду Харківської області від 08  грудня 2005 року - без  змін.

Ухвала  є остаточною  і  оскарженню  не  підлягає.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного суду України                                 Харченко В.В.