Судове рішення #3467
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

 У Х В А Л А

Іменем України 

06.06.2006 року                                                Справа № 1/617

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 

головуючого:                              Медуниці О.Є.

суддів                                            Баннової Т.М.

                                                            Єжової С.С.

секретар

судового засідання:                      Сідорова О.А.

 

за участю

представників сторін:

 

від  позивача:                               Тищенко В.І., начальник юридичного відділу,

довіреність №10566/01-05 від 15.12.2005;

 

від відповідача:                                представник відповідача

у судове засідання не прибув

розглянувши

апеляційну скаргу                              Суб'єкта підприємницької діяльності -

                                                  фізичної особи ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

на рішення

господарського суду                     Луганської області

від                                                    13.03.06

у справі                                         №1/617 (суддя Зюбанова Н.М.)

 

за позовом                                         Управління Пенсійного фонду України в

м. Стаханов, АДРЕСА_1

 

до відповідача                              Суб'єкта підприємницької діяльності -

                                                  фізичної особи ОСОБА_1,

                                                  АДРЕСА_1

 

про                                                   стягнення 2612 грн. 96 коп.

 

В С Т А Н О В И В:

 

          Відповідач - Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 -в судове засідання не з'явився, явку в судове засідання свого представника не забезпечив, належним чином повідомлений про час і місце  судового засідання, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

 

Відповідно до вимог ст. 41 та п. 2-1 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні за ініціативою суду здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

         

Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 недоїмки по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2612 грн. 96 коп. станом на 01.11.2005р.

         

          Місцевий господарський суд спір по суті вирішив за правилами Господарського процесуального кодексу України.

 

          Рішенням господарського суду Луганської області від 13.03.2006р. у справі  №1/617 позов задоволено повністю, стягнуто з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов -2612 грн. 96 коп. недоїмки по внесках, 102 грн. 00 коп. витрати по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване доведеністю матеріалами справи факту наявності у відповідача суми недоїмки, при постановлені рішення суд першої інстанції посилається на Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі -Закон №1058), Закон України „Про збір на обов'язкове державне Пенсійне страхування” від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400) та Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Мінюсті України 16.01.2004 №64/8663(далі - Інструкція).

 

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач - Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 29.03.06 №28, якою просить рішення господарського суду Луганської області у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

 

В обґрунтування своїх доводів за апеляційною скаргою скаржник вказує, що судом першої інстанції не було враховано Указ Президента України від 28.06.1999 №746/99 „Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998 №727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (далі -Указ №746/99); що Закон №1058 не визначає коло осіб, що є платниками збору і не змінює порядок їх визначення, тому визначення таких осіб повинно здійснюватися на підставі положень Закону №400 з урахуванням положень Закону України „Про державну підтримку підприємництва” і Указу №746/99; що діюче законодавство не уповноважило Пенсійний фонд України встановлювати способи сплат страхових внесків.

         

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові - відзивом №4084/08-05 від 17.05.06 на апеляційну скаргу відповідача просить оскаржуване рішення залишити без змін, а  апеляційну скаргу -без задоволення.

 

Розпорядженням від 12.03.06 голови Луганського апеляційного господарського суду Зуєвич А.М., відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги від 29.03.06 Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, на рішення господарського суду Луганської області від 13.03.06 по справі №1/617 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя -Медуниця О.Є., суддя -Баннова Т.М., суддя -Бойченко К.І.

 

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.06.06 для розгляду апеляційних скарг здійснено заміну у складі колегії суддів. Виключено із складу колегії суддю Бойченко К.І., введено до складу колегії суддю Єжову С.С.

         

          Апеляційною інстанцією дану справу та апеляційну скаргу відповідача розглянуто по суті за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

 

          Засади і механізми системи функціонування загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон №1058.

 

Відповідно до ст.1 Закону №1058 страхові внески -це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону, тобто збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відноситься до страхових внесків.

 

Платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники і застраховані особи (п.1 ст.15 Закону №1058).

 

Страхувальниками відповідно до Закону№1058 є: -роботодавці (юридичні особи) підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами)... які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону (ст. 14 Закону №1058). 

Як вбачається з матеріалів справи, Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в УПФУ в м. Стаханові 12.09.2003 за НОМЕР_2 (а.с.7).

 

У період з 03.10.05 по 04.10.05 згідно плану -графіку проведення позапланових перевірок позивачем здійснена перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування приватним підприємцем ОСОБА_1 за період з 08.09.2003 по 01.09.2005, про що складено акт перевірки від 10.10.05 НОМЕР_3.

 

Перевіркою встановлено порушення п.1 ст.19 Закону №1058.

Станом на 01.11.05 року за відповідачем утворилась заборгованість (недоїмка) в сумі 2612 грн. 96 коп.

 

Відповідно до п. 6 ч.2 ст.17 Закону №1058 страхувальники (роботодавці) зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

 

Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлені Інструкцією.

 

Розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону №400 (п.4 Інструкції).

 

Порядок  стягнення   заборгованості   за   страховими   внесками   визначається   Законом №1058 поширюється на суми боргу по страхових внесках, який виник як до 01.01.04, тобто до набрання чинності цим законом, так і після 01.01.04.

 

Також п. п. 4, 6 ст. 20 Закону №1058 встановлено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківські рахунки відповідних органів Пенсійного фонду України, Вказані страхові внески повинні бути перераховані страхувальниками не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.

 

Відповідно до ст. 106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

 

03.11.05 УПФУ в м. Стаханові надіслало відповідачу вимогу про сплату боргу, як виконавчий документ (а.с.5, див. корінець вимоги №Ф-184 на погашення  заборгованості в сумі 2612 грн. 96 коп.).

 

Відповідач зазначену у вимозі суму недоїмки не сплатив, вимогу у відповідності до Закону №1058 не оскаржив.

 

Доводи заявника апеляційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про те, що оскільки він є платником єдиного податку згідно Указу Президента України №746/99 від 28.06.1999р., то звільняється від обов'язку нарахування, відрахування і перерахування в державні цільові фонди зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, що знаходяться з ним у трудових відносинах не приймаються судовою колегією, у зв'язку із наступним.

 

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом (ст. 106 Закону №1058).

Ст.14 Закону № 1058 закріплює, що страхувальниками в розумінні цього Закону є "підприємства ... незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання ... фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності (включаючи юридичних та фізичних осіб ... , які обрали  особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством...)".

 

Обов'язковість сплати зазначених платежів не пов'язується зі статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Укази президента є підзаконними актами.

 

Закон має вищу юридичну силу, всі підзаконні акти повинні відповідати йому.

Укази Президента видані у відповідності із прикінцевими положеннями Конституції, мають тимчасовий характер, прийняті для врегулювання економічних питань неврегульованих законами і до прийняття відповідних законів.

 

Судова колегія погоджується із думкою позивача, що Указ Президента „Про спрощену систему оподаткування,  обліку та звітності суб”єктів малого підприємства” в частині звільнення від сплати внесків на загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування на підставі перехідних положень Конституції України діяв до вступу  в силу  спеціального закону  - Закону України „Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування”.

 

Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому Законом № 1058-ІV (пункт 3 ст. 18 Закону № 1058- ІV).

 

З урахуванням викладеного судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, із повним дослідженням обставин, що мають значення для справи, підстави для її скасування відсутні, тому відповідно до п. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України рішення господарського суду Луганської області від 13.03.06 у справі №1/617 залишається без змін, а апеляційна скарга відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 - без задоволення.

 

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на відповідача (заявника скарги) -Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

 

У судовому засіданні 06.06.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.

 

Повний текст ухвали виготовлений протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 17, 71, 93, 94, 104, 167, 195, 198, 200, 205, 254, п. 6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

 

У Х В А Л И В:

 

1. Апеляційну скаргу від 29.03.06 №28 Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 13.03.06 по справі № 1/617 залишити без задоволення.

 

2. Рішення господарського суду Луганської області від 13.03.06 по справі № 1/617  залишити без змін.

 

Ухвала суду апеляційної інстанції від 06.06.06 по справі №1/617 відповідно до ст. ст. 103, 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлена у повному обсязі 13.06.06.

 

          Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку згідно ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.  

 

Головуючий суддя                                                  О.Є. Медуниця 

 

Суддя                                                                      Т.М. Баннова

 

Суддя                                                                      С.С. Єжова

 

Помічник  судді                                                          С.О.Шинкарюк

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація