Справа № 149/2276/13-к
УХВАЛА
іменем України
24.07.2013 року м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
в складі слідчого судді Олійника І.В.
за участі секретаря Савчук О.Л.
прокурора - Кубика Д.М.
слідчого - Бєлоусюка С.В.
захисника - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику скаргу ОСОБА_2 на постанову слідчого Хмільницької міжрайонної прокуратури Бєлоусюк С.В. від 31.05.2013 року про закриття кримінального провадження № 42013010330000008 за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 373 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
18.07.2013 року до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на постанову слідчого Хмільницької міжрайонної прокуратури Бєлоусюка С.В. від 31.05.2013 року про закриття кримінального провадження. Скарга мотивована тим, що слідчий провів досудове розслідування у даному кримінальному провадженні неповно, без будь-яких намірів встановити істину та дослідити усі обставини. Зокрема, слідчий допитав лише ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Разом з тим, в заявах ОСОБА_2 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення та в ухвалі Апеляційного суду Вінницької області було зазначено про необхідність проведення перевірки заяв ОСОБА_2 щодо застосування до останнього фізичного та психологічного тиску працівниками органу дізнання в приміщенні Хмільницького МРВ УМВС України у Вінницькій області, Хмільницького ІТТ. Проводячи перевірку слідчий встановив що працівниками Хмільницького МВ до ОСОБА_2 не застосовувався фізичний та психологічний тиск. Разом з тим, ОСОБА_2 зазначає, що такий тиск здійснювався на нього не працівниками Хмільницького МВ, а працівниками Вінницького обласного управління внутрішніх справ, які були відряджені до м. Хмільника в березні 2011 року. Вказані обставини не були перевірені слідчим, що на думку ОСОБА_2 є підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження. Також ОСОБА_2 заявляє про порушення його права на захист, оскільки його допит в даному кримінальному провадженні був проведений за відсутності захисника ОСОБА_1
В судове засідання ОСОБА_2 доставлений не був, з невідомих суду причин.
Захисник ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав скаргу ОСОБА_2 та просив її задовольнити, з наведених в ній підстав.
Прокурор Хмільницької міжрайпрокуратури Вінницької області Кубик Д.М. у судовому засіданні зазначив про відсутність підстав для задоволення скарги, оскільки постанова є законною і обгрунтованою.
Слідчий Бєлоусюк С.В. у судовому засіданні надав для огляду матеріали кримінального провадження № 42013001033000008, також зазначив, що підстав для скасування постанови немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування , в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковими.
Враховуючи те, що від учасників процесуальної дії не надійшло клопотань про застосування технічних засобів фіксування, суд вважає за можливе розглянути дану скаргу без застосування технічних засобів.
Заслухавши пояснення захисника, прокурора, слідчого, вивчивши зміст скарги і постанови слідчого від 31.05.2013 року, дослідивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження № 42013001033000008, суд вважає за необхідне частково задовольнити скаргу, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Згідно ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 42013001033000008 від 17.05.2013 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 373 КК України, слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діях працівників Хмільницького МВ ознак складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 373 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 15.05.2013 року доручено Хмільницькій міжрайонній прокуратурі здійснити перевірку заяви ОСОБА_2 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення з боку працівників органу дізнання чи будь-яких інших осіб в приміщенні Хмільницького МРВ УМВС України у Вінницькій області, Хмільницького ІТТ.
Як встановлено із змісту оскаржуваної постанови та пояснень слідчого у судовому засіданні, в ході перевірки заяви ОСОБА_2 було допитано останнього в якості потерпілого, а також проведено допит ОСОБА_4, який здійснював досудове слідство у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК України. При цьому, ОСОБА_2 не заявляв клопотань про участь у допиті його захисника ОСОБА_1 та повідомив, що працівники Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області не застосовували до нього будь-якого тиску.
Однак, відповідно до ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 15.05.2013 року ОСОБА_2 заявляв, що на нього здійснювався тиск у приміщенні Хмільницького МВ, Хмільницького ІТТ працівниками обласного управління МВС, які були відряджені до м. Хмільника.
Вказані обставини не були перевірені слідчим, який пояснив, що перевірялись дані щодо застосування до ОСОБА_2 фізичного та психологічного тиску зі сторони лише працівників Хмільницького МВ.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
У відповідності до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим не доведено обставин що стали підставою для закриття кримінального провадження. Вказаний висновок слідчого не ґрунтується на належних та допустимих доказах, зібраних ним під час досудового розслідування кримінального правопорушення, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Доводи ОСОБА_2 щодо порушення його права на захист не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідно до протоколу допиту від 22.05.2013 року ОСОБА_2 допитували в якості потерпілого і ним не було заявлено клопотань про необхідність участі захисника.
Також, відсутні підстави для задоволення вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання слідчого провести об'єктивне, повне та неупереджене розслідування, оскільки такий обов'язок слідчого визначений в ч. 2 ст. 9 КПК України.
Враховуючи наведене керуючись ст. ст. 2, 22, 26, 91, 92, 284, 303, 306, 307, 309, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову слідчого Хмільницької міжрайонної прокуратури Бєлоусюка С.В. від 31.05.2013 року про закриття кримінального провадження № 42013001033000008 за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 373 КК України - скасувати.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя:І. В. Олійник