Справа № 123/12106/13-ц

Провадження № 2/123/3884/2013

УХВАЛА

20.12.2013 року                                                                                м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі:

головуючого судді Сенька М.Ф.

при секретарі Жолуденко С.І.,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває цивільна справа Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Третьою особою у справі виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Ялтабакалія».

Представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про забезпечення позову, шляхом заборони державним реєстраторам Реєстраційної служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим проводити будь-які реєстраційні дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ялтабакалія», що розташована за адресою: АР Крим, м.Ялта, Южнобережне шосе, б.42.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пленум Верховного суду України в п.4 постанови від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства»роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб’єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

З огляду на матеріали справи, предметом спору є права та обов’язки сторін за договорами кредиту та застави. При цьому, договір застави виступає як забезпечення кредитних взаємовідносин між сторонами. Крім того, за договором застави вже вжито обтяження на предмет застави.

Поряд з тим, заходи забезпечення позову, запропоновані позивачем, стосуються всього підприємства, а не частки корпоративних прав належних відповідачам, які і є предметом застави, а тому застосування таких заходів може порушити права інших учасників (засновників) товариства, обмежити свободу діяльності товариства в цілому, тощо.

Тому, суд визнає такі заходи такими, що не можуть бути прийняті судом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне в задоволенні заяви позивача відмовити.

Керуючись ст.ст. 152, 153 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд м. Сімферополя на протязі п’яти днів з моменту отримання копії ухвали

Головуючий                                                                      М.Ф. Сенько