ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" грудня 2006 р. Справа № 10/258"НА"
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іоннікової І.А.
суддів: Веденяпіна О.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Войцешуку В.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Камінський А.Ф. (довіреність від 05.12.2006 року),
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Житомирі (м. Житомир)
на рішення господарського суду Житомирської області
від "28" грудня 2004 р. у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АРКС" (м.Житомир)
до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції (м. Житомир)
про визнання недійсним податкових повідомлень - рішень від 04.10.04р.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.12.04 року у справі №10/258"НА" позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "АРКС" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції задоволено: визнано недійсним податкові повідомлення - рішення Житомирської ОДПІ : №5001/26-0/67082/10 від 04.10.04р., №5000/26-0/67081/10 від 04.10.04р.; стягнуто з відповідача на користь позивача - 85 грн. витрат та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Житомирська ОДПІ звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при винесенні рішення допущено порушення норм матеріального права.
Зокрема, скаржник зазначив, що проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ ТД "АРКС" відповідно до договору б/н від 10 жовтня 2003р., згідно накладних придбало у ТОВ "Інтербудхім" м. Київ (код за ЄДРПОУ 32386875) товар на загальну суму 123458,05 грн. (в т.ч. ПДВ 20554,09 грн.).
Отримана продукція була оприбуткована по обліку підприємства, суму податку на додану вартість в розмірі 20554,09 грн. занесено до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) та включено до податкового кредиту відповідних періодів. Рахунки за товар здійснені в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок в сумі 119635,54 грн. Документи щодо перевезення вантажів та довіреності на отримання товарів ТОВ ТД "АРКС" відсутні.
Крім того, скаржник вказав, що ТОВ ТД "АРКС" в порушення п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) протягом жовтня 2003р. - квітня 2004р. було віднесено до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 20554 грн., з вартості придбаних у ТОВ "Інтербудхім" товарно-матеріальних цінностей.
На думку скаржника, ТОВ ТД "АРКС" у жовтні 2003р. занижено чисту суму зобов'язань по податку на додану вартість на 2811 грн. та в грудні 2003р. занижено чисту суму зобов'язань по податку на додану вартість на 4934 грн. Також враховуючи вищенаведене, ТОВ ТД "АРКС" у січні 2003р. занижено чисту суму зобов'язань по податку на додану вартість на 9516 грн.
Представник скаржника в судове засіданні не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в засіданні суду заперечив проти доводів, викладених у скарзі, вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зокрема, позивач зазначив, що посилання відповідача на порушення підприємством п.п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" спростовується наявністю оригіналів податкових накладних у підприємства, отриманих від ТОВ "Інтербудхім", та представлених для податкової перевірки, що підтверджується актом перевірки (сторінка 5 акту перевірки) та протоколом вилучення від 02.09.2004 року. Позивачем не порушувалися вимоги п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", бо цією нормою встановлено право на нарахування податку та складання податкових накладних виключно особам, зареєстрованим як платники податку. На момент здійснення господарських операцій із ТОВ "Інтербудхім", останнє було зареєстроване платником податку на додану вартість, про що свідчать матеріали перевірки (сторінка 4 акту перевірки).
Крім того, позивач вказав, що відповідно до підпункту 7.4.1 статті 7 вищевказаного Закону "податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу)...". Позивачем податок сплачено постачальнику товарів - ТОВ "Інтербудхім" у складі вартості товарів, що підтверджено відповідачем (сторінка 6 акту перевірки). Вартість придбаних товарів позивачем віднесена до складу валових витрат виробництва (обігу), що відповідач, як випливає із результатів перевірки, не оспорює. Тому, суму податку на додану вартість включено позивачем до податкового кредиту правомірно та у відповідності до пункту 7.4.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Податковим повідомленням-рішенням Житомирської ОДПІ №5001/26-0/67082/10 від 04.10.04р. позивачу, згідно з пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97, та відповідно до підпункту "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 №2181-ІІІ, донараховано 18189,00грн. податку на додану вартість та застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 9095,00грн.
Податковим повідомленням-рішенням Житомирської ОДПІ №5000/26-0/67081/10 від 04.10.04р. позивачу, згідно з пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97, та відповідно до підпунктів "б", "в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 №2181-ІІІ, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2365,00грн. та застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 1183,00грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "Торговий дім "АРКС" по взаємовідносинах з ТОВ "Інтербудхім" від 01.10.04р. №50/26-2/31794718/14, згідно висновку якого встановлено порушення вимог пп.7.2.4 п.7.2, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р.
Зокрема, згідно акту про результати перевірки ТОВ "Торговий дім "АРКС" завищено суму податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету на 2365,00грн. та занижено суму зобов'язань з податку на додану вартість на суму 18189,00грн. Такий висновок відповідача грунтується на тому, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 05.05.04 визнані недійсними установчі документи: статут, установчий договір та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Інтербудхім", у зв'язку з чим виписані вказаним підприємством податкові накладні вважаються недійсними та не мають юридичної сили.
Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ТОВ "Інтербудхім" був укладений договір від 10.10.03, згідно якого позивач за період з 01.10.03р. по 04.02.04р. придбав у останнього товар на загальну суму 123458,05 грн., в тому числі ПДВ - 20554,09 грн.
Отриманий товар був оприбуткований позивачем по обліку підприємства на рахунку 63.1, суму податку на додану вартість в розмірі 20554,09грн. занесено до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) та включено в Декларації по податку на додану вартість до податкового кредиту відповідних періодів. Розрахунки між ТОВ "Торговий дім АРКС" та ТОВ "Інтербудхім" за отриманий товар були здійснені в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок в сумі 119635,54грн., при цьому до бюджету позивачем із зазначеної суми сплачено ПДВ, що не заперечується сторонами по справі.
В той же час, відповідач вважає, що позивачем порушено вимоги пп.7.2.4, п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Такий висновок грунтується на тому, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 05.05.04р. визнані недійсними з моменту реєстрації (26.02.03) установчі документи статут, установчий договір та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Інтербудхім", у зв'язку з чим виписані вказаним підприємством податкові накладні вважаються недійсними та не мають юридичної сили.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Інтербудхім" в установленому порядку було зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності та отримано відповідні свідоцтва про реєстрацію його платником податку на додану вартість.
Згідно укладених договорів, ТОВ "Торговий дім "АРКС" на протязі жовтня 2003 року - лютого 2004 року придбав у ТОВ "Інтербудхім" товар на загальну суму 123458,05грн.
Передача товару була оформлена відповідними податковими накладними, на підставі яких зазначені в ній суми податку на додану вартість позивач відніс до податкового кредиту.
Факт отримання товару та проведення розрахунків за отриманий товар, в тому числі і факт сплати податку на додану вартість, відповідачем не оспорюється.
Відповідно до пункту 3.1.1 статті 3, пунктів 7.1, 7.2 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування цим податком є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим н6арахуванням ПДВ, особа-продавець, яка зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту.
На дату укладення договору купівлі-продажу (жовтень 2003р. - лютий 2004р.) і дату видачі податкових накладних ТОВ "Інтербудхім" перебувало на податковому обліку як платник ПДВ.
Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" зареєстровані платники податку мають право нараховувати покупцю ПДВ, складати та видавати йому податкову накладну.
Визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку і його свідоцтва, як платника ПДВ, не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором, можуть нести відповідальність за наявності вини.
Крім того, ухвалою Шевченківського районного суду від 10 серпня 2003р. рішення цього ж суду від 5 травня 2004 року за позовом Харенка В.М. до ТОВ "Інтербудхім" про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Інтербудхім" - було скасовано за нововиявленими обставинами.
23 грудня 2005 року Шевченківський районний суд м. Києва провадження по цивільній справі за позовом Харенка В.М. до ТОВ "Інтербудхім" про визнання недійсними установчих документів відповідача, а саме про визнання недійсними статуту ТОВ "Інтербудхім" від 26.02.03р., установчого договору від 26.02.03р., свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №39031771 від 18.03.03р. - закрив, у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Апеляційна інстанція приймає також до уваги також копії декларацій з податку на додану вартість за жовтень, грудень 2003р. та січень-лютий 2004р. по ТОВ "Інтербудхім". Зазначені документи направлені суду ДПІ у Шевченківському районі м.Києва і підтверджують як факт ведення податкового обліку, так і подачі податкової звітності ТОВ "Інтербудхім" у спірний період.
Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не грунтуються на вимогах чинного законодавства.
Рішення господарського суду Житомирської області від 28 грудня 2004 року у справі №10/258"НА" відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам справи і матеріалам справи, підстав для скасування вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160,195,196,198,200,205,206,212,254,п.п.6 і 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Житомирі залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 28 грудня 2004 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Іоннікова І. А.
судді:
Веденяпін О.А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 4 прим.
1-до справи
2,3-сторонам
4-в наряд
друк. Кравчук Н.В.