Справа № 122/16529/13-ц
Провадження по справі 2/122/1592/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 жовтня 2013 року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі
головуючого – судді Домнікової М.В.,
при секретарі – Шерет Ф.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, –
ВСТАНОВИВ:
ПубАТ "Родовід банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, мотивуючи вимоги тим, що 30.05.2008 року між ним та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №Ск-008-000669/5-2008 за умовами якого остання отримала кредит в сумі 19990 грн. строком на 24 місяців зі сплатою 5 відсотків річних. Кінцевою датою договору є 30.05.2010 р. Однак відповідачка свої зобов’язання за кредитним договором не виконала, у зв’язку із чим утворилася заборгованість. Просили стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 93589,03 грн.
У судове засідання представник позивача заявилася. Позовні вимоги підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка та її представник у судове засідання з'явилися. Позов визнали частково – у розмірі заборгованості за кредитом у сумі 725,51 грн. Просили зменшити розмір пені через його неспівмірність із збитками позивача, мотивуючи тим, що відповідачка знаходиться у скрутному майновому стані, виховує дітей без допомоги чоловіка.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, заслухавши думку сторін та представника відповідачки, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень частини 5 статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.
За загальним правилом (частина 1 статті 11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 3 статті 10, статтею 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Згідно з положеннями частини 2 статті 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.
Судом встановлено, що 30.05.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", найменування кого з 17.06.2009 року у відповідності до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" було змінено на Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк", та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № Ск-008-000669/5-2008 за умовами якого остання отримала кредит у сумі 19990 грн. строком до 30.05.2010 року під 5 відсотків річних. Кінцевою датою договору є 30.05.2010 р. (а.с.4). Відповідно до пункту 2.9 кредитного договору, щомісячна плата за обслуговування кредиту складає 1,99 відсотки від суми наданого кредиту. Згідно з пунктом 4.6, за порушення строків погашення заборгованості за кредитним договором, відповідачка зобов'язалася сплатити банку пеню у розмірі 1,6% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Згідно з розрахунком заборгованості (а.с.12-12-зворот) відповідачка нерегулярно сплачувала за кредитним зобов’язанням у зв’язку з чим утворилась заборгованість за тілом кредиту у сумі 725,51 грн., пеня за порушення строків сплати тіла кредиту – 82701,64 грн., пеня за порушення строків сплати процентів за кредитом – 1663,01 грн., пеня за порушення строків сплати плати за обслуговування кредиту – 8024,33 грн., а всього – пеня в сумі 92388,98 грн. Також просить стягнути з відповідачки 3% річних від простроченої суми у розмірі 474,54 грн. та понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 935,89 грн..
Згідно з положенням статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавец) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з положеннями частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до положень частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до положень частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що відповідачка прострочувала планові платежі (а.с.12-12-зворот).
Відповідно до положень пункту 1.1 Кредитного договору, кредит надається на строк до 30.05.2010 року під 5 відсотків річних.
Загальна заборгованість за кредитом складається з заборгованості за тілом кредиту, яке склало 725,51 грн.
Загальна сума пені, яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача складає 92388,98 грн.
Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Розрахунок пені за один рік має бути таким:
(сума заборгованості за кредитом + сума заборгованості за відсотками + сума заборгованості за платою за обслуговування кредиту) * 1,6% * 365 днів = (725,51 грн.)*1,6%*365=4236,98 грн.
З викладеного вбачається, що розмір неустойки є неспівмірним з розміром збитків позивача, які складають 725,51 грн.
Згідно з положеннями частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до положень частини 2 статті 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до положень пункту 27 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснюється, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.
Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Зважаючи на ту обставину, що відповідачка сплатила 97,7% від суми, яку банк розраховував отримати за договором кредиту, що свідчить про відсутність негативних наслідків для банку, а також майновий стан відповідачки, суд вважає за можливе застосувати положення статті 551 ЦК України і зменшити розмір пені до 1000 грн.
Таким чином, враховуючи викладене, позов має бути задоволений частково і з відповідачки на користь позивача має бути стягнуто заборгованість за кредитним договором № Ск-008-000669/5-2008 від 30.05.2008 року, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 725,51 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 1000 грн., 3 % річних від суми прострочених платежів у сумі 474,54 грн., а всього підлягає стягненню заборгованості за кредитним договором – 2200,05 грн.
Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору відповідно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 229,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 197, 213, 215, 218, 224-225 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 22, 258 525-526, 549, 551, 610, 625, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України суд, –
В И Р І Ш И В :
Позов Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (ЄДРПОУ 14349442) суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 2200 (дві тисячі двісті) гривень 05 копійок та судові витрати у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок, а всього стягнути 2429 (дві тисячі чотириста двадцять дев'ять) гривень 45 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Домнікова М.В.