ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

08 червня 2006 року                                                                          місто Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого                                     Ліпського Д.В.

судді-доповідача                               Гуріна М.І.

суддів                                                 Амєліна С.Є.

                                                           Юрченка В.В.

                                                           Кобилянського М.Г.

секретар судового засідання            Проценко О.О.

за участю позивача Соболя Ю.С.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Житомирської області від 08.12.2005 року по справі № 2-1614/05 за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про перерахунок призначеної пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стягнення заборгованості по виплаті пенсії за період з 01.01.2005 року по 22.09.2005 року у розмірі 2 696 гривень 52 копійки; про перерахунок раніше призначеної пенсії з 01.10.2005 року та зобов'язання виплачувати пенсію у розмірі 1 006 гривень 15 копійок щомісяця.

Рішенням Корольовського районного суду Житомирської області від 11.10.2005 року позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Постановою апеляційного суду Житомирської області від 08.12.2005 року рішення суду першої інстанції скасовано.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду Житомирської області, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду Житомирської області від 08.12.2005 року, а рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 11.10.2005 року залишити в силі, мотивуючи свої вимоги тим, що судом апеляційної інстанції не правильно застосовані норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що позивачу після звільнений зі служби в органах внутрішніх справ за пунктом “б” ст. 65 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ було призначено пенсійне забезпечення, яке змінювалось відповідно до змін пенсійного законодавства.

Задовольняючи позов суд першої інстанції керувався Законом України“ Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ”, Указом Президента України № 370/2003 від 24.04.2003 року “Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу” та Указом Президента України № 926/96 від 04.10.1996 року “Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ”.

Відмову у задоволенні позову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що на позивача Указ Президента України № 926/96 від 04.10.1996 року “Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ” не поширюються, так як він був звільнений з органів внутрішніх справ у 1994 році і при проходженні служби щомісячна доплата у розмірі від 25 до 50 % очікуваної пенсії позивачу не виплачувалася.

Крім того, відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” при перерахунку раніше призначених пенсій пенсіонерам з числа працівників органів внутрішніх справ, надбавка за безперервну службу, встановлена Указом Президента України № 370/2003 від 24.04.2003 року “Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу”, включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, у розмірі 50% від максимального розміру цієї надбавки, а тому позивачу правомірно перерахували пенсію з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 35%, оскільки максимальний розмір належної йому надбавки за безперервну службу складає 70%.

Отже, при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин, коли судом апеляційної інстанцій не допущено порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

 Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Житомирської області від 08.12.2005 року по справі № 2-1614/05 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Житомирської області від 08.12.2005 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                                              М.І. Гурін