ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2006 року                                                                         м. Київ

Колегія суддів  Вищого адміністративного суду  України в складі:

  головуючого                 Харченка В.В.

  суддів                            Васильченко Н.В.

                                         Матолича С.В.

                                         Кравченко О.О.

                                         Берднік І.С.         

  при секретарі:    Білій-Грошко О.А.

за участі представників: ОСОБА_2, Генеральної прокуратури України

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного  суду від 24 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 10 січня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_2 до   прокуратури Волинської області про скасування рішення атестаційної комісії,-  

                                                 в   с   т   а   н   о   в   и   л   а  :

У вересні  2005 року  ОСОБА_2 звернувся  до суду з позовом до  прокуратури Волинської області про скасування рішення атестаційної комісії від 22 вересня 2005 року.

Зазначав , що рішення є незаконним та безпідставним, просив його скасувати.

Рішенням Луцького міськрайонного  суду від 24 жовтня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 10 січня 2005 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2  просить ухвалені рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи  та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 46 Закону України „Про прокуратуру" прокурори і слідчі прокура­тури підлягають атестації один раз у п'ять років. Порядок атестації визначається Генераль­ним прокурором України.

Згідно пункту 4 розділу 1 Положення про порядок проведення атестації проку­рорсько-слідчих працівників органів прокуратури України (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України НОМЕР_1, атестація проку­рорів, слідчих і працівників Академії, яким присвоєні класні чини, проводиться один раз у п'ять років, а дострокова у разі невиконання чи неналежного виконання службових обов'яз­ків, скоєння ганебного вчинку або якщо протягом одного року на працівника накладено два дисциплінарні стягнення. Дострокова атестація може призначатися за ініціативою безпосе­реднього керівника або керівника вищого рівня.

З наказу прокурора Волинської області від 15 вересня 2005 року вбачається, що атестаційна комісія прокуратури Волинської області утворена наказом прокурора Волинської області НОМЕР_2 для організації та проведення атестації в органах прокуратури області. Із доповідної записки від 29-31 серпня 2005 року заступнику Генерального проку­рора України Шинальському О.І. від старшого помічника заступника Генерального прокуро­ра України Руденко С. та заступника прокурора Дніпровського району м. Києва Мельничука О. „Про результати додаткової перевірки окремих питань організації роботи по виконанню вимог Закону України „Про прокуратуру" та галузевих наказів Генерального прокурора України у прокуратурах м. Луцька Волинської області", листа прокурору Волинської області від заступника Генерального прокурора України Шинальського 0.І. від 06 вересня 2005 року, вбачається, що підставою для проведення дострокової атестації ОСОБА_1 стали ре­зультати проведеної 29-31 серпня 2005 року перевірки окремих питань організації роботи у прокуратурі м. Луцька, а також безпосередня вказівка керівництва Генеральної прокуратури України, викладена у листі від 06 вересня 2005 року за № 11/1-2137, що відповідало вимогам п. 4 розділу 1 Положення. В зв'язку з цим, виконуючим обов'язки начальника відділу роботи з кадрами Цехошем А.М. було підготовлено на ОСОБА_2 атестаційні документи, в тому числі і проект характеристики його ділових та особистих якостей. Ці атестаційні документи попередньо були розглянуті на засіданні атестаційної комісії 16 вересня 2005 року. Оскільки характеристика ділових та особистих якостей ОСОБА_2 містила ви­сновок про невідповідність його займаній посаді, то відповідно до п. З розділу 4 Положення, атестація працівника повинна проводитися в такому випадку лише після попереднього ви­вчення його роботи одним із членів атестаційної комісії, який про результати перевірки по­відомляє на засіданні комісії.

На підставі цього Луциком Ю.М., як членом атестаційної комісії, проведеною пе­ревіркою встановлено, що організація прокурорського нагляду за додержанням законів при вирішенні заяв і повідомлень про злочини і пригоди, та розслідування кримінальних справ слідчими прокуратури м. Луцька, не в повній мірі відповідають вимогам наказу Генерально­го прокурора України № 4 від 28 жовтня 2002 року „Про організацію прокурорського нагля­ду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство" та діючо­го наказу Генерального прокурора України № 4/1гн від 20 квітня 2004 року і запропоновано розглянути дану довідку на оперативній нараді і вирішити питання про притягнення до дис­циплінарної відповідальності ОСОБА_1                                                          Відповідно до ч.4 розділу 3 Положення, підготовлені на ОСОБА_2 атестаційні документи, були обговорені на оперативній нараді при прокуророві області 21 вересня 2005 року. Враховуючи результати проведених перевірок питання про відповідність позивача за­йманій посаді було винесено на розгляд атестаційної комісії.                                                                        

З підготовленими на нього атестаційними документами ОСОБА_2 був ознайо­млений з дотриманням вимог ч. 5 розділу 3 Положення 21 вересня 2005 року.Із протоколу засідання атестаційної комісії прокуратури Волинської області від 22 вересня 2005 року вбачається, що того ж дня відбулося засідання атестаційної комісії про­куратури Волинської області за порядком денним, зокрема і розгляд документів ОСОБА_1  прокурором м. Луцька. На підставі наявних документів атестаційна комісія прийняла рішення про невід­повідність ОСОБА_1 займаній посаді прокурора Луцька, але він може виконувати ро­боту в органа прокуратури з меншим обсягом роботи. За дане рішення проголосувало 8 членів атестаційної комісії, проти - 1 і 2 утримались. Дане рішення 23 вересня 2005 року було затверджено про­курором Волинської області.

Суд першої та апеляційної  інстанцій дійшов правильного висновку, що при підготовці та проведенні атестації ОСОБА_1 прокуратурою Волинської області було по­вністю дотримано порядок і процедуру, встановлений Положенням про порядок проведення атестації прокурорсько-слідчих працівників органів прокуратури України, затвердженого на­казом Генерального прокурора України НОМЕР_1.

Посилання ОСОБА_1 на застосування Положення всупереч новому Положенню, яке було затверджене наказом Генерального прокурора України від 12 вересня 2005 року не  заслуговує на увагу. Так, відповідно до загальних правил, будь-який нормативний акт набирає чинності після його доведення до тих, хто його застосовує. Із матеріалів справи видно, що останнє Положення надійшло для використання тільки 07 жовтня 2005 року, а тому не  могло бути застосоване при проведенні атестації.

Що стосується оцінки ділових та особистих якостей ОСОБА_1, які були взяті за основу при прийнятті рішення про його невідповідність займаній посаді, то таку оцінку вправі давати лише відповідний орган прокуратури, що і було зроблено в даному випадку.

З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів вважає,  що суди першої та  апеляційної інстанцій вірно встановили фактичні обставини справи,  ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та прийняли законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.              

Керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                            ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного  суду від 24 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 10 січня 2005 року - без змін.

Ухвала  є остаточною  і оскарженню не підлягає.

Судді:     (підписи)

З оригіналом згідно

Суддя

Вищого адміністративного суду України                              Харченко В.В.