11.12.2013

255/3911/13-к

ВИРОК

Іменем України

11 грудня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді - Лагода К.О.

при секретарі - Бесєдіній А.В.,

за участю прокурора - Мехур В.П., Колмакова А.І., Натеса Д.М.,

захисника - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Донецька матеріали кримінального провадження відносно обвинувачуваної:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, українки, уродженки м. Донецька, заміжньої, не судимої, з вищою світою, СПД ФЛП «ОСОБА_3», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2012 року о 16 годині 45 хвилин ОСОБА_3, знаходячись на сходовому майданчику біля дверей в квартиру АДРЕСА_1 у Ворошиловському районі м. Донецька, діючи навмисно, з ціллю нанесення легких тілесних ушкоджень, на ґрунті виниклих неприязних відносин впродовж тривалого часу, нанесла своєму чоловіку - ОСОБА_4 два удари кулаком руки в область паху справа та один удар кулаком руки в область правого ока, а також укусила за праву частину грудної клітини, від чого останній відчув фізичну біль, чим спричинила садну грудної клітини, садну правого плеча, що відноситься згідно висновку експерта №171 від 18.03.2013 року до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинила умисне легке тілесне ушкодження - кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_3 винною себе у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення не визнала і пояснила суду, що 12.09.2013 року підійшла до квартири, в якій мешкала, розташованої по АДРЕСА_1, де побачила ОСОБА_5 та свого чоловіка, які мешкали разом за вищевказаною адресою. Обвинувачена зазначила, що до цього 04 вересня 2013 року вона вже намагалася увійти до своєї квартири, щоб продовжити мешкання в ній після приїзду з відрядження. 09.09.2013 року вже були замінені замки в квартирі, не зуміла увійти в квартиру, в якій мешкає, по цьому факту викликала робітників міліції, вони приїздили, допитали її, чоловіка на вулиці на лавочці біля будинку, де її чоловік передав їй записку, в якій повідомив, що вона може мешкати за вищевказаною адресою, тому 12.09.2013 року вона прийшла до квартири, коли підіймалася по сходах, двері квартири відчинилися, вона взяла за ручку квартири, намагаючись її відкрити, в цей час намагалися зачинити з іншого боку, вона побачила свого чоловіка за дверима, який відразу схватив її за горло, став бити головою об стіну. В цей час ОСОБА_5 чимось гострим намагалася відчепити пальці ОСОБА_3 з ручки двері, а вона стала кричати про допомогу. ОСОБА_5 кричала її чоловіку, щоб він не пускав обвинувачену до квартири, стала бити її ногою в пах та коліно, після цього вона отримала удар від ОСОБА_4 в живіт. ОСОБА_3 пояснила, що вона не мала можливості відповідати на удари, бо однією рукою тримала ручку дверей, а іншою рукою тримала дамську сумку. Після удару ОСОБА_5 в живіт, ОСОБА_3 не втрималася, та впала на сходи. Сусідка викликала швидку медичну допомогу, її оглянули, потім викликали міліцію. Працівники міліції, почали всіх опитувати, її, чоловіка, а їй знову стало дуже погано, тому вона була вимушена викликати швидку медичну допомогу, яка відвезла її до лікарні ім.. Вишневського, де вона була обстежена та було видано довідку про струс мозку, садна та запропоновано звернутися до лікарні №17 м. Донецька. Ніч вона перебула у матері, наступного ранку звернулася до лікарні №17 м. Донецьку, де пробула 16 днів, та отримала направлення до невропатолога, лікувалася протягом 10 днів. Сама вона, як пояснила обвинувачена, не наносила чоловіку жодного удару, не могла цього робити, тому що обидві руки були просто зайняті.

Не зважаючи на доводи обвинувачуваної щодо не визнання своєї провини, вона підтверджується іншими доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що обвинувачена є його колишньою дружиною. Так, 12.09.2013 року о 16 годині 45 хвилин він разом зі своєю громадянською дружиною ОСОБА_5 мали зустрітися зі своїм адвокатом. Виходили з квартири АДРЕСА_1 з ОСОБА_5, коли відчинили двері, яку відразу дуже дернули, він побачив ОСОБА_3, яка вибила з правої руки барсетку, з лівої руки пакет з документами для адвоката. Він вийшов з квартири, ОСОБА_3 в цей час намагалася відчинити двері, істерично кричала про те, що чоловік її вбиває, намагалася увійти в квартиру. Потерпілий зачиняв двері своєю спиною, а ОСОБА_3 вдарила його в праве око, нанесла удар в пах, в верхню частину грудної клітини. Доки вона його била, він намагався її відсторонити. Пояснив, що за цей час з 04.09.2013 року обвинувачена декілька раз приходила за місцем мешкання зі своїми свідками, провокувала на скандали,бійки з однією метою заволодіти квартирою. Він неодноразово звертався до органів міліції, але йому роз'яснювали що це питання цивільного порядку.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що з обвинуваченою має нормальні стосунки, а потерпілий є його рідним сином. 12.09.2013 року він з сином домовився, що той винесе сміття біля 17-00 годині вечора, оскільки у свідка було загострення радикуліту. Біля 17-00 години вечора він вирішив віднести сміття на третій поверх, де мешкає син, коли на четвертому поверсі почув жіночій крик. Спустився та побачив двері квартири №36, біля цієї квартири стояла жінка спиною до дверей, це була його невістка, обвинувачена по справі. Син, зі слів свідка, стояв на порозі дверей, прикривався від ударів обвинуваченої. ОСОБА_3 кричала, лівою рукою весь час махала та била потерпілого. При ній ніяких речей свідок не бачив, руки її були вільні, правою рукою вона намагалася відкрити двері, а лівою рукою била потерпілого. Свідок не став вступати в конфлікт, а вирішив повернутися додому. Пізніше зустрівся з сином, потерпілим по справі, десь через півгодини, коли син показав свої пошкодження на руці, в області ока, і пояснив, що обвинувачена прийшла, вривалася до квартири та вдарила його декілька раз, один раз потрапивши в око. Викликав швидку після цього скандалу. На теперішній час, як зазначив ОСОБА_6, обвинувачена з потерпілим однією сім'єю не мешкають, оскільки ОСОБА_3 зникла біля 3-4 років тому назад, не приїздила, не дзвонила.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що мешкає в громадянському шлюбі, в квартирі АДРЕСА_1 разом із потерпілим. Наприкінці серпня 2013 року ОСОБА_3 прийшла до квартири, з вимогами її залишити. 04.09.2013 року в обідній час знову зустрілися з ОСОБА_3, яка в грубій формі просила залишити квартиру, в якій свідок вже більше року мешкала. Після цього ОСОБА_3 приходила на адресу кожного дня, вибивала двері, палила кнопку дзвінка, відірвала шнур від домофону, в один із днів приїжджала до квартири, міняла замки в дверях. Свідок з чоловіком були вимушені викликати міліцію. 12.09.2013 року свідок з чоловіком, потерпілим по справі відкривали двері з метою вийти з квартири для зустрічі з адвокатом, коли ОСОБА_3 зі сторони коридору різко схватила дверну ручку та намагалася різко відкрити двері та увійти до квартири. Потерпілий почав зачиняти перед нею двері, а ОСОБА_3 весь цей час кричала, рукою вибила барсетку, пакет з документами з руки чоловіка та потім стала кричати, що її ріжуть ножем та вбивають. Пакет з документами потерпілого чогось потім опинився в руках ОСОБА_3, яка вела себе агресивно, весь час кричала та била при цьому потерпілого, який спиною закривав свідка від ударів обвинуваченої. Свідок весь цей час намагалася зачинити двері, які весь час тягнула на себе ОСОБА_3 Потерпілий закрив спиною свідка, залишив її в квартирі, а сам вийшов до коридору, зачинивши двері до квартири. Весь цей час, зі слів свідка, ОСОБА_3 била потерпілого, потрапила рукою йому в око, нанесла один удар в пах. Чоловік вискочив до коридору, свідок залишилася в квартирі, і побіг наверх по сходам та крикнув, щоб свідок викликала швидку допомогу та міліцію. На цей час нас вже всі знали, приїхав знову робітник міліції, запитував про пошкодження, як ОСОБА_3 наносила удари, все записав та поїхав.

Свідок ОСОБА_7 суду показала, що обвинувачена та потерпілий є її сусідами в будинку АДРЕСА_1. 12.09.2013 року вона чула в квартирі 36 шум та крики. Це було не однократно, до цього свідок також чула постійні крики обвинуваченої, яка постійно приходила до квартири №36 вдень, вночі, скандалила та постійно лякала криками дитину, заважаючи спати по ночам. Свідок зазначила, що потерпілий показував на плечі укус і пояснював, що 12.09.2013 року його вкусила ОСОБА_3, вчинивши із ним бійку.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що мешкає в будинку АДРЕСА_1. Потерпілий є її сусідом по дому. Обвинувачена і потерпілого знає з 2001 року, як своїх сусідів. Свідку відомо, що у обвинуваченої є донька, яка навчається у Швейцарії. Обвинувачена, зі слів ОСОБА_8, весь час працювала, а через деякий час свідок почула, що ОСОБА_3 залишила свого чоловіка та поїхала. ОСОБА_9 зазначила, що через деякий час побачила обвинувачену ОСОБА_3, яку не впізнала, бо вона дуже змінилася, яка приїхала в дім АДРЕСА_1, почала кричати, скандалити, потім викликали робітників міліції, приїхав потерпілий ОСОБА_10, вони щось з'ясовували на лавці на вулиці. Чула, що обвинувачена намагалася увійти до квартири та мешкати в ній. 12.09.2013 року свідок чула, що обвинувачена знову приїхала до квартири АДРЕСА_1, оскільки в цей час була на вулиці, а потім бачила іншу сусідку, яка бігла та кричала, що когось вбивають. Як вказала свідок, згодом приїхали робітники міліції і швидка допомога. Свідок весь цей час стояла на вулиці, оскільки боялася увійти до будинку.

Крім того, судом було вивчено висновок експерта № 171 від 18.03.2013 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлено садна грудної клітини, які утворилися від дії тупозаострених предметів, що могло мати місце при укусі зубами людини, садна правого плеча, від дїї тупих предметів, якими могли бути руки людини, і які відносяться до легких тілесних ушкодженнь. (а.с. 35-36)

Також, за клопотанням прокурора вивчено і долучено акт судово-медичного обстеження ОСОБА_4 № 2587 від 13.09.2012 року,на яке посилався і експерт при наданні висновку від 18.03.2013 року, із зазначенням наявних у потерпілого тілесних ушкоджень.

Аналізуючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в ході судового слідства провина ОСОБА_3 знайшла своє підтвердження у показах свідків та інших досліджених судом доказах, а тому суд критично ставиться до показів обвинувачуваної і вважає це способом її захисту, з метою пом'якшити свою відповідальність за скоєний злочин.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченої у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення встановлена та її дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані за статтею 125 ч. 1 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.

На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини вчинення злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу винної, яка раніше не судима, провину не визнала, а тому суд вважає можливим призначити їй покарання у вигляді штрафу, так як саме таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження скоєння нових злочинів.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати виною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в прибуток держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана через даний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ворошиловського районного

суду міста Донецька К.О. Лагода