АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10656/13 Справа № 185/9361/13 Головуючий у 1 й інстанції - Сторожук С.М. Доповідач - Чубуков О.П.

Категорія 46

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

Судді-головуючого: Чубукова О.П.

Суддів колегії: Єлізаренко С.Ю. та Михайловської С.Ю.

при секретарі Новицькій О.О.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2011 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволено в повному обсязі.

18 вересня 2013 року Відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове по суті позовних вимог, котрим в задоволенні позову - відмовити.

Вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст.. ст.. 212 та 213 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності. Рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 12 жовтня 2005 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.

26 вересня 2010 року шлюб було розірвано. (а.с. 6). Від спільного шлюбу у них народилась дитина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).

Дитина проживає разом з позивачкою і знаходиться на її утриманні. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача виплачувати аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає чинності з моменту її оголошення і з цього ж дня може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді колегії: