Справа № 1323/2-39/11 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т.

Провадження № 22-ц/783/5154/13 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Приколоти Т.І.

суддів Богонюка М.Я., Шашкіної С.А.

з участю секретаря Цар М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся з позовом про стягнення в його користь з ОСОБА_3, майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 11 жовтня 2006 року у смт Літин Вінницької області, відповідач, керуючи автомобілем марки «Форд Ескорт», реєстраційний номер НОМЕР_1, грубо порушив Правила дорожньою руху України, вчинив ДТП в результаті якої було пошкоджено належний йому (позивачу) автомобіль марки «Форд Ескорт» номерний знак НОМЕР_2. Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 9 листопада 2006 року відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності, визнано винним за ст. 124 КУпАП. Внаслідок протиправних дій відповідача йому було завдано майнову і моральну шкоду. Згідно акту №267 автотоварознавчого дослідження від 31 жовтня 2006 року вартість матеріальною збитку, завданого йому пошкодженням автомобіля, становить 7 660,06 грн. Моральну шкоду, яка полягає в тому, що внаслідок ДТП він отримав сильний нервовий стрес, спізнився на дуже важливу зустріч, втрачав час на транспортування пошкодженого автомобіля до місця свого проживання у м. Миколаїв, оцінює у 2000 грн.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 квітня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача в користь позивача майнову шкоду в сумі 2 268,07 грн., моральну шкоду в сумі 1 000 грн. та судові витрати в розмірі 2 218,60 грн. В решті позову відмовлено.

Рішення оскаржив ОСОБА_2 В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з'ясованих обставинах справи. Вказує, що автотоварознавчим дослідженням визначено вартість майнової шкоди в сумі 7 660,06 грн., які він просить стягнути в його користь, змінивши оскаржуване рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. На підставі ст.ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Рішення вважається обґрунтованим, якщо воно ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення цим вимогам в повній мірі не відповідає.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно зі ст.ст. 22,1166 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення цивільного права, має право на їх відшкодування. Така шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, особою, яка її завдала за наявності вини останньої. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї та близьких родичів.

Згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речові право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Пунктом 1 ч. 1 ст.1188 цього Кодексу визначено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Встановлено, що 11 жовтня 2006 року у смт Літин Вінницької області ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Форд Ескорт», реєстраційний номер НОМЕР_1, не надав перевагу в русі автомобілю «Форд Ескорт», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, що призвело до ДТП та пошкодження транспортних засобів. Автомобіль «Форд Ескорт», реєстраційний номер НОМЕР_2, належить позивачу (т.1 а.с.247). Автомобіль зареєстрований в Німеччині, є нерозмитненим.

Відповідно до постанови Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 9 листопада 2006 року відповідача ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП із застосуванням стягнення у виді штрафу в розмірі 50 грн.

З висновку №4272 судової автотоварознавчої експертизи вбачається, що вартість автомобіля «Форд-Ескорт», реєстраційний номер НОМЕР_2, до ДТП 11 жовтня 2006 року, як автомобіля, що ввозиться на митну територію України, становить 2 268,07 грн.

Суд першої інстанції, оцінивши наявні по справі докази на їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, мотивовано прийшов до висновку, що протиправними діями відповідача позивачу заподіяно шкоду; між заподіяною шкодою і протиправними діянням заподіювача існує причинний зв'язок. Завдані позивачу збитки відповідають вартості нерозмитненого автомобіля і підлягають стягненню з відповідача у цій сумі. Збитки в сумі 350 грн., які позивач просить стягнути у зв'язку з тим, що ця сума ним була сплачена за проведення автотоварознавчого дослідження, стягненню не підлягають, оскільки на підтвердження таких позивачем надано акт приймання-передачі, який не є фінансовим документом, а , відтак, належними і допустимим доказом. Судом мотивовано розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню.

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм матеріального і процесуального права, рішення суду в цій частині відповідає вимогам закону та обставинам справи. Висновки суду ґрунтуються на аналізі зібраних по справі доказів. З такими висновками суду слід погодитися, оскільки в цій частині ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в цій частині. Оскаржуване рішення у зазначеній частині слід залишити без змін, оскільки при вирішенні цих вимог суд правильно визначив характер спірних правовідносин та встановив дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В матеріалах справи містяться належні та допустимі докази про понесені позивачем судові витрати в сумі 2 218,60 грн., які полягають у сплаченому судовому зборі та зборі за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і правової допомоги (т.1 а.с.4-6,8,251). Відповідачем понесено судові витрати в сумі 956,55 грн., які полягають у сплаті судового збору, збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оплати призначеної судом експертизи (т.1 а.с. 63-64, 239). Судом першої інстанції вірно не віднесено до судових витрат, 350 грн. за оцінку збитків, які не підтверджені належним фінансовим документом; та 470 грн. за посвідчення довіреності, що до судових витрат не відноситься.

Позовні вимоги майнового характеру становлять 8 010,60 грн., розмір моральної шкоди, яку просив стягнути позивач, становить 2 000 грн. Позов задоволено частково. Судом ухвалено стягнути з відповідача в користь позивача майнову шкоду в сумі 2 268,07 грн. та 1 000 грн. моральної шкоди, що становить 32,6%. Загальна сума судових витрат становить 3175,20 грн. Відповідач мав понести судові витрати в сумі 1035,12 грн. Різниця становить 78,57 грн. (1035,12-956,55).

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 78,57 грн.

Відтак, в частині розподілу судових витрат оскаржуване рішення підлягає зміні та стягненню з відповідача в користь позивача 78,57 грн. судових витрат.

Керуючись ст.ст.79, 88, 303, п.п.1, 3 ч.1 ст.307, ст. ст.308, 309, 313, ч.2 ст. 314, ст.ст. 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 квітня 2013 року в частині стягнення судових витрат змінити та зменшити розмір судових витрат, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 до 78,57 грн. (сімдесят вісім грн.57 коп.).

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскарженим у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис)

Судді:(підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя Т.І. Приколота