РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/1579/13Головуючий суду першої інстанції:Сич М.Ю.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Самойлова О. В.

"24" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

головуючого суддіСамойлової О.В.,

СуддівАвраміді Т.С., Приходченко А.П.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за заявою Територіальної громади міста Судака в особі Судацької міської ради АР Крим про визнання спадщини відумерлою, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 26 березня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року Територіальна громада міста Судака в особі Судацької міської ради АР Крим звернулася до суду із заявою, у якій просить визнати спадщину у вигляді ? частки квартири АДРЕСА_1 відумерлою та передати її у власність громаді м. Судака в особі Судацької міської ради АР Крим.

Заява мотивована тим, що після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина у вигляді ? частки квартири АДРЕСА_1. Після відкриття спадщини минуло понад три роки, спадщину ніхто не прийняв, на підставі чого заявник просить заяву задовольнити.

Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 26 березня 2013 року заява Територіальної громади міста Судака в особі Судацької міської ради АР Крим задоволена. Визнано спадщину у вигляді ? частки квартири АДРЕСА_1, що відкрилась після смерті ОСОБА_7 відумерлою та передано її у власність громаді м. Судака в особі Судацької міської ради АР Крим.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви.

Апелянт зазначає, що він є чоловіком померлої ОСОБА_7 і на час її смерті проживав з нею, а тому відповідно до ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, що виключає підстави для задоволення заяви Територіальної громади міста Судака в особі Судацької міської ради АР Крим.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута за відсутності апелянта та представника заявника на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_7, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді ? частка квартири АДРЕСА_1.

Задовольняючи заяву Судацької міської ради АР Крим про визнання спадщини у вигляді ? частки квартири АДРЕСА_1, що відкрилась після смерті ОСОБА_7 відумерлою та передачу її у власність громаді м. Судака, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями у встановлений законом строк спадщина не прийнята, що стало підставою для визнання її відумерлою.

Колегія суддів вважає, що до такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Справи про визнання спадщини відумерлою суд розглядає в порядку окремого провадження (ст. 234 ЦПК України).

Згідно положень ст. 278 ЦПК України, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, суд ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 ст. 214 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Згідно ст.277 ЦПК України справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов'язковою участю заявника та обов'язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Частиною 2 ст. 235 ЦПК України передбачено, що з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

З вищенаведених норм закону випливає, що суд першої інстанції в обов'язковому порядку мав перевірити наявність спадкоємців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 та чи була прийнята ними спадщина.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, суд першої інстанції мав зокрема з'ясувати чи проживали разом із ОСОБА_7 на час відкриття спадщини її спадкоємці. Якщо так, то чи не зверталися вони із заявою про відмову від спадщини та чи не були вони усунуті від права спадкування.

Суд першої інстанції приписи вищенаведених вимог закону не виконав та не з'ясував вказаних обставин.

Згідно ч. 2 ст.303 ЦПК України апеляційний суд досліджує нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Враховуючи, що апелянт не був залучений судом першої інстанції до участі у розгляді справи, що позбавило його можливості подати докази суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції були досліджені докази, надані апелянтом на підтвердження доводів апеляційної скарги.

Так, згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 21 березня 1971 року апелянт ОСОБА_6 є чоловіком померлої ОСОБА_7 (а.с.36).

Отже, відповідно до ст. 1261 ЦК України він є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_7

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20 лютого 1998 року, що видано Судацьким ремонтно-будівельним управлінням, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності у рівних частках ОСОБА_6 та його дружині - ОСОБА_7 (а.с.32)

Згідно довідки Комунального підприємства «Комунгосп» від 01 листопада 2013 року, на час смерті ОСОБА_7 з нею постійно прожив та був зареєстрований її чоловік ОСОБА_6 Вказані обставини підтверджуються також і відомостями, що містяться в домовій книзі для реєстрації громадян, що проживають у АДРЕСА_1 ( а.с.38,39).

З листа завідуючого Судацької державної нотаріальної контори від 12.03.2013 року слідує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_7 не заводилась, що свідчить про те, що від спадщини ОСОБА_6 не відмовлявся (а.с.19).

Також не містять матеріали справи відомостей про те, що спадкоємці ОСОБА_7 у встановленому порядку були усунуті від права спадкування.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що після смерті ОСОБА_7 спадкоємцями спадщина не приймалася, оскільки такого висновку суд дійшов на підставі неповно з'ясованих обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин підстави для задоволення заяви Територіальної громади міста Судака в особі Судацької міської ради АР Крим про визнання спадщини відумерлою відсутні.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволенні заяви.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 1, 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 26 березня 2013 року - задовольнити.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 26 березня 2013 року - скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні заяви Територіальної громади міста Судака в особі Судацької міської ради АР Крим про визнання спадщини відумерлою - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Судді:

О.В.Самойлова Т.С. Авраміді А.П. Приходченко