УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 січня 2008 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого Головчук С. В. суддів Миніч Т.І., Забродського М. І. при секретарі Прищепі О.А. з участю адвоката ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, визнання договору дарування квартири недійсним, визнання права власності на 1/2 частину квартири та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину об'єкту нерухомості за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 жовтня 2007 року -
встановив :
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23 жовтня 2007 року частково задоволено позов ОСОБА_1 Постановлено виділити позивачці ОСОБА_1 телевізор „LG" вартістю 1920 грн. , гараж № 704 в кооперативі „Світанок" вартістю 10000 грн.; виділити ОСОБА_2 автомобіль марки „DEWOO Lanos" вартістю 50000 грн. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 19040 грн. В задоволенні решти вимог ОСОБА_1 та зустрічному позові ОСОБА_2. відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1 619, 20 грн. витрат по оплаті судового збору.
В апеляційній скарзіОСОБА_2порушує питання про часткове скасування рішення суду, а саме: в частині задоволення вимог ОСОБА_1 про поділ гаража, телевізора та автомобіля „DEWOO Lanos" та ухвалення нового - про відмову в позові. Також просив задовольнити його зустрічний позов. Вважає, що суд при вирішенні справи неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Так, в обгрунтування висновків про обсяг спільного майна подружжя, суд послався на показання свідків, яким не дана об'єктивна оцінка. Суд не звернув уваги на те, що телевізор „LG" та автомобіль „DEWOO Lanos" були придбані в період роздільного проживання подружжя, тобто це майно є лише власністю ОСОБА_2. Суд безпідставно включив до поділу гараж, порушивши вимоги ст. ст. 657, 210, 181 ЦК, та відмовив в задоволенні зустрічного позову. Вартість майна подружжя визначена із слів позивачки.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо законності рішення
Справа №22ц/88 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Грибан І.О.
Категорія 5 Суддя-доповідач Головчук С. В.
в частині вимог про визнання недійсним договору дарування та визнання права власності на 1/2 частину квартири, тому апеляційним судом рішення в цій частині не перевіряється.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи видно, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 21.08.1996 року по 21.07.2006 року (а.с. 7).
Судом встановлено, що в період шлюбу сторони придбали: у липні 1999 року на підставі договору купівлі-продажу гараж №704 в кооперативі „Світанок", у вересні 2004 року телевізор „LG" та автомобіль „DEWOO Lanos". Такий висновок суду ґрунтується на письмових доказах, які долучені до матеріалів справи (а.с. 8, 13, 49). Відповідачем ОСОБА_2. не надано доказів про фактичне припинення шлюбних стосунків з вересня 2004 року. Не встановлені такі обставини і рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 21.07.2006 року у справі про розірвання шлюбу подружжя ОСОБА_2.
Із змісту договору купівлі-продажу гаража №7 04 в кооперативі „Світанок" від 22.07.1999 року видно, щоОСОБА_2 купив у ОСОБА_5 вказаний гараж та уплатив за угодою кошти. Зазначена угода укладена у письмовій формі та посвідчена головою гаражного кооперативу, не суперечить нормам Цивільного кодексу в редакції 1963 року (а.с. 8).
За таких обставин суд правильно на підставі вимог ст. 60 СК вважав зазначене майно об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Вартість майна подружжя на загальну суму 61920 грн. визначена позивачкою на підставі платіжних документів та ринкових цін і не оспорювалась відповідачем в суді першої інстанції. ОСОБА_2. виділено майна на суму 11920 грн., ОСОБА_2 - на суму 50000 грн.
Арифметична помилка при визначенні розміру компенсації за частку в майні, що стягнута з ОСОБА_2., може бути виправлена судом першої інстанції відповідно до правил ст. 219 ЦПК.
Суд правильно відмовив в задоволенні позову ОСОБА_2. про визнання права власності на 1/2 частину об'єкту нерухомості приміщення магазину „Юність" АДРЕСА_1 Судом встановлено, що зазначене приміщення належить на праві власності ТОВ „Магазин „Юність". Позивачка є учасником цього товариства з 1994 року, тобто до реєстрації шлюбу з ОСОБА_2. (а.с. 55, 56, 65). Внаслідок оренди зазначеного приміщення право власності на нього не виникає. Тому підстав для задоволення зустрічного позову не було.
Враховуючи викладене, рішення суду відповідає обставинам справи, вимогам закону, підстав для його скасування або зміни немає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 311-315, 317 ЦПК України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23 жовтня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.