№ провадження 11-кп/781/472/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Савченко С.М.

Категорія: ст.125 ч.1 КК Доповідач в колегії апеляційного суду Яковлева С. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2013 року. м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Яковлєвої С.В.,

суддів Осєтрова В.І., Кабанової В.В.,

із секретарем Берневек О.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження №12013120300000699 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31 жовтня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Протопопівка Олександрійського району Кіровоградської області, мешканець АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта професійно - технічна, не працює, раніше не судимого

засуджено за ч.1 ст.125 КК України на 100 годин громадських робіт. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 700 грн. за причинену моральну шкоду.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Агеєва В.М.,

потерпілої ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_3

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за те, що він 03 червня 2013 року, близько 16 години 00 хвилин, в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на території подвір'я домоволодіння АДРЕСА_2, на ґрунті особистих неприязних відноси, діючи умисно, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень, кулаком правої руки наніс один удар в обдасть лівої виличної частини обличчя ОСОБА_4, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді синця, котре має ознаки легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як 6 днів та не спричинили короткочасний розлад здоров'я чи стійку втрату працездатності.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок районного суду змінити. Пом'якшити призначене судом покарання, мотивуючи тим, що при призначенні покарання міськрайонним судом не в повній мірі враховано те, що вину він визнав повністю, щиро розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, від вчиненого не настало тяжких наслідків. Просить також зменшити відшкодування моральної шкоди, оскільки потерпіла не надала суду достатніх доказів на підтвердження заподіяння їх моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, у дебатах думу обвинуваченого, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора та потерпілої про залишення вироку суду без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу обвинуваченого слід залишити без задоволення з таких підстав.

Викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за що його засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які досліджені судом першої інстанції у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.

Оскільки учасниками судового провадження, в тому числі самим обвинуваченим не оскаржуються фактичні обставини вчинення правопорушення в апеляційному порядку, колегія суддів не входить до оцінки доказів провадження, тому вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винуватим у заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4, тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України.

При цьому місцевий суд дотримав вимоги змісту ч.3 ст.349 КПК України, допитав обвинуваченого та потерпілу і за згодою всіх учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорювалися, у тому числі і тих фактичних обставин, які зазначені в обвинувальному акті.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, що тягнуть за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відноситься до злочину невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, відсутність обставини, що обтяжують покарання, а також обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину, а тому обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства та призначив покарання відповідно до санкції ч.1 ст.125 КК України, яке є необхідним та достатнім для його виправлення.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_3 щодо невідповідності призначеного покарання особі винного, а саме недостатнє врахування судом першої інстанції при призначенні йому покарання обставин, які пом'якшують покарання, свого підтвердження не знаходять.

Твердження обвинуваченого, що він визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро розкаявся у його вчиненні, повною мірою враховані як пом'якшуючі покарання обставини судом першої інстанції, та їм надано належної юридичної оцінки, про що безпосередньо вказано у вироку суду.

Підстав для скасування вироку чи для пом'якшення обвинуваченому покарання колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів апеляційного суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного осуду Кіровоградської області від 31 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: