РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/1607/13Головуючий суду першої інстанції:Бойко З.О.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.

"24" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівПриходченко А.П., Самойлової О.В.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» про визнання незаконними дії, спонукання вчинити певні дії, визнання незаконною вимогу, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 25 жовтня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ПАТ ДТЕК Крименерго», у якому з урахуванням уточнень позовних вимог просить: визнати незаконними дії відповідача щодо припинення постачання електричної енергії у домоволодіння АДРЕСА_1, м. Феодосія; зобов'язати ПАТ ДТЕК Крименерго» поновити енергопостачання; визнати незаконною вимогу ПАТ ДТЕК Крименерго» про перенесення приладу обліку на фасад будинку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є споживачем електричної енергії, що відпускається ПАТ ДТЕК Крименерго» на адресу: АДРЕСА_1. 13 серпня 2013 року електропостачання до її домоволодіння було припинено. Позивач вважає такі дії незаконними та такими, що порушують її права, оскільки підстави для припинення електроенергії були відсутні. Також вважає, що не ґрунтується на законі вимога ПАТ ДТЕК Крименерго» про перенесення приладу обліку на фасад будинку.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 25 жовтня 2013 року позов задоволено частково: визнані незаконними дії ПАТ ДТЕК Крименерго» щодо припинення електропостачання домоволодіння позивача та вимога ПАТ ДТЕК Крименерго» про перенесення приладу обліку на фасад будинку. В решті позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду в частині визнання незаконними дій щодо припинення постачання електричної енергії та незаконної вимоги виносу приладу обліку на фасад будинку, ПАТ ДТЕК Крименерго» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В апеляційній скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що договір про користування електричною енергією між позивачем та ПАТ ДТЕК Крименерго» не укладався. Оскільки позивачем не виконані вимоги п.7 Правил, а саме: ОСОБА_6 не зверталась до відповідача для укладення договору про користування електричною енергією, тому згідно з п.2 загальних положень Правил до самовільного підключення відносить споживання електричної енергії без укладення договору, що є підставою для припинення постачання електричної енергії.

Також апелянт зазначає, що станом на жовтень 2012 року показання приладу обліку позивача становили 8233 кВт і з цього ж часу споживач не повідомляв про показники приладу обліку, у зв'язку з чим 08 травня 2013 року за вихідним №1817 було направлено повідомлення про необхідність зняття контрольних показів приладу обліку і про можливе припинення електричної енергії. На вказані обставини суд першої інстанції при вирішені спору уваги не звернув і дійшов помилкового висновку про незаконність дій відповідача щодо припинення електропостачання до будинку позивачки.

Суд першої інстанції при вирішенні спору також не встановив обставини, які мають значення для розгляду справи і дійшов неправильного висновку стосовно відсутності вини споживача. Так, вимогу про винос приладу обліку на фасад будинку видану позивач за тих підстав, що за даною адресою представники енергопостачальника не мали доступу до приладу обліку тривалий час.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, про причини суд не повідомив, тому судове засідання проведене за його відсутності відповідно до положень частини 2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 є власником ? частини домоволодіння по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 та споживачем електричної енергії, що відпускається ПАТ ДТЕК Крименерго» за вказаною адресою.

Особистий рахунок за вказаною адресою відкритий на ім'я ОСОБА_7 НОМЕР_1.

Згідно пояснень позивача остання за вищезазначеною адресою постійно не проживає.

Як вбачається з матеріалів справи згідно особового рахунку за результатами обходу 20 березня 2013 року та 17 квітня 2013 року не було проведено контрольне зняття показників приладу обліку внаслідок відсутності споживача, 30 квітня 2013 року залишено повідомлення про дату наступного відвідання, 13 травня 2013 року також залишено повідомлення про дату наступного відвідання (а.с.39).

08 травня 2013 року на адресу споживача направлено повідомлення про необхідність забезпечення доступу до приладу обліку до 18 травня 2013 року та попереджено про наслідки невиконання - припинення подачі електроенергії. Направлення вказаного повідомлення підтверджене реєстром (а.с.35).

31 липня 2013 року ПАТ ДТЕК Крименерго» видано наряд № 787 про відключення об'єкта споживача за адресою: АДРЕСА_1 від електропостачання через відсутність доступу до електролічильника. 13 серпня 2013 року припинена подача електроенергії.

04 вересня 2013 року за нарядом №746 від 04.09.2013 року електропостачання поновлено (а.с.36).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання незаконними дій відповідача щодо припинення постачання електричної енергії у домоволодіння АДРЕСА_1, м. Феодосія, суд першої інстанції виходив з того, що припинення постачання електричної енергії до будинку позивачки було здійснено з порушенням Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року N 1357.

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Відносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року N 1357 (надалі Правила).

Пунктом 21 Правил встановлено, що знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем.

Оплата спожитої електричної енергії може здійснюватися: за розрахунковими книжками; за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником; за карткою попередньої оплати. Порядок та форма оплати спожитої електричної енергії визначаються у договорі. (п. 22 Правил)

Згідно п. 42 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред'явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об'єкта для обстеження приладу обліку, електроустановок та електропроводки.

Відповідно до п. 30 Правил якщо доступ до приладу обліку неможливий, представник енергопостачальника виписує платіжний документ на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період, про що робиться відповідна позначка в особовому рахунку споживача. Якщо протягом двох розрахункових періодів представник енергопостачальника не мав доступу до приладу обліку, він залишає споживачу в поштовій скриньці повідомлення про дату наступного відвідання чи прохання передати показання приладу обліку енергопостачальнику. Якщо після цього споживач не передав відомостей про кількість спожитої електричної енергії, енергопостачальник має право через 30 днів після дати відправлення письмового попередження припинити постачання електричної енергії споживачу.

Тобто, право на відключення об'єкта споживача від електропостачання виникає через 30 днів після дати відправлення попередження, за умови якщо ОСОБА_6 протягом 30 днів не передала відомостей про кількість спожитої електричної енергії (показання приладу обліку).

Між тим, за особовим рахунком споживача НОМЕР_1 значиться зняття показів: 01 червня 2013 року - 8246; 12.07.2013 - 8249; 07.08.2013 - 8252(а.с.37).

До того, ж матеріали справи містять копію абонентської книжки, яка заповнена і містить показання приладу обліку, роздруківку особистого рахунку та відповідь Феодосійського РЕМ ПАТ «ДТЕК Крименерго» від 23 грудня 2013 року № 6112 відповідно до якого з грудня 2012 року до червня 2013 року відомості про кількість спожитої електричної енергії не передавались, платежі не здійснювались. Останні покази електролічильника становили 8243 кВт. Між тим у червні 2013 року - 01.06.02013 року позивачем перераховано за спожиту електроенергії 0,68 грн. та передані відомості про кількість спожитої електричної енергії (8246 кВт).У липні 2013 року позивачем знов перераховано за спожиту електроенергії 0,68 грн. та зазначені покази електролічильника (8249 кВт). У серпні 2013 року позивач вказує покази приладу обліку - 8252 кВт і сплачує 0,68 грн. 13 серпня 2013 року здійснено відключення. 16 серпня 2013 року у позивача здійснений огляд приладу обліку і зняти покази, які склали 8234 кВт.

Таким чином, у ПАТ «ДТЕК Крименерго» на час видачі наряду на відключення та здійснення відключення об'єкту споживача від електропостачання, не було правових підстав для припинення електричної енергії за вищезазначеною адресою і такі дії порушили права споживача електричної енергії - ОСОБА_6, оскільки протягом 30 днів з дня направлення повідомлення позивачка передала покази приладу обліку.

Твердження суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивачу залишалися у поштовій скриньці повідомлення про дату наступного відвідання, а повідомлення про можливе відключення від 08 травня 2013 року не містить відомостей про дату наступного відвідання чи прохання передати покази прилади обліку та відповідачем не підтверджено його отримання позивачем, не можна визнати обґрунтованими, виходячи зі змісту особового рахунку, який містить про це відомості та реєстром відправки поштової кореспонденції, який свідчить про направлення на адресу споживача повідомлення від 08 травня 2013 року (а.с.35).

Однак, вказані обставини не призвели до неправильного вирішення судом позовних вимог ОСОБА_6 в частині визнання незаконними дій відповідача щодо припинення постачання електричної енергії та не вплинули на правильність висновку суду першої інстанції про те, що припинення постачання електричної енергії до об'єкту споживача здійснено з порушення Правил.

Відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, а тому рішення суду першої інстанції в частині визнання незаконним припинення постачання електричної енергії підлягає залишенню без змін.

Посилання апелянта на повідомлення позивача 08 травня 2013 року про необхідність зняття контрольних показів приладу обліку і про можливе припинення електричної енергії, не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду оскільки, як встановлено вище -01 червня 2013 року споживач передав покази електролічильника та сплатив певну суму.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що договір про користування електричною енергією між позивачем та «ПАТ ДТЕК Крименерго» не укладався, що є підставою для припинення електричної енергії є неспроможними.

Дії відповідача, що стали предметом судового розгляду, стосуються відключення об'єкта споживача від електропостачання через відсутність доступу до приладу обліку, а не через відсутність договору (а.с. 30).

Крім того, поведінка сторін свідчить про фактичні договірні відносини, а саме: сплата позивачем певний період за користування електричною енергією, прийняття такої оплати енергопостачальником та надання послуги з електропостачання.

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом (ст. 218 ЦК України).

Отже підстави вважати, що позивач користується електричною енергією за відсутністю відповідних правових підстав відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги також не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду в цій частині.

Разом з тим, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6 про визнання незаконною вимогу ПАТ «ДТЕК Крименерго» про перенесення приладу обліку на фасад будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 серпня 2013 року позивачу виданий припис на винос приладу обліку на фасад будинку (а.с.16).

Згідно ч.3 п.11 Правил перенесення приладів обліку за бажанням споживча, якщо це не суперечить вимогам правил улаштування електроустановок, виконується енергопостачальником за рахунок споживача.

Задовольняючи вимоги позивача щодо визнання незаконною вимогу ПАТ «ДТЕК Крименерго» про перенесення приладу обліку на фасад будинку, суд першої інстанції виходив з того, що вимога відповідача щодо перенесення приладу обліку не може бути визнана законною, оскільки перенесення приладу обліку є правом, а не обов'язком споживача.

З таким висновком повністю не може погодитися колегія суддів, виходячи з такого.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

Відповідно до ст. 3 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведено в ст.16 ЦК України.

Статтею 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, суд може захистити право особи у спосіб, передбачений законом так і у спосіб, який законом не передбачений, але є ефективним, тобто таким, що є адекватним змісту порушеного права, характеру порушення та наслідкам, які це порушення потягло за собою.

Тобто в кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до змісту ст. ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Таким чином, оскарження дій відповідача лише щодо складення вимоги щодо перенесення приладу обліку на фасад будинку, як і самої вимоги, яка не є нормативним документом та не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, і є різновидом претензії, не може бути способом судового захисту прав позивача.

Зазначена вимога може бути визнана в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими до виконання.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України порушення норм матеріального та процесуального права є підставою для зміни або скасування оскаржуваного рішення суду та ухвалення нового.

З урахуванням наведеного, рішення суду в частині визнання незаконною вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» до ОСОБА_6 провести винос електролічильника з приміщення на фасад будинку підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 25 жовтня 2013 року - задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 25 жовтня 2013 року в частині визнання незаконною вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» до ОСОБА_6 провести винос електролічильника з приміщення на фасад будинку - скасувати.

Ухвалити у справі в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» про визнання незаконною вимоги провести винос електролічильника з приміщення на фасад будинку - відмовити.

В решті рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 25 жовтня 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді:

Т.С. Авраміді А.П. Приходченко О.В. Самойлова