Справа № 161/15431/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Пахолюк А.М.
Провадження № 22-ц/773/1992/13 Категорія: 37 Доповідач: Грушицький А. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 грудня 2013 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Грушицького А.І.,
суддів: Свистун О.В., Федонюк С.Ю.,
при секретарі Перебойчуку Р.В.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання спадкоємцем четвертої черги за законом та зміну черговості одержання права на спадкування за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2013 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що дане рішення є незаконним та необґрунтованим у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та неповним з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржуване рішення винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2, кожен окремо, апеляційну скаргу підтримали з підстав, у ній зазначених.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила апеляційну скаргу.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судовому засіданні просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням. Оскільки про причини своєї неявки суд не повідомив, про відкладення розгляду справи не клопотав, то у відповідності з вимогами ст. 305 ЦПК України колегією суддів було визнано за можливе апеляційний розгляд даної справи проводити за відсутності відповідача ОСОБА_4
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела факт її постійного проживання з ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу протягом останніх п'яти років до часу відкриття спадщини.
Висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи і нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що ОСОБА_6, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 128) на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, яку він придбав на підставі договору купівлі-продажу від 15 грудня 2006 року (а.с. 26).
Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцем першої черги, що прийняв спадщину, є його син ОСОБА_4 котрий 13 травня 2013 року подав відповідну заяву нотаріусу (а.с. 127).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як передбачено ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Згідно ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
У позовній заяві позивач зазначила, що з 1995 року постійно проживала із спадкодавцем однією сім'єю без реєстрації шлюбу в квартирі АДРЕСА_2 та до дня смерті доглядала за ОСОБА_6, який тяжко хворів, перебував у безпорадному стані, а відповідачі не допомагали утримувати спадкодавця.
Проте як вбачається з матеріалів справи з 1984 року по 2006 рік ОСОБА_6 був зареєстрований у АДРЕСА_4 (а.с. 29, 34), а з 2007 року по день смерті - в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 129-131).
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_6 не перебували в зареєстрованому шлюбі та не мали наміру зареєструвати його. Не знайшов в судовому засіданні підтвердження факт проживання позивача та спадкодавця однією сім'єю як чоловіка та жінки без шлюбу з 1995 року.
Судом не встановлено ведення спільного господарства, побуту, наявність спільного бюджету, взаємних прав та обов'язків ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_6 Позивачем не надано жодної фотографії, де б вони були зображені разом, не наведено фактів спільного відвідування чи прийому гостей, спільного відпочинку.
Що стосується посилань в апеляційної скарзі на ст. 1264 ЦК України, то сама по собі наявність спадкоємця четвертої черги, яким себе вважає ОСОБА_1, немає ніяких юридичних наслідків, при тому, що усе майно спадкує спадкоємець першої черги, відповідач у справі (рідний син померлого спадкодавця).
Також не знайшло свого підтвердження посилання позивача на те, що померлий знаходився у безпорадному стані, оскільки судом встановлено та підтверджується показами свідків, що ОСОБА_6, хоча і був інвалідом ІІІ групи загального захворювання, не перебував у безпорадному стані, а міг самостійно себе забезпечувати усім необхідним.
Всупереч вимогам ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України позивач не надала суду належних доказів того, що стосунки, які склалися з спадкодавцем можна охарактеризувати як сім'ю в розумінні ст. 3 СК України та не довела факт постійного проживання з ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу протягом останніх п'яти років до часу відкриття спадщини.
Крім того, одним із спадкоємців першої черги ОСОБА_6 є його дочка - ОСОБА_7, проте позивач позов до вказаної особи не пред'являла, а суд першої інстанції в силу положень ст. 33 ЦПК України не вправі з власної ініціативи залучити до участі у справі співвідповідача.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2013 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді