Справа №436/223/13ц
Провадження №2/436/431/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2013 року м. Луганськ
Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого – судді ТЕМНІКОВОЇ А.О.,
при секретарі – ГНІДІНІЙ М.Ю.,
за участю - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «БТА Банк» про розірвання кредитного договору та визнання дій відповідача неправомірними, -
ВСТАНОВИВ:
ПАТ «БТА Банк» звернувся до Кам’янобрідського районного суду м. Луганська з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №32/07-АЛ від 13.12.2007р. в обґрунтування якого зазначив, що на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27.05.2010р., яке набрало чинності та підлягає виконанню, з ОСОБА_3 на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором №32/07-АЛ від 13.12.2007р. що виникла станом на 01.12.2009р. у розмірі 188450,26 гривень. У зв’язку з подальшим невиконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору та рішення суду сума заборгованості позичальника по нарахованих процентах та штрафних санкціях за період з 01.12.2009р. по 27.06.2009р. складає 50030,52 гривень, з яких: заборгованість по процентам 2707,99 доларів США (21643,61 гривень); пеня 21390,64 гривень, 3% річних 5495,75 гривень, заборгованість за сплати страхових платежів 1500,52 гривень. Вказану суму ПАТ «БТА Банк» просив стягнути з ОСОБА_3 разом із судовими витратами по справі.
Ухвалою від 01.03.2013р. до провадження Кам’янобрідського районного суду м. Луганська було прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ПАТ «БТА Банк» про розірвання кредитного договору та визнання дій відповідача неправомірними і об’єднано її в одне провадження з первісним позовом.
Ухвалою Кам’янобрідського районного суду м. Луганська від 02.09.2013р. позовну заяву ПАТ «БТА Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було залишено без розгляду на підставі ст. 207 ЦПК України.
В обґрунтування заявлених вимог за зустрічним позовом (а.с.37-40) ОСОБА_3 зазначено, що 13.12.2007р. між ним та ПАТ «БТА Банк» було укладено кредитний договір №32/07-АЛ, за умовами якого ПАТ «БТА Банк» надав позичальнику у строкове платне користування грошові кошти в розмірі 29078,02 доларів США строком кредитування з 13.12.2007 року по 13.12.2013 року включно для купівлі автомобіля, а позичальник зобов’язався своєчасно повернути кредит та сплачувати ПАТ «БТА Банк» проценти за користування кредитом у розмірі 12,5% річних, а також виконувати інші умови договору. Крім того, 13.12.2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ «БТА Банк» укладено також договір застави, за яким заставодавець передає у забезпечення власних зобов’язань за кредитним договором, а заставодержатель приймає у заставу майно - автомобіль марки Skoda, модель Octavia Tour, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії ВВС062945, виданого 07.12.2007 року ВРЕВ м. Луганська. З моменту підписання зазначеного кредитного договору до березня 2008 року позичальник ОСОБА_3 здійснював планові погашення боргу без порушень умов кредитного договору. В 2008 році відбулася істотна зміна обставин якими ОСОБА_3 керувався укладаючи кредитний договір, а саме: значне зростання курсу долару США по відношенню до гривні України, що спричинило значне збільшення боргових зобов’язань позивача перед відповідачем. Усі звернення ОСОБА_3 до керівництва ПАТ «БТА Банк» про приведення умов кредитного договору №32/07-AЛ від 13.12.2007 року у відповідність з існуючими обставинами залишались без відповіді. Разом із тим, відповідач запропонував ОСОБА_3, єдиний на думку відповідача, варіант мирного врегулювання даної ситуації, сутність якого полягала в тому, що ОСОБА_3 передає Банку заставлене майно - автомобіль Skoda Octavia Tour, 2007 року випуску, а Банк, в свою чергу, знімає з позичальника всі зобов’язання за кредитним договором №32/07-AЛ від 13.12.2007 року. У зв’язку із неможливістю позичальника сплачувати величезні суми за кредитним договором, ОСОБА_3 погодився із пропозицією Банку, передавши останньому заставлене майно, про що складено відповідний акт приймання-передачі майна від 02.04.2009 року, а також позичальником підписані інші документи на вимогу банка, копії яких йому надано не було. Через деякий час ОСОБА_3 стало відомо про те, що відповідачем здійснюються заходи з продажу заставленого майна автомобіля Skoda Octavia Tour без згоди самого ОСОБА_3, який передав майно на зберігання, а не для відчуження. У зв’язку із цим позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням надати роз’яснення з цього приводу і інформацію про підстави таких дій, на що отримував відповіді із твердженнями про зберігання автомобіля відповідачем без здійснення заходів з його реалізації. У зв’язку з частковим виконанням позивачем зобов’язань за кредитним договором згідно ст. 20 Закону України «Про заставу» застава мала бути збережена у початковому обсязі. Однак, в порушення норм чинного законодавства та прав позивача, відповідачем здійснено стягнення на заставлене майно - автомобіль Skoda Octavia Tour, тобто позбавлено позивача майна, у зв’язку з придбання якого і було укладено кредитний договір № 32/07-AЛ від 13.12.2007 року. Зазначене свідчить про те, що відповідачем були грубо порушені умови кредитного договору та допущено його неналежне виконання. Своїми неправомірними діями відповідач в повному обсязі позбавив позивача того, на що він розраховував при укладенні кредитного договору №32/07-AЛ від 13.12.2007 року, а саме - автомобіля Skoda Octavia Tour, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого 07.12.2007 року ВРЕВ м. Луганська. Таким чином, дії відповідача ПАТ «БТА Банк», які полягають в зверненні стягнення на майно ОСОБА_3 автомобіль Skoda Octavia Tour, є неправомірними, бо вчинені з порушенням встановленого ст.20 Закону України «Про заставу» і ст.8 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» порядку, а також такими, що порушують умови п.1.7 кредитного договору № 32/07-АЛ від 13.12.2007 року і п.1.2 Договору стави № 32/07-Л від 13.12.2007 року. З огляду на викладене, позивач просить визнати неправомірними дії відповідача, які полягають в зверненні стягнення на автомобіль Skoda Octavia Tour, та розірвати кредитний договір № 32/07-АЛ від 13.12.2007р., укладений між сторонами.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на його задоволенні, надавши суду пояснення, аналогічні змісту позовної заяви, та зазначивши, що автомобіль Skoda Octavia Tour був переданий банку саме на зберігання, у зв’язку з чим ПАТ «БТА Банк» не мав права звертатися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису з метою реалізації автомобіля та продавати після цього належний ОСОБА_3 транспортний засіб. Вказані дії банку призвели до того, що ОСОБА_3 залишився без транспортного засобу, на придбання якого він і отримував кредит. При цьому заборгованість по кредитним зобов’язанням після реалізації автомобіля списана або погашена за рахунок отриманих коштів також не була, що свідчить про грубе порушення досягнутих між ОСОБА_3 та банком домовленостей.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, вважаючи його необґрунтованим, та зазначив, що всі дії з боку ПАТ «БТА Банк» були виконані з чітким дотриманням вимог чинного законодавства України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали страви, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а за правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що підтверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 10561 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
В судовому засіданні встановлено, що 13.12.2007р. між сторонами був укладений договір №32/07-АЛ відповідно до якого банк надав ОСОБА_3 у строкове платне користування грошові кошти у сумі 29078,02 доларів США зі строком кредитування з 13.12.2007р. по 13.12.2013р. та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5% на рік. Відповідно до п. 5.2 даного договору, у разі невиконання або неналежного його умов, банк має право звернути стягнення на предмет застави (а.с.5-8).
Одночасно з укладанням кредитного договору, між ОСОБА_3 та ПАТ «БТА Банк» було укладено нотаріально посвідчений договір застави від 13.12.2007р., за яким заставодавець передає у забезпечення власних зобов’язань за кредитним договором, а заставодержатель приймає у заставу майно - автомобіль марки Skoda, модель Octavia Tour, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії ВВС062945, виданого 07.12.2007 року ВРЕВ м. Луганська. Відповідно до п.4.1 та п.4.2. договору застави, заставодержатель набуває права звернення стягнення на майно у випадку порушення заставодевцем кредитного або заставного договорів. Крім того, згідно п.4.3. договору застави, у разі порушення заставодавцем будь-якого із зобов’язань за кредитним або заставним договорами, ОСОБА_3 зобов’язався в семиденний термін з моменту пред’явлення вимоги передати автомобіль банку по акту прийому-передачі. (а.с.41-42).
02.04.2009р. згідно з актом приймання-передачі майна до договору зберігання ОСОБА_3 передав «БТА Банк» належний йому автомобіль на відповідальне зберігання (а.с.43).
У зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 умов кредитного договору, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27.05.2010р. з нього на користь банку було стягнуто заборгованість у сумі 188450,26 гривень. З тексту вказаного рішення вбачається, що ОСОБА_3 перестав виконувати свої обов’язки за кредитним договором з 14.03.2008р.(а.с.147-149).
Факт неналежного виконання умов кредитного договору був також визнаний у судовому засіданні позивачем та його представником, які пояснили, що у зв’язку із значним зростанням в 2008 році курсу гривні до долару США, ОСОБА_3 був позбавлений можливості з незалежних від нього обставин своєчасно та в повному обсязі сплачувати кредитні платежі. Аналогічна позиція зазначена ОСОБА_3 і в тексту самого зустрічного позову
Також, у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язань за кредитним договором, 30.03.2010р. приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_4 було вчинено виконавчий напис (а.с. 166), на підставі якого в подальшому 05.10.2010р. ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» згідно протоколу аукціону №23/093/10/А було реалізовано автомобіль Skoda, модель Octavia Tour, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Даним обставинам було надано оцінку апеляційним судом м. Києва в ухвалі від 28.11.2013р., прийнятій за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27.05.2010р.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що звернення стягнення на автомобіль відбулося згідно з нормами ст. 20 Закону України «Про заставу» на підставі відповідного виконавчого напису від 30.03.2010р. в рамках процедури, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» шляхом продажу з аукціону.
Позивач та його представник, яким у судовому засіданні належним чином неодноразово було роз’яснено як положення ст. 60 ЦПК України щодо необхідності доведення обставин, на які кожна із сторін посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, так і норми ст. 137 ЦПК України щодо можливості витребування судом доказів, отримання яких викликає у сторін обґрунтовані складнощі, вважали можливим розглянути справу саме на підставі наявних у ній даних та доказів. Будь-яких клопотань щодо витребування документів з приводу проведеної процедури реалізації автомобіля, витребування договору відповідального зберігання майна, у зв’язку з порушенням умов якого дії ПАТ «БТА Банк», на думку ОСОБА_3, підлягають визнанню неправомірними, від учасників процесу не надійшло.
Враховуючи вищенаведене, у зв’язку з тим, що подання доказів згідно з нормами ч. 2 ст. 60 ЦПК України віднесено виключно до компетенції сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд, виконавши вимоги ч. 3 ст. 10 ЦПК України, з урахуванням позиції як позивача та його представника, так і представника відповідача, додержуючись принципу змагальності сторін, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів, які є у справі.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_3 було порушено умови укладеного між сторонами договору №32/07-АЛ 13.12.2007р. що призвело до виникнення заборгованості, частина з якої стягнута на користь ПАТ «БТА Банк» за рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27.05.2010р. У зв’язку з тим, що в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не було виконано, ПАТ«БТА Банк», як заставодержатель, набув права звернення стягнення на предмет застави автомобіль Skoda Octavia Tour, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, у зв’язку з чим і звернувся з відповідною вимогою до нотаріуса, яким 30.03.2010р. було здійснено виконавчий напис. Будь-яких доказів того, що процедура звернення стягнення на заставлене майно та його подальшої реалізації на аукціоні була проведена з порушенням вимог чинного законодавства з боку ПАТ «БТА Банк» - позивачем у судовому засідання надано не було, у зв’язку з чим підстави для визнання дій банку неправомірними відсутні.
Також позивачем та його представником не було надано доказів того, що ПАТ «БТА Банк» було істотно порушено умови кредитного договору №32/07-АЛ 13.12.2007р., внаслідок чого ОСОБА_3 значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору. Зокрема, як вбачається із тексту кредитного та заставного договорів, право банку звернути стягнення за заставлене майно у разі порушення позичальником своїх зобов’язань та обов’язок ОСОБА_3 передати в такому разі автомобіль банку за актом прийому-передачі, було передбачено самими договорами, на момент підписання яких волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, позивач ОСОБА_3 погоджувалася із всіма умовами договору, про що свідчить його підпис в договорі і часткове погашення кредиту. Зазначені умови договорів є суттєвими і оговорені в самими договорами, їх форма і зміст відповідають ст. 203 ЦК України. Після укладення договорів кредиту та застави ОСОБА_3 їх не оспорював, приступив до їх виконання, тобто погодився з умовами договорів. Отже, пояснення позивача та його представника вказують лише на те, що фактично ОСОБА_3 виявив свою незгоду з наслідками виконання вже укладених договорів істотні умови яких в частині можливості звернення стягнення на майно існували на момент їх підписання.
Факт підвищення курсу гривні до долару США, на який посилається ОСОБА_3, також не є підставою для задоволення позову, у зв’язку з тим, що саме по собі зростання або коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання кредитного договору на згідно статті 652 ЦК, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті. Та обставина, що грошей, отриманих після реалізації автомобіля, на придбання якого ОСОБА_3 було отримано кредит, не вистачило для повного погашення заборгованості за кредитним договором, не може бути розцінена як істотна обставина порушення ПАТ «БТА Банк» умов кредитного договору яка є беззаперечною і достатньою для його розірвання, оскільки виникненню у банка відповідного права сприяло саме неналежне виконання зобов’язання позивачем.
З огляду на викладене, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заявлених вимог за необґрунтованістю.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 79, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 3, 15, 16, 526, 610, 625-627, 651, 652, 1054, 1056-1 ЦК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Відмовити за необґрунтованістю у задоволені позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» про розірвання кредитного договору та визнання дій відповідача неправомірними.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ: А.О. ТЕМНІКОВА