Справа № 764/9439/13-ц

Провадження № 2/764/4249/2013

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2013 р. Ленінський районний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді – Рубан М.В.

за участю секретарів - Бурчуладзе С.І., Нікітченко Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Севастопольської міської ради «Севелектроавтотранс», треті особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПАТ «Кримська страхова компанія», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся 12 вересня 2013 року до суду з позовом, в якому з врахуванням уточнень просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 11072,07 грн., що складається з витрат на відновлювальний ремонт в сумі 4892,07 грн., витрат з послуг евакуатора в сумі 4000,00 грн., витрат за проведення експертизи в сумі 80,00 грн., витрат, пов'язаних з орендою житла в м. Севастополі в сумі 2100,00 грн., витрат, пов'язаних з наданням адвокатських послуг в сумі 500,00 грн., судових витрат в сумі 344,10 грн., а також моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн. Вимоги позову мотивовані тим, що в результаті ДТП, винуватцем якого є працівник відповідача, позивачу спричинена матеріальна шкода у вигляді вказаних витрат. Моральна шкода полягає у моральних стражданнях, які позивач зазнав у зв'язку із зміненням його звичного укладу життя, необхідністю звернення до владних органів держави та інших осіб у зв'язку із скоєнням ДТП.

Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, не заперечував проти витрат на відновлювальний ремонт в сумі 4892,07 грн. та витрат за проведення експертизи в сумі 80,00 грн., заперечував проти задоволення позову в частині стягнення витрат з послуг евакуатора в сумі 4000,00 грн., оскільки згідно висновку експерта транспортний засіб позивача після ДТП був на ходу; витрат, пов'язаних з орендою житла в м. Севастополі в сумі 2100,00 грн., оскільки позивачем недоведена необхідність перебування в м. Севастополі після ДТП; витрат, пов'язаних з наданням адвокатських послуг в сумі 500,00 грн., оскільки позивачем не доведено, що таки послуги йому надавалися фахівцем в галузі права, також заперечував проти стягнення моральної шкоди, оскільки позивачем не доведено зазнання ним моральних страждань у зв'язку із зміненням його звичного укладу життя.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надіслала до суду заяву в якій просить розглянути справу у її відсутність не заперечує проти задоволення позову.

Представник третьої особи ПАТ «Кримська страхова компанія» в судове засідання не з'явилася, надала письмові пояснення.

На підставі ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність третіх осіб ОСОБА_3 та ПАТ «Кримська страхова компанія», оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів, що свідчать про права, обов'язки та відносини сторін.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що власником автомобіля марки «Nissan X Trail», державний номер НОМЕР_1, є ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серія САА № 879901).

28.05.2013 року ОСОБА_2 уповноважела ОСОБА_1 представляти її інтереси, як власника вказаного транспортного засобу перед третіми особами, що підтверджується копією довіреності від 28.05.2013 року.

11 травня 2013 року в 15-48 годин в місті Севастополі на вул. Новоросійська водій ОСОБА_3, керуючи тролейбусом "ЗІУ-9", номер 1227, рухаючись за встановленим маршрутом № 6 з пасажирами, неправильно вибрав безпечний лівий боковий інтервал, в результаті чого здійснив наїзд на припаркований ліворуч по ходу руху автомобіль марки «Nissan X Trail», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів і ДТП.

Вина ОСОБА_3 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Севастополя від 24.05.2013 року у справі № 764/5045/13-п, відповідно до якої, ОСОБА_3 визнано винним у порушенні вимог ПДР України, та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

ОСОБА_3 в момент скоєння ДТП знаходився у трудових відносинах із КП «Севелектроавтотранс», що визнав представник відповідача та що вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 11.05.2013 року.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК Україна шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Отже, КП «Севелектроавтотранс» є належним відповідачем у справі.

Також судом встановлено, що відповідач 05.09.2012 року уклав із ПАТ «Кримська страхова компанія» договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності перед третіми особами (а.с.62-68), згідно з умовами якого ліміт відповідальності за заподіяння відповідачем шкоду третьої особі складає 10000,00 грн. , сума франшизи складає 500,00 грн.

Розмір вартості відновлювального ремонту складає 14680,78 грн., що підтверджується висновком експертної компанії «Укравтоекспертиза» серія SL № 20064 від 16.05.2013 року.

Згідно з п.12.1 ст. 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже сума франшизи складає частину суми вартості відновлювального ремонту, яку не сплатила страхова компанія позивачу.

Відповідно до платіжного доручення № 1034 від 18 липня 2013 року ПАТ «Кримська страхова компанія» сплатила позивачу страхове відшкодування в розмірі 9500,00 грн. (10000,00 – 500,00).

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою становить 5180,78 грн. (14680,78 – 9500,00).

Однак, позивач просить стягнути з відповідача витрати на відновлювальний ремонт в сумі 4892,07 грн., оскільки ним здійснено відновлювальний ремонт саме на вказану суму, що підтверджується квитанціями (а.с. 33-36).

Відповідно до квитанції № 455 від 18.05.2013 року (а.с. 23) позивач здійснив сплату коштів за проведення експертного дослідження серія SL № 20064 в сумі 80,00 грн., що є його витратами, які позивач зазнав у наслідок пошкодження транспортного засобу у ДТП.

Згідно з ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Виходячи з приписів ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову

На підставі наведеного, враховуючи визнання представником відповідача позову в частині стягнення витрат на відновлювальний ремонт в сумі 4892,07 грн. та витрат за проведення експертизи в сумі 80,00 грн., суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення вказаних сум таких витрат є обґрунтованою та доведеною, тому підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат з послуг евакуатора в сумі 4000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, підлягають відшкодуванню витрати, пов'язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта позивача (а.с. 10, зворотній бік).

Позивачем сплачені витрати з послуг евакуатора в сумі 4000,00 грн., що підтверджується квитанцією № 083335 від 18.05.2013 року, сплачених ПП «ОСОБА_4Д.», актом прийому - передачі від 18.05.2013 року про автотранспортування автомобіля марки «Nissan X Trail», державний номер НОМЕР_1, з м. Севастополь в м. Маріуполь , укладеного між позивачем та ПП «ОСОБА_4Д.», свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП (серія В00 № 014290), свідоцтвом платника єдиного податку (серія Б № 630315) з якого вбачається, що ПП «ОСОБА_4Д.» здійснює такий від господарської діяльності, як технічне обслуговування та ремонт автотранспорту.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача, що відповідно до висновку експерта транспортний засіб позивача після ДТП був на ходу, тому відсутні підстави для здійснення евакуації такого транспортного засобу, з огляду на наступне.

Так, з висновку експертної компанії «Укравтоекспертиза» серія SL № 20064 від 16.05.2013 року (а.с. 13) вбачається, що при огляді автомобіля марки «Nissan X Trail», державний номер НОМЕР_1, після ДТП останній був на ходу за технічним станом, однак за кінцевим висновком експерту (а.с. 21, зворотній бік) переміщатися своїм ходом автомобіль не може, тому що права двір автомобіля не закривається і чіпляє крило.

Враховуючи наведене суд доходить висновку, що позивач зазнав додаткових витрат, пов'язаних з евакуацією пошкодженого у ДТП транспортного засобу до місця проживання, отже, вимога про стягнення таких витрат є обґрунтованою, доведеною належними доказами, тому підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат, пов'язаних з орендою житла в м. Севастополі в сумі 2100,00 грн., суд зазначає наступне.

В обґрунтування своєї вимоги позивач посилається на квитанцію ПП «ОСОБА_5П.» б/н від 11.05.2013 року на суму 2100,00 грн. та вказує, що після ДТП позивачу необхідно було залишитися у м. Севастополі для оформлення необхідних документів, пов'язаних з ДТП (щодо страхової виплати, експертного дослідження тощо), тому він орендував житло в м. Севастополі з 11.05.2013 року по 18.05.2013 року.

Однак, позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні відомості, що ПП «ОСОБА_5П.» зареєстровано як юридичну особу, що видом господарської діяльності ПП «ОСОБА_5П.» є надання житла в оренду, що між позивачем та ПП «ОСОБА_5П.» було укладено договір найму житла. Отже, наявність лише тільки вказаної квитанції викликає сумнівів у суду, що позивачем сплачувалися кошти за житло, при цьому, така квитанція була видана позивачу у день ДТП - 11.05.2013 року заздалегідь на перед за 7 днів. Також позивачем не доведена необхідність його особистого знаходження в м. Севастополі протягом вказаного періоду, враховуючи, що ДТП сталося 11.05.2013 року, а позивач знаходився у м. Севастополі аж до 18.05.2013 року. Проте сам позивач пояснив, що вже 14.05.2013 року було експертом досліджено транспортний засіб, а він за власною ініціативою залишився в м. Севастополі, щоб особисто отримати висновок експерта, проте який може бути надіслано поштою, як то було зроблено при надісланні позивачу експертного дослідження зі змінами (а.с. 22), та особисто подати документи до страхової компанії, які також можуть бути надіслані, зокрема, поштою чи кур'єром.

На підставі наведеного, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення витрат, пов'язаних з орендою житла в м. Севастополі є такою, що не підлягає задоволенню.

Отже, загальний розмір матеріальної шкоди, якій підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 8972,07 грн. (4892,07 + 4000,00 + 80,00).

Щодо вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже моральна шкода пов'язана зі стражданнями, яких зазнала особа. Позивач зазначив, що йому необхідно було звертатися до владних органів держави та інших осіб у зв'язку із скоєнням ДТП. Однак суд вважає, що звернення до судових чи інших владних органів держави не може бути підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки вчинення таких дій є правом особи, а не обов'язком.

Проте, враховуючи, що у зв'язку із скоєнням ДТП автомобіль марки «Nissan X Trail», державний номер НОМЕР_1, не міг рухатися своїм ходом, позивач проживає в іншому місті (м. Маріуполь), вимушений був займатися оформленням ДТП, а не особистими справами у м. Севастополі, отже, у позивача змінився його звичний уклад життя, що призвело до моральних страждань останнього, тому, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд доходить висновку, що підлягає відшкодуванню моральна шкода в розмірі 1200,00 грн., що суд вважає достатнім для компенсації моральних страждань позивача.

На підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до положень ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовій збір за вимогу майнового характеру (стягнення матеріальної шкоди) в сумі 229,40,85 грн., а також судовий збір за вимогу немайнового характеру (стягнення моральної шкоди) в розмірі 114,70 грн., а всього – 344,10 грн.

При цьому, суд вважає, що судові витрати, пов'язані з наданням правової допомоги ПП «Васильєвою», не підлягають стягненню з відповідача з огляду на наступне.

Позивачем в підтвердження надання йому правової допомоги надана лише квитанція (а.с. 37) на суму 500,00 грн., яка сплачена ПП «Васильєва». Проте вказана квитанція не є беззаперечним доказом надання позивачу правової допомоги, оскільки з неї не вбачається отримання позивачем правової допомоги саме у цій справі. Крім того, позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні відомості, що видом господарської діяльності ПП «Васильєва» є діяльність в галузі надання правової допомоги та така допомога надана фахівцем у галузі права (зокрема, не надана засвідчена копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю тощо). Разом з тим, суду не надано угоди (договору), укладеної між позивачем та ПП «Васильєва» чи адвокатом ОСОБА_6, на надання правової допомоги та акту прийому-передачі виконаних робіт.

Отже, судові витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, не підтверджені належними доказами, тому не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 6, 10, 11, 57-61, 88, 179, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Севастопольської міської ради «Севелектроавтотранс» (код ЄДРПОУ 03328099) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) матеріальну шкоду, спричинену дорожньо-транспортною пригодою 11.05.2013 року, в розмірі 8972,07 грн., моральну шкоду в розмірі 1200,00 грн., судовий збір в розмірі 344,10 грн., а всього 10516,17 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги до Ленінського районного суду м.Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно

Суддя Ленінського районного суду

м.Севастополя М.В. Рубан