Справа № 0917/2-314/2011
Провадження по справі № 2/354/115/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2013 року м.Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Гребик Л.В.
секретаря Мельник Н.М.
з участю : представників позивачки ОСОБА_1Я, ОСОБА_2
відповідачів ОСОБА_3І, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яремче справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна,-
в с т а н о в и в :
Позивачка ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по вул.Курортна,9 в м.Яремче шляхом знесення самочинно збудованого нового будинку за їх рахунок.
Позовні вимоги позивачка обгрунотовує тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка по вул.Куротна,9 в м. Яремче вул. На даній земельній ділянці проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в самочинно добудованому будинку. Вона , як власник земельної ділянки, дозволу на добудову житлового будинку відповідачам не надавала. Відповідні державні органи та органи місцевого самоврядування згоди на будівництво чи реконструкцію будинку відповідачам також не надавали. Вважає, що відповідачами порушено її право власності.Земельна ділянка по вулиці Курортна, 9 , в м. Яремче належить їй на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 17 липня 1995 року ІІІ-ІФ № 046666, та призначена для обслуговування будівель та особистого підсобного господарства.На цій земельній ділянці розташований її житловий будинок з господарськими спорудами, який належить їй згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07 жовтня 2004 року серія САА № 617297. Її житловий будинок збудований в результаті реконструкції належної їй частки старого будинку по вул. Курортна, 9, який був розміщений на вищевказаній ділянці. Інша частка старого будинку належала відповідачам. Відповідачі без її згоди самочинно добудували новий житловий будинок. Вона , як власник земельної ділянки, не надавала дозволу відповідачам на реконструкцію чи будівництво нового житлового будинку. Відповідачі не мають дозволу на реконструкцію чи належно затвердженого будівельного паспорта від органів місцевого самоврядування та відповідного органу державної влади. Крім цього, відповідачка ОСОБА_3 притягалась до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво.
Вважає, що відповідачі порушили її право власності на землю, побудувавши новий житловий будинок. Частиною 4 статті 376 ЦК України передбачено, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво за її рахунок. Згідно цієї ж статті ЦК України позов про знесення самочинного будівництва може бути пред'явлений особою, якій належить право власності на земельну ділянку. Це також випливає із статті 391 ЦК України, де закріплено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні права власності.
Тому просить зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою м. Яремче, вул. Курортна, 9, шляхом знесення самочинно збудованого нового будинку за їх рахунок.
В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_1Я, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник позивачки ОСОБА_1, уточнюючи позовні вимоги пояснила, що відповідачі здійснючи реконструкцію (перебудову) веранди свого будинку, збудували фундамент , звели цегляні стовби та перестінки, дах, в результаті чого змінили площу та зайняли її земельну ділянку. Оскільки позивачка не давала згоди на здійснення відповідачами будівництва, просить зобов»язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні позивачкою земельною ділянкою шляхом знесення вказаного об»єкту нерухомості за їх рахунок.
Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3, заперечуючи проти позовних вимог пояснили суду, що є власниками житлового будинку №9 а по вул.Курортна в м.Яремче, 1946 року забудови. Будинок потребує ремонту, в зв»язку з чим вони розпочали перебудову стін та реконструкцію веранди, жодного нового об»єкту нерухомості, як це зазначає позивачка , вони не будували. Як власники будинку вони мають право на земельну ділянку для обслуговування цього будинку. Тому позовні вимоги вважають безпідставними і просять відмовити в позові.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду , вивчивши письмові докази та оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.
Як встановлено судом, позивачці ОСОБА_5 ( дошлюбне прізвище ОСОБА_1) згідно Державного акту на праві приватної власності на землю від 17.07.1995 року, виданого на підставі рішення Яремчанської міської ради від 20.12.1994 року, на праві власності належить земельна ділянка площею 0, 16 га для обслуговування будівель та особистого підсобного господарства по вул.Курортна,9 в м.Яремче.
На даній земельній ділянці розташований будинок №9 а , який згідно Свідоцтва про право власності від 07.10.2004 року та ОСОБА_2 про реєстрацію права власності на нерухоме майно Коломийського МБТІ від 07.10.2004 року, на праві власності належить позивачці ОСОБА_5
На цій земельній ділянці також розташований житловий будинок №9 , який згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.05.2010 року на праві власності належить відповідачам ОСОБА_4С та ОСОБА_3 Право власності на житловий будинок відповідачі набули на підставі договору міни квартири від 05.11.1999 року , посвідченого Яремчанською державною нотаріальною конторою та Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Яремчанською державною нотаріальною конторою 15.03.2010 року за № 239.
Як вбачається з наданої копії плану (схеми) земельної ділянки по вул.Курортна,9 в м.Яремче, виготовленої Коломийським МБТІ 04.01.1962 року, для обслуговування цього будинку була відведена земельна ділянка.
Відповідно до положень ст.30 ЗК України ( в редакції 1991 року , яка була чинною на час виникнення у відповідачів права власності на будинок), при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об»єктами переходить у розмірах , передбачених статтею 67 цього Кодексу і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення.
Згідно ч.1 ст.120 чинного ЗК України, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи , переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Тому відповідачі мають право на земельну ділянку для обслуговування свого житлового будинку.
Як встановлено поясненнями відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 і не заперечується представником позивачки ОСОБА_5 – ОСОБА_1, в 2009 році відповідачі розпочали перебудову (реконструкцію) веранди свого житлового будинку та заміну стін будинку.
Відповідно до вимог ст.376 ЦК України та роз»яснень Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, даних у постанові № 6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» , право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об»єкта нерухомості мають як органи державної влади , так і органи місцевого самоврядування . У випадку порушення прав інших осіб, право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права ( стаття 391 ЦК України), а також власнику ( користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила будівництво, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
Звертаючись до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та знесення самочинно збудованого об»єкту нерухомості, позивачка посилається на те, що відповідачі самочинно здійснили перебудову (реконструкцію) свого житлового будинку зі зміною площі та зайняттям її земельної ділянки, чим порушили її право як власника земельної ділянки. Порушення свого права власності на земельну ділянку позивачка обгрунтовує наявністю в неї правовстановлюючого документу на земельну ділянку, на якій розташований будинок відповідачів , які здійснюють його реконструкцію самочинно без відповідного дозволу та її згоди на це.
Однак з доводами позивачки не можна погодитися, оскільки в зв»язку з переходом права власності на будинок відповідачі набули право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений.
Із наданого суду листа начальника відділу Держкомзему в м.Яремче №04-10-12/820 від 13.09.2010 року вбачається, що в результаті проведення фактичних геодезичних обмірів земельної ділянки ОСОБА_5 приватним підприємством «Геопростір» було встановлено, що площа земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні позивачки ОСОБА_5 становить 0,1974 га , хоча згідно Державного акту від 17.07.2005 року їй передано у власність земельну ділянку площею 0,1600 га. Про факт самовільного зайняття позивачкою земельної ділянки площею 0,0374 га складено відповідний акт.
В процесі передачі позивачці земельної ділянки у приватну власність та виготовлення Державного акту на право приватної власності на землю було виготовлено план зовнішніх меж земельної ділянки без прив”язки на місцевості та зазначення місця розташування будинку, право власності на який в подальшому набули відповідачі.
Згідно п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна , затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127 ( з наступними змінами і доповненнями ) зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд (незалежності від наявності фундаменту), навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям полегшеної конструкції, погребів, входів в погреби, підпірних стін, воріт, хвірток, приямків, веранд, тамбурів, нежитлових прибудов, терас, ганків, бань, саун, хлівів, гаражів, літніх кухонь тощо, у будинках садибного типу , дачних і садових будинках не належать до самочинного будівництва.
В процесі розгляду справи позивачкою не надано належних доказів на ствердження того факту , що реконструкція ( переобладнання) частини будинку відповідачами проведена зі зміною площі будинку та зайняттям її земельної ділянки.
Надані позивачкою судом на ствердження цього факту листи міського голови м.Яремче не можуть бути прийняті судом до уваги як належні докази, оскільки вони не грунтуються на відповідних дослідженнях та проведених у встановленому порядку відповідних геодезичних обмірах.
За змістом ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На думку суду, позивачка не довела, що відповідачами порушено її право, що дає підстави для його захисту в порядку, передбаченому ст.ст. 376, 391 ЦК України, у зв»язку з чим в позові про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та знесення самочинно збудованого об»єкта нерухомості слід відмовити.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.376, 391 ЦК України, ст.30 ЗК України
( в редакції 1991 року ) , керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд, –
в и р і ш и в:
В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою по вул.Курортна, 9 в м.Яремче шляхом знесення самочинно збудованого нерухомого майна, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Яремчанський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення .
Рішення в повному обсязі складене 27.12.2013 року.
Суддя:
ОСОБА_6