Справа № 149/2168/13-ц

Провадження №2/149/700/13

Номер рядка звіту 4

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.2013 року м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І.В.

за участі секретаря Янюк А.Й.

позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представник на підставі договору

відповідача 1 - ОСОБА_3

відповідача 2 - ОСОБА_4, ОСОБА_5, представник на підставі договору

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (відповідач 1), ОСОБА_4 (відповідач 2) про встановлення факту поживання однією сім'єю, визнання права спільної сумісної власності, визнання власності та зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину за законом, визнання за спадкоємцями майнових прав забудовника, визнання права власності на спадщину за законом на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з цивільним позовом до ОСОБА_3 (відповідач 1), ОСОБА_4 (відповідач 2) про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності.

Позов мотивовано наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6. Позивач стверджує, що з травня 1995 року по день смерті ОСОБА_6 вони проживали спільно однією сім'єю без реєстрації шлюбу. При поділі майна з дружиною від попереднього шлюбу за ОСОБА_6, на підставі рішення суду, було визнано право індивідуальної власності на 48/100 частини будинку по АДРЕСА_1. Вказана частина будинку була не газифікована, водопровід та каналізація не були проведені. Тому позивач та ОСОБА_6 вирішили здійснити добудову та облаштувати приміщення необхідними зручностями. Рішенням виконавчого комітету Хмільницької міської ради № 291 від 30.12.1997 року ОСОБА_6 було дозволено до його частини будинку провести, згідно плану, житлову добудову розміром 7,5х5,0 м. під хлів. Планом добудови, додатком до вказаного рішення було передбачено переобладнання існуючої частини будинку та добудови приміщень розміром 50 кв.м. Позивач стверджує, що за спільні кошти було здійснено будівництво. Так в 2004 році зведено коробку добудови, і протягом семи років до 2011 року здійснили будівельно-оздоблювальні роботи, газифікували, провели водопровід та каналізацію. Таким чином було створено комфортне житло житловою площею - 44,4 кв.м., допоміжною площею - 49,2 кв.м., а всього - 93,6 кв. м. Окрім цього, було облаштовано присадибну земельну ділянку, двір, зведено господарські споруди, огорожу. Свої доводи позивач підтверджує з посиланням на відповідні докази, зокрема, рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 25.11.1996 року, довідки голови вуличного комітету, технічний паспорт на будинок, рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради № 291 від 30.12.1997 року, акти виконаних робіт, проект по газифікації будинку, накладні та інші доказами. Враховуючи викладене, позивач, з посиланням на ст. 74 СК України, главу 8 СК України, ч. 1 ст. 62 СК України просить встановити факт, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати, що 48/100 частини житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_1. Визнати за ОСОБА_1 право власності на 24/100 частини житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1.

10.10.2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно, визнання за спадкоємцями майнових прав забудовника.

Позов мотивовано наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько відповідачів - ОСОБА_6. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме 48/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1, вартістю 62177 грн. Вказана частина житлового будинку належала ОСОБА_6 на підставі рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 25.11.1996 року, це право підтверджується також довідкою - характеристикою КП «ВООБТІ» від 13.06.2013 року. Після смерті батька, відповідачі, у визначений законом шестимісячний строк, звернулись до Хмільницької міської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. В період з 2001 року по 2004 року ОСОБА_6 добудував до будинку прибудову «А1» площею 49,2 кв.м. - акт прийняття в експлуатацію відсутній, а також сарай «К» є самочинно зведеним. Вказане підтверджується технічним паспортом. Таким чином, забудова вищевказаних об'єктів здійснювалась ОСОБА_6 згідно із законом, однак ці об'єкти не були прийняті в експлуатацію і забудовник помер, а тому до спадкоємців переходять права забудовника.

Враховуючи викладене, відповідачі просять визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частках за кожним, право власності на спадщину по закону 48/100 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами , що знаходяться по АДРЕСА_1 та належали померлому ОСОБА_6 Визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних частках за кожним права забудовника прибудови «А1» площею 49,2 кв. м. до житлового будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10.10.2013 року вказаний зустрічний позов прийнято до свого провадження та об'єднано в одне провадження з первісним позовом.

04.12.2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали заяву про доповнення позовних вимог, в якій також просили суд визнати за ними в рівних частках за кожним право власності на спадщину по закону на земельну ділянку площею 0,0799 га., вартістю 43941 грн. 73 коп., для обслуговування житлового будинку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю від 19.09.1995 року серії ВН № 0341, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради № 195 від 07.09.1995 року. Заява мотивована тим, що оскільки у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відсутній оригінал державного акту вони не можуть отримати у державній нотаріальні конторі свідоцтво про право на спадщину на вказану земельну ділянку.

У судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позов, з наведених в ньому підстав. Також просили відмовити в задоволення зустрічного позову, як безпідставного.

Відповідач 1 у судовому засіданні позов ОСОБА_7 не визнав та заперечив проти його задоволення. Також відповідач 1 підтримав зустрічну позовну заяву та просив задовольнити його позовні вимоги.

Відповідач 2, представник відповідача 2 у судовому засіданні заперечили проти задоволення первісного позову та підтримали зустрічну позовну заяву, вимоги якої просили задовольнити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

27.09.1995 року ОСОБА_6 та ОСОБА_8 розірвали шлюб, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 27.09.1995 року зроблено запис № 98 (а.с. 29).

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 25.11.1996 року, яке набуло законної сили 04.02.1997 року, у цивільній справі №2-330/1996 за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про визнання майна сумісною власністю подружжя і його поділ, а також визнання права на спадщину не дійсним, позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_6 право індивідуальної власності на 48/100 частини будинку АДРЕСА_1, до складу якого входить: веранда (І), площею 9,9 м2, ганок, кімната (1-7), площею 26,2 м2, кімната (1-6), площею 18,9 м2, а також гараж - Б, погріб П/б, а всього на загальну суму 1845 грн. 34 коп. (а.с. 31-33).

Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради № 291 від 30.12.1997 року ОСОБА_6, співвласнику будинковолодіння АДРЕСА_1, дозволено до його частини будинку провести згідно плану житлову добудову розміром 7,5 х 10,0 м. та господарську споруду розміром 2,5 х 5,0 м. під хлів (а.с. 37, 38).

З технічного паспорта на будинок АДРЕСА_1, виданого 29.05.2013 року КП «ВООБТІ», а також матеріалів інвентаризаційної справи № 6495 встановлено, що 31.07.1997 року право власності на житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_6 на 48/100 частки, 13.12.2001 року за ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - 52/100. При цьому, самочинно збудовано сарай - літ. К, а також відсутній акт державної технічної комісії про прийняття до експлуатації відносно прибудови А1, яка складається з приміщень 2-1 площею 12,6 м2, 2-4 - 17,1 м2, 2-5 - 12,7 м2., 2-6 - 6,8 м2. (а.с. 39-43).

Таким чином судом встановлено, що за ОСОБА_6, на підставі рішення суду, яке набуло чинності 04.02.1997 року, визнано право власності на 48/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1, що також у 2001 році було зареєстровано в ВООБТІ та складається з наступного: веранда (І), площею 9,9 м2, ганок, кімната (1-7), площею 26,2 м2, кімната (1-6), площею 18,9 м2, а також гараж - Б, погріб П/б. У свою чергу, прибудова А 1, відповідно до технічного паспорта була збудована у 2005 році та не введена в експлуатацію, сарай - літ. К збудовано самочинно.

Відповідно до робочого проекту буд. АДРЕСА_1, технічних умов № 2046 на проектування газозабезпечення від 09.08.2007 року, договору про надання населенню послуг з газопостачання від 18.02.2008 року, актів виконаних робіт від 17.09.2008 року, які укладені ОСОБА_6 підтверджено, що будинок було газифіковано (а.с.56-61,62-65, 66, 67).

ОСОБА_1 05.05.1996 року розірвала шлюб з ОСОБА_11 (а.с. 30).

Довідками вуличних комітетів № 1308, № 372 від 09.04.2013 року підтверджено, що ОСОБА_1, яка зареєстрована по АДРЕСА_2, з літа 1995 року не проживає по АДРЕСА_2, а фактично проживала за адресою АДРЕСА_1.

Те, що позивач проживала з ОСОБА_6 в період з 11.04.2005 року по 04.10.2010 року по АДРЕСА_1, що підтверджується трудовим договором укладеним між ПП ОСОБА_12 та ОСОБА_1, довідкою ПП ОСОБА_12 № 25 від 12.04.2013 року (а.с.22, 23). Окрім цього вказані обставини підтверджуються довідкою № 256 від 26.04.2013 року ДП «Хмільницьке лісове господарство» відповідно до якої ОСОБА_6 дійсно працював водієм в лісгоспі з 24.10.1989 року по 03.07.2007 року та проживав за адресою АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_1 (а.с. 24).

Факт проживання ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 з 01.01.2004 року по день його смерті підтверджується також поясненням у судовому засідання ОСОБА_1 Частково вказані обставини були підтверджені відповідачами. Зокрема, ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_1 фактично розбила їх сім'ю, після чого батьки розлучились, а в неї та брата - ОСОБА_3 погіршились відносини із батьком.

Факт проживання однією сім'єю підтверджується також запрошеннями на весілля у 2010 році та фотографіями з весілля (а.с.27, 28).

Окрім цього, вказані обставини підтверджуються показами свідків ОСОБА_13 який пояснив, що в липні - червні 2004 році будував прибудову по АДРЕСА_1, ОСОБА_1 готувала їсти. Від ОСОБА_6 дізнався, що ОСОБА_1 є його жінкою. Про виконання робіт домовлявся з ОСОБА_6, від нього отримував оплату виконаних робіт.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що разом з ОСОБА_15 працював в лісгоспі. Від ОСОБА_6 дізнався, що останній проживає з ОСОБА_1, з якою ОСОБА_14 навчався в школі. У 2001 році ОСОБА_6 було 50 років, цей день народження святкували в лісгоспі, була присутня ОСОБА_1 як дружина ОСОБА_6 Також свідок пояснив, що у 2003 році робив вікна в будинок ОСОБА_6, а у 2005 році лагодив дах. Про виконання робіт і їх оплату домовлявся з ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що восени 2004 року будував сарай по АДРЕСА_1. В період з 2000 року по день смерті ОСОБА_6 з ним проживала ОСОБА_1 Зі слів ОСОБА_6 дізнався, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_6 Про виконання робіт та їх оплату домовлявся з ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що являється сусідкою. ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_6 та інколи зверталась із проханням приготувати їжу, оскільки в них в будинку не було газу. Інколи бачила як ОСОБА_1 господарювала. Також бачила як будували веранду і два сараї.

Свідок ОСОБА_18 пояснив, що спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 були присутні на святах та на весіллі, при цьому в нього склалось враження, що ОСОБА_6 та ОСОБА_1 подружжя. З ОСОБА_6 був знайомий з 2005 року та виконував в будинку АДРЕСА_1 будівельні роботи, а саме викладав кахель на кухні і ванній кімнаті, клеїв шпалери та інше. Роботи виконував у 2008, 2009, 2011 роках. В будинку бачив ОСОБА_1 Окрім цього ОСОБА_1 працювала спільно з його дружиною продавцями.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

З пояснень сторін у судовому засіданні встановлено, що на передодні смерті ОСОБА_6 хворів та в липні 2012 році перебував в лікарні. Зазначене також підтверджується довідкою Хмільницької центральної районної лікарні № 1472, згідно з якою ОСОБА_6 з 10.07.2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на лікуванні в даній лікарні (а.с. 12). При цьому позивачем надано рецепти та квитанції на придбання ліків (а.с. 13-16). Довідкою № 429 голови вуличного комітету, накладною № 18 від 20.07.2012 року ПП ОСОБА_19 підтверджено, що ОСОБА_1 несла витрати по похованню та проведенню поминальних обідів за померлим ОСОБА_6 (а.с.17, 18, 19). Зазначені обставини не заперечуються сторонами.

Таким чином з досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в період з 01.01.2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали однією сім'єю, між ними склались усталені відносини, які притаманні подружжю, а тому вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 21 СК шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

Разом із тим згідно зі ст. 74 СК якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 цього Кодексу.

Тобто при застосуванні ст. 74 СК слід виходити з того, що ця норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст. 74 СК суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, упродовж якого було придбане спірне майно.

Як встановлено судом, ОСОБА_6 набув у власність 48/100 частини будинку АДРЕСА_1 у 1997 році, а зареєстрував в ВООБТІ 2001 року. Таким чином право власності ОСОБА_6 на цю частину будинковолодіння було набуто не за час спільного проживання з ОСОБА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період часу з 01.01.2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.

У свою чергу, прибудова А1, яка збудована в 2005 році не була здана в експлуатацію, сарай - літ. К збудовано самочинно, а тому право власності на вказані об'єкти нерухомого майна не виникли. Також позивачем не було доведено належними доказами те, що як будівництво даної прибудови, так і проведення будівельних робіт в даному будинку було проведено за спільні кошти, і вартість даного будинковолодіння збільшилась внаслідок саме спільних трудових чи грошових затрат. Так договори, дозволи на будівництво, проекти, квитанції на придбання будівельних матеріалів були укладені з ОСОБА_6

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, які виконували будівельні роботи також пояснили, що домовлялись про виконання робіт з ОСОБА_6 та від нього отримували плату за виконані роботи.

Таким чином позивачем не доведено своїх доводів про те, що вартість 48/100 частини будинку АДРЕСА_1 за час їх спільного з ОСОБА_6 проживання однією сім'єю істотно збільшилася внаслідок спільних трудових чи грошових затрат. Стосовно прибудови А1 та сараю, як було встановлено судом, вказані об'єкти не були введені в експлуатацію, а тому право власності на них не виникло.

З огляду на це, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання 48/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими спорудами такими що на праві спільної сумісної власності належать ОСОБА_6 та ОСОБА_1, а так само похідна вимога про визнання за ОСОБА_1 права власності на 24/100 частини вищевказаного житлового будинку з господарськими спорудами задоволенню не підлягають.

Також не підлягає задоволенню зустрічний позов ОСОБА_4 та ОСОБА_3, враховуючи наступне.

На підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ВН від 19.09.1995 року ОСОБА_6 на підставі рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради народних депутатів №195 від 07.09.1995 року була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,0799 га. в межах згідно з планом. Землю передано для обслуговування житлового будинку (а.с.180).

Відповідно до листа завідуючої Хмільницької міської державної нотаріальної контори ОСОБА_20 № 288/01-16 від 09.08.2013 року за померлим ОСОБА_6 заведено спадкову справу № 83/2012 року. Зазначене також підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 34796391 від 08.08.2013 року. Копіями матеріалів із спадкової справи встановлено, що заяви про прийняття спадщини у шестимісячний строк подали ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1

Враховуючи встановлені судом обставини щодо проживання в період з 01.01.2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу, у ОСОБА_1 виникає право на спадкування майна спадкодавця.

З матеріалів спадкової справи встановлено, що у шестимісячний строк із заявами про прийняття спадщини до Хмільницької міської державної нотаріальної контори звернулись ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1

Також встановлено, що з пояснень сторі на матеріалів нвентаризаційної справи державний акт серії ВН від 19.09.1995 року виданий ОСОБА_6 на підставі рішення виконавчого комітету Хмільницької міської ради народних депутатів №195 від 07.09.1995 року не втрачено. Нотаріально посвідчена копія даного акту була подана в ВООБТІ.

Главою 86 ЦК, а також спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування».

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Існування перешкод оформлення визнання права власності на спадкове майно в нотаріальному порядку не доведено, як і не доведено відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, що також не підтверджено належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Судові витрати залишити за сторонами.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 58-61, 88, 209, 213-215, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (відповідач 1), ОСОБА_4 (відповідач 2) про встановлення факту поживання однією сім'єю, визнання права спільної сумісної власності, визнання права власності, - задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_1 з 01.01.2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину за законом, визнання за спадкоємцями майнових прав забудовника, визнання права власності на спадщину за законом на земельну ділянку, - відмовити повністю.

Судові витрати залишити за сторонами.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Олійник І. В.