Справа № 104/2644/13-к
Провадження № 1кп/104/159/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2013 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Лущеко Л.Г.
при секретарі Бубновій Н.В.
з участю прокурора Боголєпової А.І.
неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1
законного представника
потерпілого ОСОБА_2
представника потерпілого -
захисника ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
її захисника ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську кримінальне провадження за № 12012130260000073 за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Білогірська Автономної Республіки Крим, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, розлученої, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимої; працює вихователем Білогірського будинку- інтернату, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 125 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
14 червня 2012 року, близько 13 години, ОСОБА_4, знаходячись біля річки "Карасівка", що знаходиться по вул. Дубініна міста Білогірська АР Крим, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, навмисно схопила неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, двома руками за шию та стала трясти його, після чого нанесла удар рукою по голові неповнолітнього ОСОБА_1, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забою м'яких тканин голови, крововилив передньої поверхні шиї, які, згідно висновку експерта за № 129 від 26.06.2012 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 провину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала і пояснила суду, що її дочка навчається в школі у одному класі з неповнолітнім потерпілим і тривалий строк періодично скаржиться їй, що потерпілий кривдить її. Напередодні він топив її у річці. В міліцію вона з цієї пригоди не зверталась, з батьками потерпілого розмова відбулась, але вони ніяких заходів відносно поведінки сина не ужили, образили її, тоді вона вирішила сама поговорити з ОСОБА_1 З цією метою 14.06.2012 року вона з дочкою пішла на річку, де знаходився потерпілий ОСОБА_1, підійшла до нього і намагалась поговорити з ним, але він мовчав, опустив очі додолу і не дивився на неї, ніякого опіру їй не робив, вона хотіла, щоб він дивився їй в очі для чого поклала йому на плечі свої руки десь біля шиї і потрусила його, при цьому сказала йому, щоб він більше не кривдив її дочку, по голові потерпілого не била, скільки йому років, їй відомо. Згідно її освіти і посади, вона не б'є дітей, просто хотіла поговорити з неповнолітнім потерпілим з метою його перевиховання, оскільки він кривдить не тільки її дочку, а ще і інших дітей. Вважає, що ніякого струсу головного мозку у потерпілого не було, оскільки вона бачила його на другий день як він катався на велосипеді, вчинила свої дії відносно потерпілого під впливом емоцій, захищаючи свою дочку від потерпілого, шкодує, що так зробила.
Не зважаючи на повне невизнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, суд вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів у кримінальному провадженні.
Так, в судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що він не ображав і не кривдив дочку ОСОБА_4 14.06.2012 року обвинувачена прийшла на річку, схопила його за шию, трясла його, душила, вдарила по голові рукою, сварилась на нього, потім відпустила його і пішла. Після дій обвинуваченої йому було погано, він відчував біль у голові і в області шиї, його нудило і батьки повезли його до лікарні, де його обстежили лікарі і поклали до лікарні, лікували його кілька днів, підстав для оговору ОСОБА_4 у нього немає.
Законний представник потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила суду, що 14.06.2012 року вона прийшла на річку де знаходився її син ОСОБА_1, який плакав і розповів їй, що приходила ОСОБА_4, сварилась на нього, хватала його за шию, душила і вдарила по голові, від чого він погано себе почуває, на шиї у сина вона побачила червоні плями. Вона із своєю сім'єю 13.06.2012 року була на річці, до них підійшла ОСОБА_4 і розпочала сварку, її син нічого поганого не робив, ніяких конфліктів в школі не було. Через неправомірні дії ОСОБА_4 її сина поклали у лікарню, де він пройшов курс лікування від струсу головного мозку. Вона та її сім'я понесли матеріальну та моральну шкоду, яка полягає в тому, що вона понесла матеріальні витрати на лікування сина, що складає 135,59 грн, витрати на правову допомогу складають 2500 грн; моральна шкода полягає в тому, що вона і син понесли душевні страждання, порушені були нормальні життєві зв'язки через неможливість продовження активного громадського життя, порушився порядок навчання сина, оскільки слідчий викликав їх до себе, порушились плани сім'ї на відпочинок на морі, ОСОБА_1 пережив стрес, фізичні страждання, з тієї пори відчуває себе не впевненим, моральні страждання вона оцінює у 7000 грн, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він працює судмедекспертом, він проводив обстеження неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 і повністю підтверджує свій висновок, дійсно у потерпілого були виявлені тілесні ушкодження і був встановлений струс головного мозку. Діти мають м'які тілесні тканини, а також тонкі кістки і струс головного мозку може бути від удару долонею по голові.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що в червні 2012 року він був з дітьми на річці в м. Білогірську, почув голоси на підвищених тонах, побачив, що до хлопчика підійшла жінка і посварила його за свою дочку, вимагала, щоб він її не чіпав, оскільки він нібито напередодні топив дочку у річці. Вона взяла його за плечі ближче до горла і потрусила його.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні у присутності свого батька ОСОБА_8 пояснила, що в червні 2012 року вона знаходилась на річці зі своїм батьком та іншими дітьми, вона побачила, як прийшла ОСОБА_4 взяла потерпілого за шию і потрусила і один раз вдарила його по голові, від чого він плакав.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він був лікарем потерпілого, він лікував його від струсу головного мозку, діагноз потерпілому встановив дитячий лікар-невропатолог. У дітей поновлення здоров'я проходить скоріше ніж у дорослих. Потерпілий ОСОБА_1 скаржився на головокружіння, нудоту.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що він працює лікарем прийомного покою, десь у червні 2012 року батьки привезли хлопчика ОСОБА_1, який розповів, що його на річці хапала за шию ОСОБА_4 і вдарила рукою по голові, він знаходився у стані ступору, на шиї та поверхні грудної клітини були червоні плями і садна, він скаржився на головокружіння та нудоту, по первісній лікарській перевірці були виявлені ознаки струсу головного мозку, була порушена центральна нервова система, він був направлений до стаціонару на лікування.
Винність підсудної ОСОБА_4 у вчиненні нею злочину підтверджується матеріалами кримінального провадження:
висновком експерта за № 129 від 26.06.2012 року, згідно якого, у неповнолітнього ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забою м'яких тканин голови, крововилив передньої поверхні шиї, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (т.2, а.к.п.17).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 01.08.2013 року, згідно якого, потерпілий ОСОБА_1 у присутності його матері докладно розповів та показав про обставини вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення (т.2, а.к.п. 76-82).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 01.08.2013 року, згідно якого, свідок ОСОБА_8 докладно розповів та показав, як ОСОБА_4 трусила неповнолітнього ОСОБА_1 (т.2, а.к.п. 80-81).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 01.08.2013 року, згідно якого, свідок ОСОБА_9 докладно розповіла та показала, як ОСОБА_4 заподіяла неповнолітньому ОСОБА_1 тілесні ушкодження, а саме: двома руками схопила потерпілого за шию, трясла його, а потім нанесла удар по потилиці правою долонею (т.2, а.к.п. 83-86).
Протоколом одночасного допиту ОСОБА_4 та неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1, з якого убачаються неправомірні дії обвинуваченої (т.2, а.к.п.110-113).
Доводи ОСОБА_4 та її захисника про виправдання ОСОБА_4, суд вважає як спосіб захисту, що спростовуються зібраними по справі доказами.
Так, згідно пояснень свідків, допитаних в судовому засіданні, слідує, що конфлікт між ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_1 відбувся 14.06.2012 року на підставі раніше виниклих неприязних стосунків. У суда немає підстав не довіряти свідкам, які були попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України, їх пояснення узгоджуються між собою, з поясненнями потерпілого ОСОБА_1 Підстав для обмови ОСОБА_4 у свідків та потерпілого немає. Крім того, в своїх поясненнях ОСОБА_4 казала, що вона знаходилась під впливом емоцій, що потерпілий скривджує її дочку, ніхто ніяких заходів до нього не застосовує, вона хотіла сама з ним розібратися і поклала йому на плечі свої руки і трусила його, але щоб трусити потерпілого необхідно було за нього взятися і обвинувачена не оспорює того, що вона поклала свої руки біля шиї потерпілого, взялася за нього і трусила його. З пояснень лікаря ОСОБА_11 витікає, що не можна трусити дитину, оскільки порушується стан центральної нервової системи і від цього може бути струс головного мозку. Згідно наданого висновку експерта, у потерпілого ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження, спричинені 14.06.2012 року (т.2, а.к.п. 17).
Таким чином, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 винна у вчиненні кримінального правопорушення і її дії слід кваліфікувати за ст.125 ч.2 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4, суд вважає вчинення злочину щодо малолітнього.
При призначенні покарання ОСОБА_4, у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу підсудної: раніш до кримінальної відповідальності не притягувалася (т.2, а.к.п. 64), по місцю проживання характеризується задовільно (т.2, а.к.п. 65), на диспансерному обліку у лікарів психіатра і нарколога не знаходиться (т.2, а.к.п. 62, 63), має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, що вчинила злочин, повинне бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
Приймаючи до уваги конкретні обставини кримінального провадження, враховуючи також дані про особу ОСОБА_4, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченої можливе з відбуванням покарання у вигляді обмеження волі, із застосуванням ст.75 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов прокурора слід задовольнити та стягнути із ОСОБА_4 у дохід відділу охорони здоров'я Білогірської райдержадміністрації АР Крим матеріальну шкоду у сумі 1025,55 грн, оскільки він підтверджується матеріалами кримінального провадження (т.2, а.к.п. 119-121).
Цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 135,59 грн, витрати на правову допомогу у сумі 2500 грн, моральну шкоду у сумі 500 грн, оскільки матеріальна шкода підтверджується матеріалами кримінального провадження; позовні вимоги відносно стягнення витрат на правову допомогу слід задовольнити в повному об'ємі, оскільки у зв'язку з неправомірними діями обвинуваченої, позивачу, яка не є фахівцем в галузі права, довелося звертатися за правовою допомогою і понести витрати в розмірі 2500 грн; вимоги про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково в сумі 500 грн, оскільки потерпілий зазнав фізичних страждань, злякався, вимушений був лікуватись, порушений був життєвий побут сім'ї, батьки вимушені були звертатись за захистом прав своєї дитини в правоохоронні органи (т.2, а.к.п. 114-118).
В решті вимог ОСОБА_2 відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 374, 376 КПК України, суд
ПРИСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України і призначити покарання у вигляді обмеження волі на один рік.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнити від покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк на один рік.
У відповідності з вимогами ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов прокурора задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 у дохід відділу охорони здоров'я Білогірської райдержадміністрації АР Крим матеріальну шкоду у сумі 1025,55 грн.
Цивільний позов законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 135,59 грн, витрати на правову допомогу у сумі 2500 грн, моральну шкоду у сумі 500 грн.
В решті цивільних вимог ОСОБА_2 відмовити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Білогірський районний суд АР Крим.
Головуючий