Справа № 161/10639/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Крупінська С.С.
Провадження № 22-ц/773/1593/13 Категорія: 27 Доповідач: Грушицький А. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2013 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Грушицького А.І.,
суддів: Подолюка В.А., Федонюк С.Ю.,
при секретарі Перебойчуку Р.В.,
з участю представника позивача Ліпкевича І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення за апеляційною скаргою позивача публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2013 року позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 303-017/ФК-08 від 29 лютого 2008 року в розмірі 63771,72 грн.
В задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по договору іпотеки № 303-017/Zфкіп-08 від 29 лютого 2008 року відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Дельта Банк» сплачений судовий збір в розмірі 637,72 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вищезазначене рішення винесене з порушенням норм матеріального права. Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав, в ній зазначених.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи. Оскільки про причини своєї неявки суд не повідомили, про відкладення розгляду справи не клопотали, то у відповідності з вимогами ст. 305 ЦПК України колегією суддів було визнано за можливе апеляційний розгляд даної справи проводити за відсутності відповідачів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Відмовляючи в позові про звернення стягнення на предмет іпотеки суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість за кредитним договором є незначною, позичальник проводить оплату заборгованості за кредитним договором.
Висновки суду першої інстанції відповідають встановленим в судовому засіданні обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 29 лютого 2008 року між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 303-017/ФК-08, відповідно до якого останньому було надано кредит в розмірі 58000 грн. з розрахунку 11,8 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 29 лютого 2008 року по 24 лютого 2023 року (а.с. 7-13).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТзОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір № 303-017/Zфкіп-08 від 29 лютого 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_5, за яким передано в іпотеку нерухоме майно, а саме двохкімнатну квартиру загальною площею 50,3 кв.м., житловою площею 28,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18-22).
Загальна вартість предмету іпотеки згідно п. 1.3 договору іпотеки від 29 лютого 2008 року становить 229249 грн. (а.с. 19).
30 червня 2010 року між ТзОВ «Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань, відповідно до якого ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору № 303-017/ФК-08 від 29 лютого 2008 року.
У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору станом на 1 березня 2013 року утворилась заборгованість в сумі 63771,74 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 53533,95 грн., заборгованість по відсотках 9976,79 грн., заборгованість по комісії 261 грн.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, у встановлений строк (термін).
За умовами п. 2.1.6 договору іпотеки банк, як іпотекодержатель, має право у випадку порушення іпотекодавцями (позичальником) обов'язків за цим та/або кредитним договором вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Як передбачено ч. 3 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
Відповідно до роз'яснень, даних у п. 41 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
Як вбачається з довідки ПАТ «Дельта Банк» від 1 березня 2013 року заборгованість за кредитним договором станом на 1 березня 2013 року складала 63771,74 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту 53533,95 грн., заборгованість по відсотках 9976,79 грн., заборгованість по комісії 261 грн. Прострочена заборгованість по тілу кредиту складала 13627,35 грн., по відсотках - 9492,20 грн., по комісії - 174 грн. (а.с. 31).
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскільки заборгованість позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором становить 63771,74 грн. і не є співмірною з вартістю майна, переданого в іпотеку в розмірі 229249 грн., а допущене боржником порушення зобов'язання не завдало збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав, враховуючи загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки до задоволення не підлягають.
Зазначаючи в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не з'ясував конкретну суму заборгованості боржника перед банком на момент винесення рішення, позивач не надав таких доказів суду, хоча саме на нього згідно ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України покладено обов'язок доказування у цивільному процесі. Наявність чи відсутність у боржника майна, вільного від застави, не впливає на вирішення спору про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином, наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду і висновків суду вони не спростовують.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2013 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді
- Номер: 6/161/142/20
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 161/10639/13-ц
- Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
- Суддя: Грушицький А. І.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.03.2020
- Дата етапу: 03.03.2020